Рішення № 33008320, 02.08.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/262/1469/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі :

головуючого судді Семіряд І.В.

при секретарі Язиковій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 "Про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням" та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька", ОСОБА_2, ОСОБА_3 "Про зміну договору найму жилого приміщення, визнання членом сім"ї наймача та зобов'язання вчинити певні дії", -

ВСТАНОВИВ :

18.07.2013 року позивач КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням, в якому вказав, що спірним приміщенням є державна трикімнатна квартира АДРЕСА_1, яка знаходиться на балансі КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька". Зазначена квартира отримана ОСОБА_4 по ордеру в 1962 році на сім'ю з трьох чоловік : дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_6

Після смерті зазначених осіб за вищевказаною адресою з 1989 року зареєстровані відповідачі, однак не мешкають в ній більше ніж 20 років, особисті речі відповідачів в квартирі відсутні, витрати з користування житлово-комунальними послугами не несуть. Оскільки в добровільному порядку відповідачі при вибутті зі спірної квартири, не знялися з реєстрації, і в витратах по сплаті квартири і комунальних послуг не беруть участі, не мешкають за місцем реєстрації більше 6 місяців, позивач просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право на користування жилим приміщенням.

26.07.2013 року на адресу суду звернулась ОСОБА_1 із зустрічною позовною заявою "Про зміну договору найму жилого приміщення, визнання членом сім"ї наймача та зобов'язання вчинити певні дії" до КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька", ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якій зазначила, що позовні вимоги визнає частково. Пояснила, що її доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно зареєстровані у спірній квартирі, однак не мешкають в ній більше ніж 6 місяців, крім того вони є громадянками Російської Федерації та мають реєстрацію за місцем проживання в м. Унеча Брянської області Російської Федерації. Крім того ОСОБА_2 на теперішній час перебуває у зареєстрованому шлюбі та змінила прізвище на ОСОБА_2.

17.03.1989 року ОСОБА_1 вступила у шлюб з ОСОБА_8, який є сином ОСОБА_6, та була зареєстрована за адресою спірної квартири. ОСОБА_1 зазначила, що з моменту реєстрації та по теперішній час квартира АДРЕСА_1 є єдиним місцем її проживання та реєстрації.

ОСОБА_1 також пояснила, що вона працює на території Російської Федерації та оскільки є громадянкою України, має право перебувати на території Російської Федерації без реєстрації не більше ніж 90 днів. А тому три місяця вона працює на території Російської Федерації, після чого повертається на Україну та проживає у спірній квартирі 1,5-2 місяця, після чого знову повертається до Російської Федерації. Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 пояснила, що за рахунок зазначеного заробітку вона регулярно сплачує комунальні послуги.

Основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 був ОСОБА_4, який був виписаний зі спірної квартири у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_4. Після чого особистий рахунок було переоформлено на його доньку ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5. Після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_1 мала бажання переоформити особовий рахунок на себе для чого 17.07.2013 року звернулась до КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" із заявою про дозвіл на зміну договору найма жилого приміщення, однак зазначену заяву у ОСОБА_1 не прийняли та повідомили їй про подачу позову до суду про визнання ОСОБА_1 та її доньок такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

ОСОБА_1 вважає, що оскільки вона мешкала разом з наймачем однією родиною, вселилась до квартири з його згоди та була там зареєстрована, вона є повноправним членом сім'ї наймача та в праві вимагати зміни договору найму на своє ім'я після смерті основного квартиронаймача.

ОСОБА_1 просила частково задовольнити позовні вимоги КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" та визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1; визнати її ОСОБА_1 членом сім'ї основного наймача квартири ОСОБА_6; зобов'язати КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" укласти з нею ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9. який діє на підставі довіреності, підтримав первісний позов частково, в частині визнання втратившими право користування жилим приміщенням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і просив його задовольнити у повному обсязі з підстав, на які він посилається в своїй позовній заяві, зустрічний позов визнав та не заперечував проти його задоволення, посилаючись на його обґрунтованість. При цьому пояснив про те, що ОСОБА_1 в квартирі мешкає періодично, так як працює в РФ. Заборгованості по сплаті квартири та комунальних послуг ОСОБА_1 не має. В квартирі знаходяться її особисті речі. В травні ОСОБА_1 зверталася до керуючої компанії з приводу укладення з нею договору найму жилого приміщення, однак її усно було відмовлено у зв"язку зі зверненням до суду. Дочки ОСОБА_1 в спірному жилому приміщенні не мешкають на протязі останніх 15 років, так як перебувають в РФ.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву, відповідно до якої просила справу розглянути у її відсутність за участю її представника.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_10, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 17.07.2013 року, у судовому засіданні позовні вимоги первісного позову визнав частково та не заперечував проти визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням, у в іншій частині позовні вимоги не визнав, зустрічний позов просив задовольнити у повному обсязі. При цьому, пояснив про те, що дійсно відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в спірному жилому приміщенні не мешкають без поважних причин на протязі останніх 15 років. Вони є громадянками РФ, мешкають на її території разом зі своїми родинами, забезпечені за місцем мешкання відповідним житлом. Спірним жилим приміщенням вони не цікавляться, його не утримують, комунальні послуги не сплачують. Відповідач ОСОБА_1 за життя основного квартиронаймача ОСОБА_6, мешкала з останньою однією родиною, мали єдиний бюджет, вели сумісне господарство. Після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_1 за власні кошти її поховала. В спірному жилому приміщенні ОСОБА_1 мешкає періодично, так як за характером роботи часто знаходиться на території РФ. Крім спірного, іншого житла ОСОБА_1 не має. Квартира утримується ОСОБА_1, нею в повному обсязі сплачуються комунальні послуги та квартплата.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність зазначених осіб.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, вважає первісний позов таким, що підлягає частковому задоволенню, а зустрічну позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Згідно ст. 47 Конституції України ніхто не може бути позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст. 61 ЖК України, користування житловим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення, укладеного в письмовій формі на підставі ордера на житлове приміщення.

У відповідності зі ст. 63 ЖК України, предметом договору найма житлового приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира, або інше ізольоване житлове приміщення, що складається з однієї чи декількох кімнат, а так само одноквартирний жилий будинок.

Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У відповідності до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлених термінів провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року, з наступними змінами та доповненнями, у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності, в тому числі і в наслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї, тощо, суд може продовжити пропущений строк. Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст. 71 або ст. 107 ЖК України.

Згідно ст. 3 ч. 2 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов"язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 64 ЖК України, члени сім"ї наймача, що проживають разом з ним, користаються нарівні з наймачем усіма правами і несуть всі обов'язки, що випливають з договору найма житлового приміщення. До членів сім"ї наймача відносяться чоловік наймача, їхні діти і батьки. Членами сім"ї наймача можуть бути визнані й інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним загальне господарство.

У відповідності ст.104 ЖК України, член сім"ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім"ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 ЖК України. У разі відмовлення членів сім"ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмовлення наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового Кодексу України " № 2 від 12.12.1985 року з наступними змінами і доповненнями, " при розгляді спорів про право користування житловим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з"ясувати чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема : чи була письмова згода на це всіх членів сім"ї наймача, чи прописані вони в даному житловому приміщенні, чи було це житлове приміщення постійним місцем їхнього проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім"ї, що проживають з ним, певний порядок користування житловим приміщенням. ".

Як встановлено в ході судового розгляду справи, спірним жилим приміщенням є державна трикімнатна квартира АДРЕСА_1, яка знаходиться на балансі КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька". Зазначена квартира отримана ОСОБА_4 по ордеру в 1962 році на сім'ю з трьох людей : дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_6 За вищевказаною адресою зареєстровані відповідачі за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вказані обставини підтверджуються випискою з особового рахунку НОМЕР_1 від 12.07.2013 року, довідкою, наданою КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька", а також поквартирною карткою за формою В. ( а.с.а.с. 4, 5, 7).

З копії довідки виданою КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" вбачається, що заборгованість за адресою спірної квартири по квартирній платі станом на 01.07.2013 року складала 315 гривень 06 копійок, за вивіз ТПВ - 112,20 грн. При цьому зазначена заборгованість була погашена у повному обсязі відповідачем за первісним позовом, про що свідчить копія квитанції від 26.07.2013 року. ( а.с. 32 ).

Як вбачається з актів від 08.07.2013 року та від 06.02.2013 року, складених КП «ЖЕК № 9 Пролетарського району м. Донецька», при обстеженні спірної квартири встановлено, що відповідачі за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мешкають в спірній квартирі біля 20 років. ( а.с. 11 ).

Однак, суд не приймає до уваги зазначені акти, в частині не проживання відповідача ОСОБА_1 в спірному жилому приміщенні, оскільки в судовому засіданні вони були повністю спростовані поясненнями свідків.

Так, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, в судовому засіданні підтвердили той факт, що ОСОБА_1 мешкала разом зі своєю свекрухою ОСОБА_6 однією сім'єю у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, вели сумісне господарство, мали єдиний бюджет. Після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_1 її поховала за власні кошти. В квартирі знаходиться майно ОСОБА_1 На теперішній час ОСОБА_1 періодично виїжджає до Російської Федерації на заробітки на декілька місяців, після чого повертається додому, та декілька місяців мешкає в спірному жилому приміщенні. Її доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мешкають у спірній квартирі вже більш 15 років, вони разом зі своїми сім'ями мешкають на території Російській Федерації.

З наданих відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 копій паспортів громадян Російської Федерації ( а.с.а.с. 24-25, 26-27 ) вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно є громадянками Російської Федерації та їх місце проживання зареєстроване на території Російської Федерації.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ( а.с. 10 ) ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5. За життя ОСОБА_6 мешкала у спірній квартирі разом із ОСОБА_1, про що свідчить виписка з особового рахунку НОМЕР_1 від 12.07.2013 року ( а.с. 4).

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, а саме те, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 постійно мешкає в спірному житловому приміщенні, де знаходяться її особисті речі, сплачує квартирну плату, крім спірного іншого житла не має, відноситься до спірної квартири, як до свого місця мешкання, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_1, такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, так як вони не відповідають фактичним обставинам справи та не грунтуються на діючому житловому законодавстві.

Натомість, оскільки в судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідачі за первісним та зустрічним позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно не мешкають в спірній квартирі більше ніж 6 місяців, позовні вимоги КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" в частині визнання їх такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням підлягають задоволенню.

Як вбачається, з матеріалів справи КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 114,70 грн. (а.с. 1), який, на підставі ст. 88 ЦПК України, належить стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку.

У судовому засіданні, з показань представників позивача та відповідача ОСОБА_1, свідків і інших вищевказаних доказів вбачається те, що ОСОБА_14 та основний наймач спірного жилого приміщення ОСОБА_6 на протязі тривалого часу мешкали в спірному житловому приміщенні однією родиною, так як вели сумісне господарство, були пов'язані спільним бюджетом, піклувалися один до одного. Після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_1 продовжує мешкати в квартирі, так як це є її єдиним постійним місцем мешкання, доглядає за нею, сплачує квартплату та комунальні послуги, проводить дрібні ремонти. Крім того, в спірному жилому приміщенні ОСОБА_1, у встановленому законом порядку, має реєстрацію з 01.08.1989 року по теперішній час, як член родини ОСОБА_6

При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо її визнання членом сім'ї основного наймача квартири ОСОБА_6 та зобов'язання КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" укласти з нею договір найму жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" в частині зняття з реєстраційного обліку співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, так як питання зняття з реєстрації громадян за відповідними адресами, нормами ЖК України, на які посилається позивач в своєї позовної заяві, не передбачено, тому не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так як вказані правовідносини, при наявності відповідних умов, регламентуються КАСУ и розглядаються у порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, ст. ст. 61, 63-64, 71, 72, 104 ЖК України, ст. 3 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року № 2 зі змінами та доповненнями " Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України ", керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 60, 213-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 "про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням" - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, та з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька», яке розташоване за адресою: м. Донецьк-110, вул. Прожекторна, 1 «а», р/р 26009060800133, ПАТ КБ ПриватБанк Донецьке РВ ПриватБанк, МФО 335496, код ОКПО 05478829 судовий збір в розмірі 114,70 грн.

У задоволенні інших позовних вимог КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька", ОСОБА_2, ОСОБА_3 "Про зміну договору найму жилого приміщення, визнання членом сім"ї наймача та зобов'язання вчинити певні дії", - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 членом сім'ї ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, яка за життя, була наймачем квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати КП "Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька" укласти з ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано в нарадчої кімнаті в одному примірнику.

Суддя: І.В. Семіряд