Ухвала суду № 33013200, 23.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 р.Справа № 816/1988/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 816/1988/13-а

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас"

до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови № 031091 від 25.03.2013 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р. в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" - відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та судом неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас" (ідентифікаційний код - 23808087) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 16.11.1995 року.

22.02.2013 року при здійсненні перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на підставі завдання на перевірку № 012045 від 21.02.2013 року в м. Запоріжжя 296+900м а/д Харків - Сімферополь державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області (дві особи) перевірено транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, за кермом якого, згідно посвідчення водія НОМЕР_4, знаходився ОСОБА_1 (а.с. 39).

Власником перевіреного транспортного засобу є Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас".

Перевіркою транспортного засобу виявлено та зафіксовано в акті перевірки № 021018 від 22.02.2013 року відсутність індивідуально-контрольної книжки водія транспортного засобу або щоденного реєстраційного листа режиму праці та відпочинку водія за 22.02.2013 року.

Із акта перевірки вбачається, що водій ОСОБА_1 з даним актом ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підставі акту № 021018 від 22.02.2013 року, начальником Управління Укртрансінспекції у Полтавській області винесено постанову № 031091 від 25.03.2013 року, якою до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з вказаним позвом.

Відмовляючи в задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про застосування фінансових санкцій № 031091 від 25.03.2013 року прийнята на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч. 1 статті 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті згідно з ч. 17 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), який встановлює процедуру здійснення такого контролю.

Відповідно до пункту 4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно з п. 21 Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.

Таким чином, акт фіксує факт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 22.02.2013 року у м. Запоріжжя проведена перевірка транспортного засобу DAF, д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрованого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_4).

За результатами перевірки державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області (дві особи) було складено акт № 021018 від 22.02.2013 року (а.с. 39).

В апеляційній скарзі позивач посилається на той факт, що під час проведення перевірки інспекторами не було надано для ознайомлення графік та перевірка проведена лише однією посадовою особою.

Проте, вказане твердження позивача не приймається до уваги, оскільки чинне законодавство вимагає пред'являти водію для ознайомлення не графік, а завдання на проведення перевірки.

Відповідно до акту проведення перевірки 22.02.2013 року було проведено рейдову перевірку на підставі завдання №012045, про що було повідомлено водія ОСОБА_1, і пред'явлено для ознайомлення вищезазначене завдання.

22.02.2013 року рейдова перевірка проводилась комісією у складі двох посадових осіб: старшого державного інспектора Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області-Головань А.В. та головного спеціаліста Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області, про що свідчить копія акта.

Згідно з пунктами 1, 9 частини 1 статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 року № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пунктом 6.3 цього Положення визначено, що до набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

З акта перевірки № 021018 від 22.02.2013 року вбачається, що на момент вказаної перевірки у водія ОСОБА_1 була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія або щоденний реєстраційний лист режиму праці та відпочинку водія за 22.02.2013 року.

Надана позивачем до матеріалів справи копія витягу з індивідуальної контрольної книжки водія не може бути прийнята до уваги, оскільки вона не надавалася водієм перевіряючим до перевірки та була відсутня на момент проведення перевірки, що підтверджується вищезазначеним актом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем допущено порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Твердження позивача про відсутність відмітки про складення акту в подорожньому листі від 21.02.2013 року не спростовує факту порушення позивачем вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки вказаний подорожній лист також не містить відмітки про відсутність порушення, натомість, виявлене порушення зафіксовано в акті перевірки № 021018 від 22.02.2013 року.

Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 4 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до п.п. 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається в присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

На виконання вимог даного Порядку відповідачем рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу позивача лист - повідомлення від 06.03.2013 року № 02-08/1206 про розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, призначений на 25.03.2013 року, яке отримано представником позивача 21.03.2013 року.

Положеннями Порядку передбачено, що в разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій (пункт 27 Порядку).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підставі акту № 021018 від 22.02.2013 року, начальником Управління Укртрансінспекції у Полтавській області винесено постанову № 031091 від 25.03.2013 року, якою до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 грн.

Дана постанова отримана позивачем 01.04.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що лист Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" за вих. № 130322 від 22.03.2013 року з проханням повідомити, з приводу якого порушення призначено розгляд справи та перенести розгляд на іншу дату, отримано відповідачем 26.03.2013 року (вх. № 17-01-04/825), що підтверджується відтиском штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції на листі та копією витягу з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції відповідача (а.с. 58, 43).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що відмітка про вручення відповідачу листа "25.03.13" у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого приєднання позивачем до матеріалів справи, була зроблена не представником відповідача, а працівником поштової організації.

Як вбачається з даного повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у ньому дійсно вказано прізвище "Литовченко", але відсутній підпис особи, якій вручено рекомендоване поштове відправлення (а.с. 21).

З огляду на викладене, спростовуються доводи позивача про ігнорування відповідачем клопотання Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" про перенесення розгляду справи на іншу дату для надання можливості провести підготовку та збір необхідних документів, оскільки вказане клопотання було отримано відповідачем після винесення оскаржуваної постанови.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної на 25.03.2013 року, вчасно - 21.03.2013 року, а тому не був позбавлений права з'явитися до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області та ознайомитися з матеріалами справи, про що позивачу було роз'яснено у тексті повідомлення (а.с. 40).

Таким чином, доводи позивача про ненадання відповідачем матеріалів з приводу призначеної до розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті є необґрунтованими.

Крім того, чинне законодавство не містить жодної норми, яка б вимагала роз'яснювати в повідомленні суть порушення чи необхідність надання додаткових матеріалів порушнику.

Технічна помилка, допущена та виправлена відповідачем у зазначенні дати оскаржуваної постанови визнається представником відповідача, проте, не спростовує факту виявленого за результатами перевірки 22.02.2013 року порушення позивачем вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

Доводи апеляційної скарги про відсутність номера постанови не приймаються до уваги, оскільки оскаржувана постанова має № 031091, що відображено в нижньому лівому куті власне самої постанови.

Також стростовуються матеріалами справи доводи апеляційної скарги про те, що водія не було ознайомлено з актом проведення перевірки, оскільки акт проведення перевірки було складено на підставі наданих водієм документів (посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію ТЗ), які було складено в присутності водія та зі змістом акта останнього ознайомлено та зроблено відмітку про те, що водій від пояснень і підпису відмовився.

Відповідно до п. 22 Порядку контролю у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що оскаржувана постанова про застосування фінансових санкцій № 031091 від 25.03.2013 року прийнята на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 816/1988/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.