Постанова № 33012952, 06.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2013 року 11:08 № 826/10939/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платниківпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.05.2013 р. № 0000334310,

за участю представників сторін:

від позивача: Гулейков І.Ю., який діє на підставі довіреності від 08.02.2013 р. № б/н;

від відповідача: Зубенко О.В., яка діє на підставі довіреності від 29.07.2013 р. № 694/9/10-3.30.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.05.2013 р. № 0000334310.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом в порушення вимог чинного законодавства винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що висновки перевірки, факти та дані, викладені в акті перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не відповідають дійсності та суперечать нормам чинного законодавства. Так, банком було своєчасно подано податкову звітність, а податковим органом, в свою чергу, відповідна звітність була прийнята. Крім того банком було надано уточнення інформації у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак в діях банку відсутнє правопорушення.

Представник відповідача в усному порядку заперечив проти позовних вимог та зазначив, що дії відповідача є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 31.07.2013 р. суд задовольнив клопотання представника відповідача та замінив неналежного відповідача Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на належного відповідача Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Окружною державною податковою службою - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Сбербанк Росії» з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, що відображено в уточнюючому розрахунку форми 1-ДФ для виправлення помилок І кварталу 2011 р., поданого у квітні 2012 р.

Перевіркою зроблено висновок, що відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 з урахуванням пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та відповідно до п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України за подання ПАТ «Сбербанк Росії» податкового розрахунку про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку у І кварталі 2011 р. не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками, що було виправлено поданням уточнюючого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) від 13.04.2012 р., застосовується відповідальність у вигляді штрафу у розмірах, передбачених п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

За результатами проведення перевірки складено акт від 13.05.2013 р. № 511/43-10/25959784 та винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2013 р. № 0000334310, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до пп. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України, особами, які несуть відповідальність за складення податкової звітності є податкові агенти.

Відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Пунктом 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень, ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Згідно з п. 7 Підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 р. застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Оскільки позивачем було подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку за І квартал 2011 р., то відповідно до позивача було застосовано штраф в розмірі 1,00 гривня.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1020 (надалі -Порядок № 1020), (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13 січня 2011 р. за N 46/18784) визначає порядок заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 4.3, п. 4.4 Порядку № 1020 уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента.

З системного аналізу вищенаведених правових норм випливає, що на податкового агента чинним законодавством покладено обов'язок подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку у строк визначений Податковим кодексом України та усувати самостійно виявлені помилки.

Тобто, зазначеними правовими нормами встановлено право платника податку у разі виявлення помилок в податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подачі уточнюючих розрахунків до податкового органу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було вчасно подано податкову звітність про суми доходу нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманих з них податків за І квартал 2011 р. за формою 1ДФ. Відповідна звітність була прийнята податковим органом, про що свідчать відповідні квитанції.

Проте, враховуючи, що помилка в податковій звітності була допущена відносно суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, що в свою чергу вплинуло на сплату сум податку до бюджету, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій в порядку п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Згідно п. 2.1 Порядку № 1020, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Аналогічна за своїм змістом правова норма міститься в абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, якщо після подачі декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період то штрафи, визначені у цьому пункті не застосовуються.

Оскільки позивачем було подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І квартал 2011 р., то відповідно до ПАТ «Сбербанк Росії» застосовано штраф у розмірі 1,00 грн.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись ст.ст. 2, 69 - 71, 94, 158-165, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст постанови виготовлено 12.08.2013 р.