Рішення № 33012319, 15.08.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/2066/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кравченко В.О.Номер провадження 22-ц/788/1827/13 Суддя-доповідач - Собина Категорія - 55

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Хвостика С. Г., Левченко Т. А.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумсської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2

про захист прав споживачв, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовував тим, що в 2008 році придбав електроскутер марки «Skymoto citi cat», який рухається за допомогою чотирьох акумуляторів 6 - DZM 12 V / 20 Ah. У комплекті також надавався зарядний пристрій до цих акумуляторів . Під час експлуатації зарядний пристрій зламався, у зв'язку з чим, 19 липня 2011 року він звернувся до відповідача, який зареєстрований як фізична особа- підприємець і відповідно до розповсюдженої реклами, надавав послуги з ремонту електроприладів за адресою АДРЕСА_1. Відповідач погодився відремонтувати пристрій і отримав його для ремонту, але будь-яких документів про прийняття пристрою на ремонт та оплату не видав. 21 липня 2011 року він сплатив ОСОБА_2 120 грн.00 коп. за ремонт зарядного пристрою і забрав його і цього ж дня поставив акумулятори на зарядку. Через пів-години, зайшовши до гаража, він побачив розплавлені акумулятори та пошкоджений зарядний пристрій. Наступного дня він повернув ОСОБА_2 зарядний пристрій для можливого подальшого ремонту і запропонував йому відшкодувати збитки грошима або новими акумуляторами з зарядним пристроєм. Однак, вподальшому відповідач не тільки не відшкодував завданих збитків, а навпаки, не повернув зарядний пристрій, змінив місце підприємницької діяльності та номер мобільного телефону, став всіляко ухилятися від зустрічі, що зробило неможливим в позасудовому порядку вирішення цього питання.

В результаті дій відповідача у позивача піднявся тиск, погіршився сон та самопочуття, внаслідок чого виникла необхідність вживання заспокійливих ліків на придбання яких витрачено 314 грн.80 коп. Крім того, тривалий час він був позбавлений можливості користуватися скутером, що негативно вплинуло на його щоденний життєвий розклад і як внаслідок спричинило моральні страждання.

Просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 6117 грн. 80 коп., з яких 1683 грн.00 коп. - ринкова вартість чотирьох зіпсованих акумуляторів та зарядного пристрою до цих акумуляторів, 120 грн.00 коп. - повернення коштів за неякісний ремонт, 314 грн.80 коп. витрати на придбання ліків, 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2000 витрат на правову допомогу.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2720 грн.60 коп., з яких 1488 грн. - вартість зіпсованих акумуляторів, 195 грн. - вартість зарядного пристрою для акумуляторів, 120 грн.00 коп. повернення коштів за неякісний ремонт та 917 грн.60 коп. відшкодування витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2013 року винесено без всебічного повного та об'єктивного дослідження обставин справи та доказів та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати вказане рішення і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі. Доводить, що ніколи не брав у позивача на ремонт зарядний пристрій, займався підприємницькою діяльністю лише у сфері ремонту радіотелевізійної аудіо- та відеоапаратури і не займався ремонтом зарядних пристроїв, в липні 2011 року зовсім не здійснював підприємницької діяльності. Вважає, що представлений позивачем письмовий доказ - акт обстеження зарядного пристрою викликає сумніви в його достовірності.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апелянта ОСОБА_2, заперечення позивача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 є власником електроскутера марки «Skymoto citi cat», який рухається за допомогою чотирьох акумуляторів 6 - DZM 12 V/20 Ah, що підтверджується реєстраційним талоном (а.с.3).

В липні 2011 року після підключення позивачем до зарядного пристрою акумулятора останній загорівся і вийшов з ладу.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши усі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалено на основі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції по даній справі не відповідає цим вимогам .

Задовільняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту укладення з відповідачем договору побутового підряду і факту неналежного виконання ним умов договору та заподіяння шкоди майну позивача.

В той же час, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду з таких підстав:

Статтями 865, 866 ЦК України передбачено, що за договором побутового підряду підрядник , який здійснює підприємницьку діяльність , зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів вважає, що позивач не надав переконливих доказів на підтвердження факту укладення між ним та відповідачем по справі договору підряду за яким останній зобов'язувався виконати ремонт зарядного пристрою, оскільки квитанції, товарного чи касового чека або будь-якого іншого документу, що підтверджувало б укладення договору між сторонами позивачеві передано не було

Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу пояснення свідка ОСОБА_4 даних ним в судовому засіданні в суді першої інстанції на підтвердження факту укладення договору між сторонами, оскільки дані пояснення суперечать письмовим доказам наданим відповідачем по справі, а саме: звіту суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за другий квартал 2011 року з якого вбачається, що відповідач в цей час займався підприємницькою діяльністю у сфері ремонту радіотелевізійної аудіо- та відеоапаратури і у третьому кварталі (у тому числі і в липні) 2011 року він не здійснював підприємницької діяльності, що підтверджується податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2011 рік (а.с.67-69).

Крім того, як вбачається з пояснень відповідача і даний факт не заперечує сам позивач, у нього зі свідком ОСОБА_4, у якого він орендував приміщення для заняття підприємницькою діяльністю, склались неприязні відносини, у зв'язку з чим з липня 2011 року він припинив підприємницьку діяльність. В той же час, свідок ОСОБА_4, який займається ремонтом побутової техніки, перебуває з позивачем у дружніх відносинах і саме за місцем здійснення ним підприємницької діяльності перебував належний позивачу зарядний пристрій і саме у нього він забрав пошкоджений зарядний пристрій, який ніби-то передавав на ремонт відповідачу.

Також колегія суддів вважає, що акт обстеження зарядного пристрою складеного 10 червня 2013 року фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 щодо причин виходу з ладу акумуляторів та зарядного пристрою не є висновком експертизи виконаної відповідно до Закону України від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ «Про судову експертизу» або висновком спеціаліста, який володіє спеціальними знаннями та навичками, а тому не є допустимими доказом того, що вихід з ладу акумуляторів та зарядного пристрою стався саме внаслідок неякісного ремонту останнього.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач в порушення вимог ст.60 ЦПК України не надав переконливих доказів на підтвердження того, що саме внаслідок дій відповідача і з його вини була заподіяна йому майнова шкода.

Виходячи з встановлених судом обставин справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, 309, 314,316, ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2013 року в даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 за їх безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -