Ухвала суду № 33009508, 12.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 серпня 2013 року Справа № 910/589/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Губенко Н.М.,перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Київкомунсервіс"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 19.04.2013 Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013у справі№ 910/589/13 Господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація -7"до Комунального підприємства "Київкомунсервіс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруКомунальне підприємство "Дирекція по утриманню та обслуговуванню житлового фонду Святошинського району м. Києва"простягнення 407 305, 19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана Комунальним підприємством "Київкомунсервіс" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі № 910/589/13 Господарського суду міста Києва не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В абзаці 9 Інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10.11.2011 №12-6621/11 "Щодо судового збору" зазначено, що при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Як встановлено колегією суддів, на зворотній стороні платіжного доручення №846 від 02.07.2013 про сплату судового збору, доданого до касаційної скарги, відсутній напис про зарахування судового збору до бюджету, скріплений першим та другим підписом посадових осіб.

У графі "Призначення платежу" зазначено: "Оплата не підлягає закупівлі зг.Закону, 22030004, "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070) символ звітності 254 Без ПДВ".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення не містить відомостей про те, по якій саме справі сплачено судовий збір.

Відтак, платіжне доручення №846 від 02.07.2013 не свідчить про сплату судового збору у встановленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст.1113 ГПК України.

Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Київкомунсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі № 910/589/13 Господарського суду міста Києва повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Н. Губенко