Постанова № 33010138, 13.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2013 року Справа № 904/3120/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Ненарочкін І.О.

за участю представників сторін:

представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро", м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 року у справі №904/3120/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинторгсервис", м.Донецьк,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро", м. Дніпропетровськ,

про стягнення 36 625 грн. 65 коп.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шинторгсервис" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" (далі - відповідач) суму 32 605,64грн. основного боргу, 4 020,91 грн. пені, а всього 36 625,65 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором № 1-03 від 01.03.2012р.

Заявою від 05.06.2013р. позивач зменшив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача суму 32 605,64 грн. основного боргу, 3 337,96 грн. пені, а всього 35 943,60 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором № 1-03 від 01.03.2012р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013р. по справі №904/3120/13 (суддя -Суховаров А.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинторгсервис" суму 32 105,00 грн. основного боргу, 1 536,76 грн. судового збору. В решті позову - відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013р. у справі № 904/3120/13, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. В своїй апеляційній скарзі відповідач просить скасувати повністю рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/3120/13 від 06.06.2013р.

Враховуючи те, що неявка представників учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, враховуючи факт належного сповіщення представників процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2013року ( а.с.73) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін (ст.ст.75,99 ГПК України).

09.08.2013р. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить розглядати справу без участі представника.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання, але докази поважної причини його відсутності не надані. Крім того, відповідач може скористатись послугами будь-якого фахівця в галузі права для представництва його інтересів в судовому засіданні, тому підстави для задоволення клопотання відсутні і колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами.

В судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду 13.08.2013р. представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

01.03.2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупцем) було укладено договір №1-03 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник продає, а покупець приймає та сплачує автошини, акумулятори (далі - товар), у кількості згідно рахунку-фактуру (п.1.1 Договору). За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 55 855,68 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми видатковими накладними з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с.15-17, 19-21).

Згідно з п.2.2.1 Договору, покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його не пізніше 21 календарного дня з моменту отримання товару при покупці цільнометалокордових шин КАМА, або не пізніше 14 календарних днів з дня отримання товару при покупці шин інших виробників та акумуляторів.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару виконав частково, у зв'язку з чим, у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем, яка згідно розрахунку позивача становить 32 605,04 грн. (а.с.29), а в процесі розгляду справи представник позивача зазначив, що при здійсненні розрахунку позовних вимог, останнім допущено арифметичну помилку, тому фактично позивач просить стягнути з відповідача є 32 605,00 грн.

Відповідно до змісту ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За результатами перевірки розрахунку суми основної заборгованості, встановлено, що 13.12.2012р. відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 500, 00 грн., що не враховано позивачем під час розрахунку боргу, тому суд задовольнив вимоги позивача щодо стягнення суми основної заборгованості частково, на суму 32 105,00 грн., а в решті було відмовлено.

При цьому, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Так, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 05.06.2013р., розмір пені, яка нарахована позивачем на підставі умов п.5.1 Договору, за період з 10.07.2012р. по 10.01.13р. становить 3 337,76 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості та пені.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

При цьому, суд вірно зазначив про те, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Стосовно пені, суд вказав, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 10.07.2012р. по 10.01.2013р., але згідно додатку до Договору (а.с.13), сторони змінили строки оплати, тому право вимоги у позивача виникає з 16.02.2013р., тому у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені на суму 3 337,76 грн. обгрунтовано відмовлено.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро", м.Дніпропетровськ, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 року по справі №904/3120/13, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 16.08.2013р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

І.А. Сизько