Рішення № 33012250, 16.08.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/3581/13-ц

№пр.2/521/3885/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Буран О.М.

при секретарі - Бондаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії "Южне ГРУ" ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, Слідчого відділу податкової міліції державної податкової служби України в Одеській області, Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту, суд

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Слідчого відділу податкової міліції державної податкової служби України в Одеській області, Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту та просить звільнити з-під арешту, накладеного постановою б/н Слідчого відділу податкової міліції державної податкової служби України в Одеській області від 26.02.2009 року та постановою № АА187963 від 10.02.2010 року державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Раєва О.Л. - автомобіль марки MERSEDES-BENZ E200, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, а також стягнути з ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (п/рах. 64993919400001 в ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 (тридцать) копійок.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 31 липня 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ODH0AE00001496, згідно з яким позивач надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 19 062,00 доларів США на строк користування до 28 липня 2011 року, зі сплатою 0,88% місячних на суму залишку заборгованості по кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,25% від суми виданого кредиту щомісячно в період оплати. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач та ОСОБА_1 31 липня 2006 року уклали договір застави рухомого майна № ODH0AE00001496/А, відповідно до п.6 якого, ОСОБА_1 передав в заставу автомобіль марки MERSEDES-BENZ E 200, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_3. 26 лютого 2009 року постановою про накладення арешту на майно обвинуваченого слідчого СВ ПМ ГУ СДПІ по роботі КПП в м. Одеса, було накладено арешт на все рухоме майно, що належить ОСОБА_1 10 лютого 2010 року державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Раєвим О.Л., згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № АА187963, накладено арешт на автомобіль марки MERSEDES-BENZ E 200, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1

Враховуючи, що у позивача право застави на вищевказаний автомобіль виникло 31 липня 2006 року, тобто раніше ніж слідчим СВ ПМ ГУ СДПІ по роботі КПП в м. Одеса та державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції були винесені постанови про накладення арешту на вищевказаний заставний автомобіль, позивач просить суд звільнити з-під арешту автомобіль марки MERSEDES-BENZ E 200, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Представник позивача у судове засідання з*явився, підтримав заявлені вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі по справі, сповіщені належним чином, до суду повторно не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим заочно розглядати справу у відсутності відповідачів.

Суд, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, дійшов висновку про можливість задоволення даного позову, виходячи із нижче викладених підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 31 липня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії "Южне ГРУ" ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ODH0AE00001496, згідно з яким позивач надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 19 062,00 доларів США на строк користування до 28 липня 2011 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,88% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та винагороди за надання фінанасового інструменту в розмірі 0,25% від суми виданого кредиту щомісячно в період оплати.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 31 липня 2006 року було укладено договір застави рухомого майна № ODH0AE00001496/А, відповідно до п. 6 якого ОСОБА_1 передав в заставу ПАТ КБ «ПриватБанк» автомобіль марки MERSEDES-BENZ E 200, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_3.

26 лютого 2009 року постановою про накладення арешту на майно обвинуваченого слідчого СВ ПМ ГУ СДПІ по роботі КПП в м. Одеса було накладено арешт на все рухоме майно, що належить ОСОБА_1.

Також 10 лютого 2010 року державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Раєвим О.Л. згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № АА187963 накладено арешт на автомобіль марки MERSEDES-BENZ E 200, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Згідно приписів ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про заставу» встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

З наданого суду витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17.09.2012 року № 37846841 вбачається, що ОСОБА_1 не передавав в наступну заставу автомобіль марки MERSEDES-BENZ E 200, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_3.

Отже, зазначене свідчить про те, що позивач є єдиним заставодержателем вищезазначеного транспортного засобу, який в свою чергу, має право у разі невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами останнього.

Що ж стосується виконання умов кредитного договору, то позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит в розмірі обумовленому кредитним договором.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання, щодо повернення отриманої суми кредиту та відсотків за користування кредитом, згідно умов кредитного договору, не виконував належним чином, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 21.08.2012 року складає 52 348,42 доларів США та є на сьогодні непогашеною.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу» та ч.1,2 ст. 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави згідно вимог ч. 1 ст. 590 ЦК України та ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи умовами договору застави, зокрема п. 24 передбачено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу предмету застави Банком з укладанням договору купівлі - продажу з третою особою - покупцем.

Однак, позивач по теперішній час з метою погашення заборгованості за кредитним договором не взмозі звернути стягнення на автомобіль марки MERSEDES-BENZ E 200, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_3 в позасудовому порядку згідно п. 24 договору застави та реалізувати вищезазначений автомобіль, оскільки він перебуває під арештом на підставі постанови про накладення арешту на майно від 26.02.2009 року б/н, що винесена слідчим СВ ПМ ДПА в Одеській області та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.02.2010 року № АА187963, що винесена державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Раєвим О.Л..

Вищезазначена обставина суперечить приписам ст.ст. 589, 590 ЦК України та робить фактичне виконання договору застави неможливим, що безумовно свідчить про те, що на сьогодні існує порушення майнових прав позивача.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» в імперативному порядку визначено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставне майно може бути звернено у разі: - виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; - коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ст. 585 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладання договору застави.

При цьому, в даному випадку, як вбачається з матеріалів, право застави у позивача виникло 31 липня 2006 року, а постанова слідчого від 26.02.2009 року б/н про накладення арешту та постанова Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 10 лютого 2010 року № АА187963 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження були винесені пізніше, вже після укладення позивачем договору застави.

Крім того, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором, що забезпечений вищевказаним арештованим транспортним засобом на сьогодні складає понад 52 348,42 доларів США, що набагато більше вартості предмету застави, оскільки сторони договору застави за взаємною згодою визначали вартість предмету застави, яка згідно п. 9 договору застави складає 18 000,00 доларів США.

Отже, державна виконавча служба в силу вимог ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» не має правових підстав для звернення стягнення на вищезазначене заставне майно. А від так, і стягувачі, що не є заставодержателями вищезазначеного арештованого майна, також не мають правових підстав для задоволення своїх грошових вимог за рахунок звернення стягнення на автомобіль марки MERSEDES-BENZ E 200, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_3.

Частиною четвертою статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення заставленого майно з-під арешту, що свідчить про те, що позивачем обрано нележний спосіб захисту.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії Южне ГРУ" ПАТ КБ "ПриватБанк" є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.ст. 3-4, 10, 15, 38, 44, 60, 109, 118, 208-209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії "Южне ГРУ" ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, Слідчого відділу податкової міліції державної податкової служби України в Одеській області, Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту- задовольнити.

Звільнити з-під арешту, накладеного постановою б/н Слідчого відділу податкової міліції державної податкової служби України в Одеській області від 26.02.2009 року та постановою № АА187963 від 10.02.2010 року державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Раєва О.Л. - автомобіль марки MERSEDES-BENZ E200, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (п/рах. 64993919400001 в ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 (тридцать) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після проголошення рішення, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.М. Буран