Постанова № 33012903, 07.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2013 року № 826/7075/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс»до 1.Київської міжрегіональної митниці Міндоходів 2.Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києвіпро скасування рішення про визначення митної вартості товарів №100270000/2013/410119/2 від 28.03.2013, картки відмови в прийнятті митної декларації №100270000/2013/10142 від 28.03.2013, повернення надміру сплачених коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ардіс» (надалі -позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці (далі - відповідач, митний орган), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування рішення про визначення митної вартості товарів №100270000/2013/410119/2 від 28.03.2013, картки відмови в прийнятті митної декларації №100270000/2013/10142 від 28.03.2013 та стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених обов'язкових платежів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 13.06.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі.

Судом замінено неналежного відповідача на Київську міжрегіональну митницю Міндоходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про неправомірність дій митного органу щодо визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом, оскільки вважає, що заявлена декларантом митна вартість є достовірною та об'єктивною, як така, що підтверджується зовнішньоекономічними контрактами, інвойсами та іншими документами.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, заперечень на позовну заяву не надав, про дату час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві в судове засідання не прибув, подавши при цьому заперечення на позовну заяву, в яких просив суд в позові відмовити, а справу розглянути за його відсутності.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч. 6 ст. 128 КАС України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2013 відповідачем, на підставі поданої позивачем ВМД та супровідних документів на ввезений товар, прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/410119/2, на підставі якого прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів №100270000/2013/10142.

Згідно вказаного спірного рішення про коригування митної вартості товарів, Київською регіональною митницею, на підставі 6 (резервного) методу, визначено митну вартість імпортованих товарів в сумі 281506,67грн., внаслідок чого позивачем додатково сплачено до Державного бюджету України митні платежі та ПДВ всього в сумі 10015,23грн., в тому числі ПДВ 6888,48грн., митний збір 3126,75грн.

Як вбачається з матеріалів справи, застосування митним органом 6 (резервного) методу при визначенні митної вартості імпортованих позивачем товарів, ґрунтується на наступних обставинах.

Так, згідно електронного повідомлення від 22.03.2011 Київської регіональної митниці, яке в матеріальному вигляді наявне в матеріалах справи, контролюючим органом, з метою підтвердження обґрунтованості визначення митної вартості імпортованого товару за 1 методом, запропоновано декларанту надати наступні документи, а саме:

- платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- транспортні документа, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження;

- прас-лист від виробника.

В подальшому, як вбачається з гр.33 спірного Рішення, відповідач прийшов до переконання про необхідність визначення митної вартості за 6(резервним) методом, з огляду на те, що надані позивачем документи містять розбіжності, а саме: позивачем не виконуються умови контракту (в п.4.1 якого зазначено, що поставка по даному контракту повинна бути проведена покупцем згідно затвердженого плану відгрузки, але не більше 180 днів з моменту оплати; п.6.2 Оплата за товари проводиться на умовах 100% попередньої оплати.

В той же час, надане позивачем до митного органу платіжне доручення №143 від 27.02.2013, проведено банком 01.03.2013, а згідно Bill of Lading №mscuxr539797, вантаж був відправлений 19.01.2013.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не було надано висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження, митна вартість була визначена із застосуванням 6 (резервного) методу.

При цьому, відповідачем не застосовано 2,3 методи у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 4,5 не застосовані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до вказаних тверджень відповідача, тим самим вважаючи висновок про необхідність визначення митної вартості товарів за 6 (резервним) методом передчасним, враховуючи наступне.

Так, між позивачем та фірмою «HANGZHOU JOY KIE IND AND TRAD. CO. LTD» Китай, укладено Контракт №2012JK-UA-01 від 27 грудня 2011 про поставку частин до велосипедів на митну територію України.

Відповідно до п. 2.1 Контракту, ціни на товар є договірними та відображаються в специфікації до цього Контракту.

Згідно комерційного інвойсу №JK2012-12-5 від 16.01.2013, позивач здійснив ввезення на митну територію України з подальшим митним оформленням частин велосипедів у кількості 22050 штук, а саме: Рама 24 «Вікторі» - 1470 шт., Вилка передня 24 - 1470 шт., Ручка керма 110 мм - 2940 шт., Комплект кріплення передньої вилки - 1470 шт., Підставка центральна 24 - 1470 шт., Світловідбивач передній - 1470 шт., Світловідбивач задній - 1470шт, Світловідбивач для коліс - 1470 шт., Кронштейн світловідбивача - 2940 шт., Багажник 24 - 1470 шт., Щиток з кріпленням 24 - 1470 шт., Ободна стрічка 24 - 2940шт., на загальну суму 28826,70дол.США, що за курсом НБУ становило 250195,37грн.

З метою розмитнення поставленого товару, позивачем заповнена та подана до митного оформлення в зоні діяльності Київської регіональної митниці Декларація митної вартості №100270000/2013/243547 від 22.03.13.

У вказаній митній декларації, позивачем задекларовано товар по ціні, визначеній в комерційному інвойсі - 28826,70дол. (250195,37грн.)

Митна вартість товару, заявлена позивачем до митного оформлення за ціною договору, та становила 250195,37 грн., на підтвердження чого до Київської регіональної митниці були надані наступні документи:

- Зовнішньоекономічний контракт №2012JK-UA-01 від 27 грудня 2011;

- Рахунок фактура - інвойс №JK2012-12-5 від 16.01.2013;

- Митна декларація №100270000/2013/243547 від 22.03.13, в якій фактурна вартість товару визначена Позивачем за 1 методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;

- Міжнародна автомобільна накладна №657759 від 21.03.13;

- Акт про проведення огляду товарів 500040406/2013/000637 від 16.02.13;

- Коносамент BILL OF LADING №MSCUXR 539797 від 22.03.13;

- Документ, що підтверджує перевезення товару - рахунок транспортні витрати №IMINP від 07.03.13;

- Експортна декларація JG 02;

- Платіжне доручення в іноземній валюті 143 від 27.02.13;

- Пакувальний лист №JK2012-12-1 від 27.12.2012;

- Інформація про здійснення екологічного контролю 7653 від 14.03.2013;

- Сертифікат походження товару форми A G133333350870036 від 16.01.13;

- Лист №68/03 від 20.03.2013, згідно якого митний орган повідомлено про те, що вантаж згідно інвойсу №JK2012-12-5 від 16.01.2013 в контейнері DFSU6541310 не страхувався;

- Міжнародна товарно-транспортна накладна №657759

Додатково, на власний розсуд, для підтвердження правомірності заявлення митної вартості товару за ціною контракту, позивачем до митного органу надано попередню митну декларація №100190000/2012/430905 від 07.07.12 та інвойс, за якими були оформлені аналогічні/подібні товари, однак за 1-м. методом визначення митної вартості.

Разом з тим, не погоджуючись із заявлено позивачем митною вартістю товарів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості імпортованого товару від 28 березня 2013 №100270000/2013/410119/2, в графі 33 якого, як вже зазначалось, вказується про наявність розбіжностей у наданих позивачем документах, а саме: позивачем не виконуються умови контракту, в п.4.1 якого зазначено, що поставка по даному контракту повинна бути проведена покупцем згідно затвердженого плану відгрузки, але не більше 180 днів з моменту оплати; п.6.2 Оплата за товари проводиться на умовах 100% попередньої оплати. В той же час, надане позивачем до митного органу платіжне доручення №143 від 27.02.2013, проведено банком 01.03.2013, а згідно Bill of Lading №mscuxr539797, вантаж був відправлений 19.01.2013.

Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 глави 9 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3).

В свою чергу, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК України.

Так, відповідно до ч.4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як визначено в ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності -інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Пунктом 8 ч.3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, що і зроблено, в даному випадку, відповідачем.

Правовий аналіз змісту ч.3 ст.53 МК України дає змогу прийти до висновку, що суб'єкт владних повноважень - митний орган, наділений правом вимагати від декларанта, в даному випадку, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, виключно за умови наявності в поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Належним чином завіреною копією спірного Рішення про коригування митної вартості підтверджується, що митним органом виявлено ознаки розбіжностей в наданих позивачем документах на підставі того, що за умовами Контракту товар поставляється на умовах передплати, а фактично, товар було відвантажено 19.01.2013, в той час як оплата проведена лише 27.02.2013.

Як зазначає представник позивача, під час проведення процедури консультацій, ТОВ «Ардіс» до відома митного органу було доведено, що 16.01.2013 між ТОВ «Ардіс» та Фірмою «HANGZHOU JOY КІЕ IND AND TRAD. CO. LTD», була підписана Додаткова угода №1. Згідно п.1 Додаткової угоди, Сторони домовились внести зміни до п.6.2 Договору, а саме: «Оплата за товари проводиться Покупцем на умовах 100% попередньої оплати шляхом переводу коштів після відгрузки товару...»

Враховуючи зазначене, Фірмою «HANGZHOU JOY КІЕ IND AND TRAD. CO. LTD» вантаж був відправлений 19.01.2013. Тобто, відгрузка (відправка) товару з порту Країни виробника (Китай) пройшла 19.01.2013, а позивач, в свою чергу, виконуючи умови Контракту, провів 100% оплату товару, що підтверджується Платіжним дорученням №143 від 27.02.2013.

Таким чином, в розумінні положень ч.3 ст.53 МК України, суд вважає цілком обґрунтованим не подання ТОВ «Ардіс» до відповідача витребуваних висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, адже за умови прийняття до уваги під час проведення процедури консультацій відповідачем Додаткової угоди №1 до Контракту, у Київської регіональної митниці не виникло б питань щодо наявності в поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Інших підстав щодо наявності ознак розбіжностей в поданих позивачем документах р.33 спірного Рішення не містить, а судом такого не встановлено, відповідач, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, не надав до суду жодного документу/пояснення в спростування повідомлених позивачем обставин.

Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).

Як визначено в ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст.54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з пере ліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2- 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст. 53 МК України. Подані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст.58 МК України.

Матеріали справи не містять в собі доказів, наданих Київською регіональною митницею, в спростування контрактної ціни імпортованих товарів або об'єктивної неможливості і неспроможності відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Формально, нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, на чому наполягає відповідач в р.33 спірного Рішення, посилаючись на МД від 28.01.2013 №100270000/3149949, не може бути виключно-достатнім доказом заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Жодних аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а тому, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість, коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно, з порушенням ч.3 ст.53, ч. 6 ст.54, ч.1 ст. 55 МК України, всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача надміру сплачених обов'язкових платежів в розмірі 10015,23грн., перерахованих до Державного бюджету України у зв'язку із спірними рішеннями відповідача від 28.03.2013 №100270000/2013/410119/2 та неправомірність картки відмови в прийнятті митної декларації від 28.02.20133 №100270000/2013/10142.

Згідно статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/410119/2 від 28.03.2013 та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270000/2013/10142 від 28.03.2013.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс» (код ЄДРПОУ 30525306, адреса: 04128, м.Київ, Святошинський район, ВУЛИЦЯ БЕРКОВЕЦЬКА, будинок 1) надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 6888(шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім)грн.48коп. та мито в розмірі 3126(три тисячі сто двадцять шість)грн. 75коп., всього в сумі 10015 (десять тисяч п'ятнадцять)грн. 23коп., шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс».

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс» (код ЄДРПОУ 30525306, адреса: 04128, м.Київ, Святошинський район, ВУЛИЦЯ БЕРКОВЕЦЬКА, будинок 1) судові витрати в сумі 149 (сто сорок дев'ять)грн. 11коп з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України (код ЄДРПОУ 38716451, адреса: 03680, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 8-А).

Суддя Григорович П.О.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.