Рішення № 33010024, 02.08.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року Справа № 902/629/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю старшого прокурора відділу прокуратури Черкаської області Шевчук Н.В., прокурора відділу прокуратури Черкаської області Загороднього О.О., представників сторін: позивача - Шалигіної В.І. за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії НАК "Украгролізинг" до селянського (фермерського) господарства "Аграрій" про стягнення 514518 грн. 35 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії НАК "Украгролізинг" звернувся до господарського суду з позовом до селянського (фермерського) господарства "Аграрій" про стягнення, на підставі договору фінансового лізингу № 2-10-281 спл/1056 від 21.07.2010 року, 24538 грн. 63 коп. заборгованості по лізингових платежах, 1381 грн. 56 коп. пені, 276 грн. 31 коп. 3% річних (за період прострочення з 29.11.2012 по 15.04.2013 року), 73 грн. 62 коп. інфляційних втрат (за період прострочення грудень - березень 2013 року), 488248 грн. 23 коп. збитків, що разом складає 514518 грн. 35 коп.

У судовому засіданні прокурори позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 04.07.2013 року позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових пояснень до неї підтримала та просила суд задовольнити.

В засідання суду 02.08.2013 року позивач явку свого представника не забезпечив, його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими Розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурорів та представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

21.07.2010 року між відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець), правонаступником усіх прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", та селянським фермерським господарством "Аграрій" укладено договір фінансового лізингу №2-10-281спл/1056, відповідно до якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору "найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Сторонами були погоджені всі його істотні умови, зокрема, відповідно до:

п. 2.1. - лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувачу для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовується на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904;

п.2.2. - строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання - передачі між сторонами (далі - Акт), що укладається у 5 автентичних примірниках;

п.2.3. - постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXM (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року;

п. п. 3.1.2, 3.1.3, 3.1.6 - лізингодавець має право вимагати:

- повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів;

- відшкодування збитків, завданих внаслідок його дії або бездіяльності, відповідно до умов договору;

- в односторонньому порядку відмовитися від договору та вимагати повернення простроченої заборгованості і предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувачу не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів;

п. п. 3.4.2, 3.4.3 - лізингоодержувач зобов'язаний:

- належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника;

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмету лізингу;

- відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмету лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7 (семи) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

- одноразову комісію за організацію поставки предмету лізингу в розмірі 7 (семи) відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п. 4.4 договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".

Договір набуває чинності від дати надходження суми попереднього платежу, сплаченого на підставі встановленого лізингодавцем рахунку згідно п. 4.3 Договору, на рахунок лізингодавця і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмету лізингу", та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором (п. 8.1. договору).

Розділом 5 договору встановлено порядок передачі предмета лізингу, перехід права власності, зокрема:

п. 5.1 - предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом за умови перерахування платежів в розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.3 договору.

Розділом 7 договору визначена відповідальність сторін, зокрема:

п. 7.1 - за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня;

п. 7.4 - в разі дострокового припинення дії договору лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю збитки: в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмета лізингу; неустойки (пені, штрафи) що виникли внаслідок дострокового припинення дії договору;

п. 7.7 - нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Розділом 8 договору встановлений строк дії, дострокове припинення дії договору, повернення предмета лізингу, зокрема:

п. 8.3. - лізингодавець має право повністю або частково відмовитися від договору з наступних підстав: за несплату лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу;

п. 8.6. - в разі невідповідності нормального ступеня спрацювання предмета лізингу або його некомплектності, лізингодавець проводить експертну оцінку предмета лізингу за рахунок лізингоодержувача. У разі, якщо вартість предмета лізингу, визначеної експертним шляхом, менша ніж залишкова вартість, розрахована за графіком, різницю між залишковою вартістю техніки та вартістю техніки за експертною оцінкою відшкодовує лізингоодержувач, який користувався технікою.

Сторонами підписано Додаток № 1 до договору фінансового лізингу, в якому визначено найменування об'єкта лізингу та назва виробника, строк лізингу, кількість та суму (а. с. 38).

На виконання п. 5.1 договору 15.04.2011 року позивач передав, а відповідач прийняв визначене договором майно - зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" виробництва ВАТ "Херсонські комбайни", в кількості 2 шт., загальною вартістю з ПДВ 1140000 грн., про що був складений Акт № 39 приймання-передачі сільськогосподарської техніки (а. с. 40)

З моменту отримання предмету лізингу згідно графіка сплати лізингових платежів (додаток № 2.1 до договору ) до сплати відповідачу наступили чергові лізингові платежі, а саме: 15.10.2011 р. - 109 195,71 грн. та 15.04.2012 р. - 106 630,71 грн., заборгованість по яким стягнута рішенням господарського суду Вінницької області від 19 липня 2012 року у справі № 14/62/2012/5003 та черговий лізинговий платіж від 15 жовтня 2012 року в сумі 104065,71 грн., заборгованість по якому стягнута рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 19/73/2012/5003.

На дату повернення техніки - 28.11.2012 між сторонами пропонувалось підписати акт звірки взаєморозрахунків за договором, але акт не був підписаний.

Оскільки техніка повернута 28.11.2012 року, то за фактичний період користування з 15.10.2012 по 28.11.2012 (44 календарних днів) нараховано лізингових платежів у сумі 24538 грн. 63 коп. ( в тому числі відшкодування вартості техніки 17717 грн. 42 коп. та в частині щорічної винагороди 6821 грн. 21 коп.)

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору 21.11.2012 року було вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу на підставі ст.ст. 7, 87 Закону України "Про нотаріат", статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172, про повернення лізингоодержувачем - Селянським фермерським господарством "Аграрій" на користь лізингодавця - Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" об'єкта фінансового лізингу - зернозбиральних комбайнів КЗС-9-1 "Славутич" зав. №768, 769.

Об'єкти фінансового лізингу - зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 "Славутич" зав. №768, 769 були передані Актом державного виконання від 28.11.2012 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Барського районного управління юстиції Тартачним В. В. при примусовому виконанні виконавчого напису № 2002 представнику позивача.

Згідно п. 8.5 договору фінансового лізингу № 2-10-281спл/1056 від 21.07.2010 предмет лізингу, в даному випадку, зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 "Славутич" в кількості 2 одиниці, лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю в технічно справному і комплектному стані та сплатити заборгованість згідно чергових лізингових платежів за фактичний строк користування предметом лізингу.

В зв'язку з тим, що техніка, яка знаходилась у користуванні відповідача, на час її повернення лізингодавцю не відповідала нормальному ступеню спрацювання та знаходилася у несправному стані, 28.11.2012 була визначена вартість зернозбиральних комбайнів КЗС-9-1 "Славутич" в кількості 2 одиниці, яка склала 300177 грн. 22 коп.

Визначена експертом вартість техніки зазначена у акті приймання - передачі сільськогосподарської техніки від 28.11.2012 та у акті звірки розрахунків від 28.11.2012.

Пунктом 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 визначено, що одним із методів нарахування амортизації основних засобів є прямолінійний метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного користування об'єкту основних засобів.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що амортизація предмету лізингу нараховується лізингоодержувачем прямолінійним методом протягом періоду його очікуваного використання, що дорівнює строку лізингу.

Враховуючі вказані положення було визначено вартість предмету лізингу на день його повернення лізингодавцю - на 21.04.2012 року, яка склала 263250 грн.

Відповідно до п. 3.4.2 договору лізингоодержувач зобов'язався належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватись умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника.

Залишкова вартість зернозбиральних комбайнів КЗС-9-1 "Славутич" станом на 28.11.2012 року, як зазначено вище, становить 300177 грн. 22 коп. (150170 грн. 11 коп. + 150007 грн. 11 коп.).

Відповідно до п. 7.4 - в разі дострокового припинення дії договору лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю збитки, в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмета лізингу.

В разі належного користування відповідачем предметом лізингу, залишкова вартість предмету лізингу становила б 788425 грн. 45 коп. Враховуючи викладене та положення п. 7.4. договору, внаслідок нналежної експлуатації предмету лізингу - зернозбиральних комбайнів КЗС-9-1 «Славутич» в кількості 2 одиниці (заводські №№ 768, 769), відповідачем заподіяні позивачу збитки в сумі (788425,45 - 300177,22) 488248,23 грн., які прокурор і позивач також спросять стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача.

Спірними правовідносинами є вимоги сторін договору фінансового лізингу № 2-10-281 спл/1056 від 21.07.2010 року, що витікають із суті їх прав та обов'язків за цим договором.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно із ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В пункті 3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" вказано, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. В ч.1 ст.16 названого Закону зазначається, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Вимоги прокурора і позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних передбачені п. 7.1. договору, відповідають приписам ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 4, 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок у розмірі, відповідно 1381,56 грн., 73,62 грн. і 276,31 грн., судом перевірений, визнаний вірним і в такому розмірі теж підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позовів і заперечень проти них, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства суд вважає вимоги прокурора і позивача обґрунтованими, доведеними і їх задовольняє повністю.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача в доход бюджету підлягають стягненню судові витрати, від сплати яких прокурор звільнений - судовий збір у розмірі 10290 грн. 37 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Аграрій", місцезнаходження: 23042, Вінницька область, Барський район, с. Гулі, код ЄДРПОУ 32426802, р/р №260070113036667 в ВАТ АТ Банк, м. Київ, МФО 321767:

на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", місцезнаходження: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16А, код ЄДРПОУ 30401456 в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 15-а, ідентифікаційний код 25510665, р/р №2600916276 в ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Вінниця, МФО 302247) 24538 грн. 63 коп. заборгованості по лізингових платежах, 1381 грн. 56 коп. пені, 276 грн. 31 коп. 3% річних, 73 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 488248 грн. 23 коп. збитків в доход державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у м. Черкасах (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси) із зарахуванням на рахунок № 31213206783002, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 - 10290 грн. 37 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 07.08.2013 року.

Суддя В.М. Грачов