Постанова № 33009645, 15.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року Справа № 5015/4968/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дерепи В.І. - доповідача,суддів:Грека Б.М., Палія В.В.,за участю повноважних представників: позивача - Денька М.В., відповідача - розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго"на рішення та постановугосподарського суду Львівської області від 8 квітня 2013 року Львівського апеляційного господарського суду від 2 липня 2013 рокуу справі№5015/4968/12за позовомПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5прозобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про зобов'язання його припинити користуватися електричною енергією в нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 за відсутності договору про постачання електричної енергії та про зобов'язання відповідача усунити перешкоди в наданні доступу представникам позивача для відключення від електропостачання цих нежитлових приміщень.

Рішенням господарського суду Львівської області від 8 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 2 липня 2013 року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові рішення, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2002 року між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії та надання доступу до місцевої електромережі №65285, предметом якого є надання доступу до місцевої електромережі на умовах та в порядку постачання електроенергії електропостачальною організацією та оплата споживачем абонованої потужності спожитої електроенергії, згідно умов цього договору.

На підставі укладеного договору, постачання електричної енергії здійснювалося у нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3

Відповідно до п.7.5 договору, він є укладеним на строк до 31.12.2002 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

7 листопада 2011 року позивачем надсилалось на адресу відповідача повідомлення №30-4138 про закінчення терміну дії договору та припинення постачання електричної енергії, яке направлялось відповідачеві за адресою: АДРЕСА_1.

12 січня 2012 року працівниками позивача разом із працівниками ЛКП "Старий Львів" в присутності відповідача було проведено вимкнення, припинення постачання електричної енергії на об'єкти, розташовані у АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 від розподільчої мережі ЛКП "Старий Львів", про що складений відповідний акт від 12.01.2012 року.

На підставі проведеної 22 лютого 2012 року представниками позивача перевірки вимкнених споживачів, розташованих у АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3, було встановлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі енергопостачальника після відключення електропостачання, про що складені відповідні акти про порушення №025864 та №025676 від 22.02.2012 року та №026242, №026243 від 08.11.2012 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши в сукупності всі докази, надані сторонами у справі, суди попередніх судових інстанцій правильно встановили той факт, що наявні в матеріалах справи документи не містять належних доказів отримання відповідачем у справі повідомлення про припинення договірних відносин, оскільки, як правильно було встановлено судами, з 11.02.2008 року відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується наявним в справі свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та вірно встановлено судами при розгляді справи, відповідачем сплачувались, а позивачем приймались та зараховувались грошові кошти як оплата за спожиту в 2012 році електроенергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Суд вважає правильним висновок судів попередніх судових інстанцій про те, що саме такими конклюдентними діями сторони у справі підтвердили існування своїх договірних відносин з постачання електричної енергії на 2012 рік, а, тому, відсутні правові підстави вважати той факт, що у 2012 році відповідач користувався електричною енергією в нежитлових приміщеннях, розташованих у АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 за відсутності договору про постачання електричної енергії та надання доступу до місцевої електромережі №65285.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес шляхом встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України, також, визначені способи захисту прав і законних інтересів кожного суб'єкту господарювання та споживачів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення його прав і законних інтересів.

Судова колегія вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначено, що зобов'язання відповідача припинити користування електричною енергією та усунити перешкоди в наданні доступу представникам позивача для відключення від електропостачання нежитлових приміщень відповідача, не породжує для позивача ніяких правових наслідків і не відповідає встановленим законом способам захисту порушених прав і законних інтересів.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, правомірно відмовив позивачеві в задоволенні його позовних вимог.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону та обставинам справи, тому їх необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 8 квітня 2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 2 липня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий В.І. Дерепа

С у д д і: Б.М. Грек

В.В. Палій