Справа № 496/3380/13-ц
Провадження 2/496/1513/13
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2013 року
Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: головуючого судді - Трушиної О.І.
при секретарі - Костецькій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся до суду з позовом і просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 4998,94 грн., а також судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 15 травня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Біляївського відділення № 5422 ВАТ «Ощадбанк» зі ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1501, відповідно до умов якого останньому був виданий кредит в 15000 гривень зі строком погашення до 15 травня 2010 року зі сплатою 22 % річних з погашенням кредиту однаковими частинами. На забезпечення виконання зобов»язань 15 травня 2007 року були укладені договори поруки, відповідно до яких поручителями ОСОБА_1 є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Вказуючи на те, що відповідачі не виконують свої зобов'язання за кредитним договором та договором поруки, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з них солідарно заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача до судового засідання не з»явився, але надіслав заяву, в якій на позові наполягав, справу просив розглянути без його участі, також не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідачі до судового засідання повторно не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про день слухання справи, про причини неявки суд не повідомили, а тому враховуючи заяву представника позивача суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, 15 травня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Біляївського відділення № 5422 ВАТ «Ощадбанк» зі ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1501, відповідно до умов якого останньому був виданий кредит в 15000 гривень зі строком погашення до 15 травня 2010 року зі сплатою 22 % річних з погашенням кредиту однаковими частинами (а.с.6-7).
До кредитного договору були укладені договори поруки № 1 між банком, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, і договір поруки № 2 між банком, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, відповідно до 1.1 яких поручитель зобов»язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі (а.с.8-9, 10-11).
Банк своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов»язання перед ОСОБА_1 згідно умов кредитного договору, а відповідач ОСОБА_1 в свою чергу взяв на себе обов»язок належним чином виконувати зобов»язання за кредитним договором, повернути кредит, вчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплачувати штрафні санкції у строки та на умовах, визначених кредитним договором.
З боку ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином виконані не були, що привело до виникнення перед установою банку простроченої заборгованості.
За кредитним договором від 15 травня 2007 року загальна заборгованість складає 4998,94 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 2525,74 грн., заборгованість за відсотками - 1896,79 грн., заборгованість за пенею за відсотками - 46,79 грн., заборгованість за пенею по основному боргу - 529,89 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.12-15).
Згідно з п.3.3.1 кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов»зався належним чином виконувати взяті на себе зобов»зання за договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання договірного зобов»язання не допускається.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
У пункті 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року зазначено, що при При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
З п. 1.2 кредитного договору від 06 грудня 2007 року вбачається, що термін остаточного погашення кредиту встановлений не пізніше 15 квітня 2010 року.
За таких обставин у ПАТ «Державний ощадний банк України» виникло право пред»явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов»язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 15 квітня 2010 року, протягом наступних шести місяців.
14 квітня 2011 року банк надіслав ОСОБА_2 і ОСОБА_1 повідомлення про порушення умов кредитного договору з вимогою усунути їх (а.с. 22-23). Матеріали справи не містять даних, чи направлялось таке ж повідомлення ОСОБА_3
До суду позивач звернувся лише 11 липня 2013 року.
Таким чином, від дня настання строку виконання основного зобов»язання, а саме 15 квітня 2010 року до пред»явлення вимоги до поручителя ОСОБА_2, а саме 14 квітня 2011 року, сплинув шестимісячний строк, передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України, тому порука припинена.
Оскільки позивачем не надано суду доказів своєчасного направлення вимоги про виконання зобов»язання до поручителя ОСОБА_3, а з матеріалів справи вбачається, що позов поданий лише 11 липня 2013 року, то відносно ОСОБА_3 порука також припинена.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, а заборгованість за кредитним договором має бути стягнута зі ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 546, 549, 553, 554, 610, 611, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 225-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 15 травня 2007 року у розмірі 4998,94 грн., а також судовий збір 229,40 грн., а всього 5228,34 грн.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, через Біляївський районний суд.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Біляївського районного
суду Одеської області: /підпис/ Трушина О. І.
З оригіналом згіно
Суддя:
Судове рішення № 33007852, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 13.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 496/3380/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: