Постанова № 33009544, 13.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 5027/806/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого,

Коробенка Г.П. (доповідач), Куровського С.В.,

розглянувши матеріали

касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 07.03.2013р.

у справігосподарського суду Чернівецької області

за позовомЧернівецької міської ради, м. Чернівці

дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1

провнесення змін до договору оренди землі № 3556 від 21.03.2007 року в частині розміру орендної плати за землю, за участю представників:

позивача: Баланецький О.Д. (представник за дов. від 02.04.2012р. № 01/01-18/451),

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька міська рада звернулась до господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі № 3556 від 21.03.2007р. в частині розміру орендної плати за землю.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.12.2012р. (згідно ухвали господарського суду Чернівецької області від 24.12.2012р. правильна дата прийняття рішення 17.12.2012р.) у справі № 5027/806/2012, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2013р., позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ФОП ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та припинити провадження по справі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві Чернівецька міська рада просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з причин відмови відповідача внести зміни до договору оренди у частині орендної плати з урахуванням нового розміру нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки, у зв'язку з чим позивач просить внести зміни у договір оренди земельної ділянки від 21.03.2007р., виклавши його пункт 5 в новій редакції, а саме: річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 81778,32 грн.

Задовольняючи позов, господарський суд попередніх інстанцій виходив з обгрунтованості позовних вимог з посиланням на ст. 144 Конституції України, ст. 289 ПК України, ст. 13, 21, 23, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 188 ГК України, ст. 11, 632, 652 ЦК України, п.6.2. Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки в м. Чернівцях, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008р. № 715, підпункт 13.10 п. 13 рішення 15 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 24.11.2011р. №338 "Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в рішення міської ради з цих питань" та умови договору оренди договору оренди землі № 3556 від 21.03.2007 р. укладеного між сторонами з даної справи.

В касаційній скарзі відповідач стверджує:

- про невідповідність висновків суду 1-ї та 2-ї інстанції дійсним обставинам справи, оскільки в рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції зазначається, що відповідно до договору № 3556 від 21.03.2007р. річна орендна плата складає 14 308,97 грн., тоді як згідно з додатковим договором від 18.03.2009р. до договору оренди земельної ділянки № 3556 від 21.03.2007р. річна орендна плата складає 44 128,86 грн., а відповідно до довідки ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області від 08.06.2012 р. орендна плата складає 46 732, 46 грн.;

- що позивач не ставив вимоги щодо зміни нормативно - грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до п.3 договору оренди земельної ділянки № 3556 від 21.03.2007р., з врахуванням чого без зміни умов п.3 договору є неможливим визначення ціни орендної плати за землю для зміни умов щодо п. 5 договору;

- що відповідно до розділу 1 ст.14 п. 14 п-п 125 Податкового кодексу України, нормативно - грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу IV Кодексу, це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, тобто Закон передбачає грошову оцінку всієї земельної ділянки, а не її одного квадратного метра, як то вбачається з листа управління Держкомзему від 06.10.2011р. № 1789.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111-5, 111-7 ГПК України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

На думку колегії прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції цим вимогам не відповідає.

Так, відповідно до ст. 105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову у якій (п.7 ч.1 наведеної норми ГПК) мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга відповідача (а.с. 56) та пояснення до неї (а.с.73) за своїм змістом та доводами аналогічні змісту касаційної скарги відповідача, під час розгляду якої колегія позбавлена можливості виконати вимог процесуального законодавства та перевірити повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом 2-ї інстанції норм матеріального і процесуального права, оскільки Львівський апеляційний господарський суд при розгляді апеляційної скарги не дослідив зазначені в ній питання і не надав їм належної правової оцінки.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору було порушено норми процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення, що є підставою для скасування постанови із направленням справи до апеляційного господарського суду для перегляду.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2013р. у справі № 5027/806/2012 скасувати.

Справу направити до Львівського апеляційного господарського суду для перегляду.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Г.П. Коробенко

С.В. Куровський