Рішення № 33015801, 13.08.2013, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/842/2013

Справа № 537/2495/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2013 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Мурашової Н.В. при секретарі Омельченко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3 за участю третьої особи Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, звернулася до суду з позовною заявою, уточненою в судовому засіданні, до ОСОБА_3 за участю третьої особи Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори, в якій просила визнати частково недійсним видане ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4, посвідчене Першою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою 06.11.2009 року р.№5-1289. Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 5742 грн. 98 коп.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що батьком її неповнолітнього сина ОСОБА_2 був ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на ? частку квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги ОСОБА_4 є його син ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 Коли ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини ОСОБА_4, вона приховала факт наявності інших спадкоємців першої черги, а саме ОСОБА_2, який є сином спадкодавця. Тому коли ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_4, їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 видано спадкоємцю ОСОБА_3 без врахування частки у спадщині спадкоємця першої черги ОСОБА_2 З огляду на наведене, майнові права неповнолітнього ОСОБА_2 були порушені, а тому ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду для захисту майнових прав неповнолітнього сина.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги визнали частково. Визнали, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_4 не було враховано інтереси неповнолітнього сина спадкодавця ОСОБА_2 Вважали, що неповнолітній ОСОБА_2 має право на спадщину померлого ОСОБА_4, яка складається з 1/6 частки квартири АДРЕСА_1. Вважали, що заявлені представником позивача судові витрати в розмірі 5742 грн. 98 коп. є завищеними та необґрунтованими.

Представник Третьої особи Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації актів про встановлення батьківства 27.10.1995 року зроблено запис за №16. Цей факт підтверджено свідоцтвом про встановлення батьківства, виданого 27.10.1995 року Павловським ЗАГС Воронежської області, а також свідоцтвом про народження ОСОБА_2, виданого 27.10.1995 року Павловським ЗАГС Воронежської області.

Сторони визнали той факт, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2

ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, виданого 27.02.2009 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з ? частини квартири АДРЕСА_1. Цей факт підтверджено: свідоцтвом на право власності на житло від 18.11.1997 року №1357/46, виданим 7-ою дистанцією цивільних споруд Полтавського відділення Південної залізниці; рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.08.2009 року; свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.09.2009 року р.№5-1286, посвідченим державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л.М.: свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.09.2009 року р.№5-1289, посвідченим державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л.М.

ОСОБА_3 при зверненні до Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_4 - зазначила, що спадкодавець не має інших спадкоємців, передбачених законом. Цей факт підтверджено письмовою заявою ОСОБА_3 від 06.11.2009 року.

На підставі цієї заяви, державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л.М. видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.11.2009 року р.№5-1289 на майно померлого ОСОБА_4, яке складається з ? частини квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Як встановлено в ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Як визначено в ст. 1261 ЦПК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Малолітня, неповнолітня особа вважаються такими, що прийняли спадщину.

Проте листом від 15.04.2013 року№1014/01-16 Перша кременчуцька державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_1 у видачі неповнолітньому сину спадкодавця ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно померлого ОСОБА_4, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом було видано матері померлого - ОСОБА_3 без врахування частки ОСОБА_2 у спадщині.

З огляду на наведене, суд вважає, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом р.№5-1289, посвідченим державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л.М., було порушено інтереси неповнолітнього сина спадкодавця ОСОБА_2

Відповідно до ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до роз'яснень п.27 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», іншими підставами для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним можуть бути порушення прав інших осіб у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину р№5-1289, посвідчене державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л.М., оскільки при його видачі було порушення право на спадщину спадкоємця першої черги за законом неповнолітнього сина спадкодавця ОСОБА_2

Статтею 1267 ЦК України, визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівні.

Оскільки спадщина ОСОБА_4 складається з ? частини квартири АДРЕСА_1, враховуючи, що спадкодавець мав двох спадкоємців першої черги, а саме мати ОСОБА_3 та неповнолітнього сина ОСОБА_2, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на ? частини квартири АДРЕСА_1.

Суд критично відноситься до тверджень відповідача та її представника про те, що неповнолітній син спадкодавця ОСОБА_2 має право лише на 1/6 частку квартири, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 за життя не отримав свідоцтва про право на спадщину за законом після раніше померлого батька ОСОБА_8

Відповідно до роз'яснень ВССУ, які містяться в інформаційному листі від № 24-753/04-13 від 16.05.2013 року про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування, при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності - задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 не була присутня в судовому засіданні, а тому суд не вбачає підстав вважати судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи, надані позивачем квитки на проїзд та чеки на проживання у готелі.

Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", який набрав чинності з 1 січня 2012 року, встановлено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ. Зі змісту ст.1 Закону вбачається, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Зі змісту закону вбачається, що компенсації на правову допомогу підлягають участь особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Суд вважає що позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 зависили розрахунок судових витрат на правову допомогу при зазначенні часу участі в судовому засіданні, часу вчинення окремих процесуальних дій в суді так і поза судовими засіданнями, часу складання процесуальних документів. Тому розмір судових витрат на правову допомогу, зазначених позивачем та її представником, - підлягає зменшенню.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати на судовий збір в розмірі 710 грн 48 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 10, 11, 60, 212 - 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3 за участю третьої особи Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності - задовольнити в повному обсязі.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.11.2009 року р№5-1289, посвідчене державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л.М., видане ОСОБА_3 на майно спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме ? частини квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, судові витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, судові витрати на судовий збір в розмірі 710 грн. 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.