Рішення № 33015678, 25.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц/775/7434/13 Головуючий у 1 інстанції Федорова О.Ф.

Категорія 51 Доповідач Кішкіна І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів Зайцевої С.А., Кішкіної І.В.,

при секретарі Шевченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із ушкодженням здоров'я та втрати професійної працездатності, посилаючись на те, що з 07 квітня 1986 року по 04 вересня 1994 року він працював на шахті «Комсомолець Донбасу» виробничого об'єднання «Шахтарськантрацит» гірничим очисного забою з повним робочим днем під землею, правонаступником якого є відповідач. 03 червня 1987 року при виконанні трудових обов'язків він отримав виробничу травму, в результаті якої за висновком ВТЕК від 30 липня 1987 року йому вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності, 22 червня 1995 року йому за вказаною травмою встановлено 60% втрати працездатності, з 01 липня 2003 року призначена третя група інвалідності. Ушкодженням здоров'я йому заподіяна моральна шкода, оскільки йому встановлені обмеження щодо працевлаштування, фізичних навантажень, відпочинку, він вимушений регулярно проходити лікування, не може виконувати звичайну для нього роботу по дому та вимушений перекладати тяжку фізичну працю на інших членів сім'ї, що його пригнічує та принижує, все це призводить до душевних страждань та болю, тому просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я та втрати професійної працездатності в сумі 20000 грн.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2013 року позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням та його наслідками 18000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» судовий збір у сумі 229,40 грн. в дохід держави.

З вказаним рішенням не погодився відповідач ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції ухвалив необґрунтоване рішення з порушенням норм матеріального права, відповідач не приховував від позивача важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, а тому протиправних дій, які б знаходились в причинно-наслідковому зв'язку з настанням професійного захворювання, не вчиняв,а тому не повинен нести відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди, крім того, відповідач застрахував всіх працівників в фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і позивач отримує у зв'язку з втратою працездатності страхові виплати, крім того, ст. 237-1 КЗпП України, на яку посилається суд першої інстанції в рішенні, не поширюється на вказані правовідносини, також, позивач не надав суду доказів щодо заподіяння йому моральних чи фізичних страждань відповідачем та в якій грошовій формі визначено розмір заподіяної йому шкоди.

Представник відповідача ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, зареєстрована в журналі телефонограм за № 1049 від 19 липня 2013 року.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду просив не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, зареєстрована в журналі телефонограм за № 1050 від 19 липня 2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 працював на шахті «Комсомолець Донбасу» з 07 квітня 1986 року по 04 вересня 1994 року, звільнений за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.7-9).

Правонаступником шахти «Комсомолець Донбасу» ВО «Шахтарськантрацит» є ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (а.с.16).

Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві по формі Н-1 №100 від 03 червня 1987 року ОСОБА_2 01 червня 1987 року під час робочої зміни був травмований, нещасний випадок визнаний виробничим, встановлено діагноз проникаюче поранення правого ока (а.с.10-11).

Згідно із випискою з акту огляду во ВТЕК від 30 вересня 1987 року вперше ОСОБА_2 встановлено за вищевказаним нещасним випадком 40% втрати професійної працездатності (а.с.12).

Відповідно до довідки обласної медико-соціальної експертної комісії від 22 червня 1995 року за зазначеною травмою від 01 червня 1987 року позивачеві встановлено ступінь втрати професійної працездатності 60%, третя група інвалідності з 01 липня 2003 року, протипоказана тяжка фізична праця та в підземних умовах (а.с.13).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що нормативні акти про охорону праці відповідачем дотримані не були, що призвело до нещасного випадку з позивачем, встановлена вина відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, з урахуванням вимог розумності, справедливості та виваженості завданої моральної шкоди, з огляду на важкі наслідки отриманого трудового каліцтва, тривалий характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків, що характер ушкоджень, які спричинені позивачеві внаслідок трудового каліцтва не дозволяє у майбутньому сподіватися на повну реабілітацію функцій організму, зважив за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 18000 грн.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Проте, ухвалене у справі судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року роз'яснено, що спори про відшкодування шкоди за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» повинні вирішуватись на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності.

Згідно із роз'ясненнями в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

А відповідно до роз'яснень п. 15 зазначеної постанови судам слід мати на увазі, що на правовідносини, які виникли до набрання чинності відповідним законодавчим актом про відшкодування моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню не поширюється, в тому числі й на ті випадки, коли позивач після набрання чинності цим актом ще зазнає моральних чи фізичних страждань від раніше вчинених неправомірних дій. Однак моральна шкода підлягає відшкодуванню, якщо неправомірні дії (бездіяльність) відповідача, що завдають позивачеві моральних або фізичних страждань, почалися до набрання законної сили актом законодавства, яким встановлена відповідальність за заподіяння такої шкоди, і продовжуються після набрання цим актом чинності.

Так, вперше відсоток втрати працездатності позивачеві встановлено за висновком ВТЕК від 30 вересня 1987 року (а.с.12).

Відповідно до повторних оглядів МСЕК 22 червня 1995 року, 01 липня 2003 року позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково та встановлено 60% втрати професійної працездатності.

При цьому, на дату повторного огляду МСЕК 22 червня 1995 року позивач в трудових відносинах з відповідачем не перебував.

Таким чином, вирішуючи спір суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що на момент встановлення вперше позивачеві висновком МСЕК втрати працездатності 30 вересня 1987 року питання щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, взагалі ніякими законодавчими актами не регулювалося та не встановлювалося.

За таких обставин, вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому ушкодженням здоров'я є необґрунтованими.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки до висновків, щодо задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції дійшов внаслідок порушення та неправильного застосування норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2013 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді