Постанова № 33012556, 22.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2013 року № 826/7822/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до

Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України

про

визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.11.2012 №100200000/2012/511095/2,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 21.11.2012 №100200000/2012/511095/2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, було безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений позивачем та протиправно прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 21.11.2012 №100200000/2012/511095/2.

Представник відповідача проти позову заперечив із посиланням на правомірність рішення Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 21.11.2012 №100200000/2012/511095/2 з огляду на те, що позивачем було надано до митного органу сумнівні документи.

Враховуючи реорганізацію відповідача, в судовому засіданні 13.06.2013 судом в якості належного відповідача у справі визначено Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів України.

В судове засідання 17.07.2013 представник Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України повторно не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, справа №826/7822/13-а розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» згідно вантажно-митної декларації від 20.11.2012 №100200000/2012/541634 подало Київській регіональній митниці до митного оформлення товари:

«взуття на підошві з пластмаси з верхом із текстильних матеріалів – домашнє взуття, капці дитячі…» виробник «Hangbao Slipers Factory», країна виробництва Китай, за митною вартістю 0,96 доларів США за одиницю;

«взуття на підошві з пластмаси з верхом із текстильних матеріалів з внутрішньою деталлю верху, виготовленою зі штучного хутра, чобітки-капці дитячі…» виробник «Hangbao Slipers Factory», країна виробництва Китай, за митною вартістю 2,02 доларів США за одиницю;

«взуття на підошві з пластмаси з верхом із текстильних матеріалів – домашнє взуття, капці жіночі…» виробник «Hangbao Slipers Factory», країна виробництва Китай, за митною вартістю 1,13 доларів США за одиницю.

Митна вартість зазначених товарів була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні для митного оформлення товару документи, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 04.04.2012 №21-11S/2012; інвойс від 27.09.2012 №FZYWC1141; пакувальний лист від 27.09.2012 №FZYWC1141; сертифікат відповідності від 20.11.2012; накладну CMR від 14.11.2012; довідку про транспортні витрати від 14.11.2012, а також інші документи, що підтверджується матеріалами справи.

Київською регіональною митницею було винесене рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 21.11.2012 №100200000/2012/511095/2, яким було скориговано митну вартість товарів:

«взуття на підошві з пластмаси з верхом із текстильних матеріалів – домашнє взуття, капці дитячі…» виробник «Hangbao Slipers Factory», країна виробництва Китай, з 0,96 доларів США за одиницю до 1,43 доларів США за одиницю товару;

«взуття на підошві з пластмаси з верхом із текстильних матеріалів з внутрішньою деталлю верху, виготовленою зі штучного хутра, чобітки-капці дитячі…» виробник «Hangbao Slipers Factory», країна виробництва Китай, з 2,02 доларів США за одиницю до 2,56 доларів США за одиницю товару;

взуття на підошві з пластмаси з верхом із текстильних матеріалів – домашнє взуття, капці жіночі…» виробник «Hangbao Slipers Factory», країна виробництва Китай, з 1,13 доларів США за одиницю до 2,56 доларів США за одиницю товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками подання позивачем 20.11.2012 вантажної митної декларації №100200000/2012/541634 Київською регіональною митницею витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» додаткові документи для підтвердження митної вартості ввезеного товару.

Так, органом митної служби витребувано від позивача виписки з бухгалтерської документації, каталоги виробника товару, висновки щодо якісних та вартісних характеристик товарів, підготовані спеціалізованими експертними організаціями, банківські платіжні документи, митну декларацію країни відправлення, договір з третіми особами та рахунки про здійснення платежів третіми особами.

Представник позивача із вимогами митного органу був ознайомлений, про що свідчать матеріали справи, зокрема, відмітка декларанта Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» на вантажно-митній декларації, а також запис останнього, що додаткові документи надати не має можливості, процедуру консультацій проведено.

Разом з тим, надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

За посиланням Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, при перевірці інформації, наведеної в вантажній митній декларації від 20.11.2012 №100200000/2012/541634, відповідачем проаналізовано інформацію, що містилась в товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення та виявлено сумнівну інформацію, зокрема: відмінності між умовами оплати поставки у контракті та інвойсі; відсутність документів, що підтверджують оплату за поставку товару; відсутність експортної декларації.

Суд наголошує на тому, що подання митному органу для митного оформлення товару експортних декларацій продавця, висновків експертних організацій відповідно Митного кодексу України не є обов'язковим. Такі документи в якості додаткових надаються у випадку необхідності підтвердження відомостей про митну вартість товару, що містяться в доданих до декларації документах, достовірність яких викликає сумнів у митного органу.

Окрім того, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Посилання митного органу на відсутність деяких складових вартості товару не підтверджено, а відмінності між умовами оплати поставки у контракті та інвойсі; відсутність документів, що підтверджують оплату за поставку товару; відсутність експортної декларації не спростовує правильність визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору, не ставить під сумнів достовірність і точність відомостей про вартість товару, які містяться в передбачених законом і доданих до декларації для митного оформлення товару основних документах.

За посиланням відповідача, Київською регіональною митницею при визначенні митної вартості товару в оскаржуваних позивачем рішеннях відповідачем було застосовано другорядний метод, а саме резервний метод у зв’язку із неможливості послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості, в тому числі другого та третього методів, в зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 63 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

За посиланнями відповідача митна вартість була скоригована з врахуванням раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Посилання відповідача на причини не застосування попередніх п'яти методів суд вважає необґрунтованим, оскільки такі причини неможливості застосування послідовно попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару повинні бути зазначені саме в рішенні про визначення митної вартості товарів із зазначенням докладної інформації та джерел, що використовувалися при визначенні митної вартості за резервним методом.

Окрім того, позивачем надано суду докази на підтвердження наявності у відповідача інформації щодо ідентичних та аналогічних товарів, зокрема, вантажно-митну декларацію від 30.05.2012 №100200000/2012/535095, рішення про визначення митної вартості товару від 30.05.2012 №100200000/2012/510928/2, та також відповідь Державної служби статистики України від 11.06.2013 №15.1-20/745ПІ щодо імпорту товарів з Китаю за кодом УКТЗЕД 6404191000 за І квартал 2013 року, що спростовує доводи відповідача щодо неможливості застосування ним попередніх методів визначення митної вартості товарів.

Суд також звертає увагу на те, що після випуску товарів позивачем на підтвердження правильності визначеної ним митної вартості товарів було надано митному органу платіжне доручення від 13.07.2012 щодо оплати поставки та копію митної декларації країни відправлення, що не спростовано відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано застосовано другорядний метод, а саме резервний метод визначення митної вартості, а тому рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 21.11.2012 №100200000/2012/511095/2 є протиправним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачами не надано суду доказів, що оскаржуване рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів 21.11.2012 №100200000/2012/511095/2 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» про визнання протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 21.11.2012 №100200000/2012/511095/2 підлягають задоволенню.

Згідно статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 21.11.2012 №100200000/2012/511095/2.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926, адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5) судові витрати в сумі 1 682,38 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят дві гривні 38 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України (код ЄДРПОУ 38716451, адреса: 03680, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 8-А).

Суддя Григорович П.О.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.