Рішення № 33007700, 14.08.2013, Вишгородський районний суд Київської області

14.08.2013 Справа № 2-546/13

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - Рудюка О.Д.,

при секретарі Тлостюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Вишгорода цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що між позивачем та відповідачем 30.03.2007 року було укладено кредитний договір № 03-44/07-А, відповідно до умов договору відповідач отримав грошові кошти у сумі 12 198 доларів США, із оплатою за користування кредитом в розмірі 10% річних, кредитні кошти надаються строком по 29.03.2014 року.

Позивачем було виконано з свого боку зобов'язання за умовами кредитного договору надавши відповідачу кошти у розмірі 12 198 доларів США, а свою чергу відповідач зобов'язався своєчасно виконувати свої зобов'язання у строки згідно кредитного договору.

Отже, станом на 19.12.2012 року відповідачем було прострочено виконання зобов'язань, щодо повернення за кредитним договором коштів та у нього виникла заборгованість у розмірі 194 376,17грн., яка складається: заборгованість за кредитом - 41 258,75грн.; заборгованість по сплаті відсотків - 1 345,54грн.; щомісячної комісії - 296,68грн.; пеня за прострочення сплати кредиту, відсотків та щомісячної комісії - 151 476,20грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмір 194 376,17грн.

Під час розгляду справи представником було подано заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з погашенням відповідачем частково заборгованості, за таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 78 416,14грн.

Представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та поросив їх задовольнити з підстав, що зазначенні в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти позову, розмір заборгованості не оспорював.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до наступного.

30.03.2007 року. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 03-444/07-А, про надання відповідачу кредитних коштів та на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач зобов'язується повернути кошти на умовах та порядку, визначених цим договором.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.3. договору, банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 12 198 доларів США, кредит надається позичальнику строком по 29.03.2014 року, цільовим використанням на придбання автомобіля Nissan Almera, із оплатою за користування кредитом в розмірі 10% річних.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що видача кредитних ресурсів за цим договором проводиться на підставі заяви позичальника, за погодженням з банком.

Позивачем на виконання умов кредитного договору було надано відповідачу грошові кошти, що підтверджується заява на видачу готівки № 1145-8 від 30.03.2007 року, отже позивач з свого боку виконав зобов'язання за кредитний договором.

Відповідно п. 3.3. договору, позичальник зобов'язується щомісяця, в термін з « 1» по « 10» число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за цим договором становить 203 (двісті три) долари США відповідно до графіку зниження розміру заборгованості (додаток № 1 до Кредитного договору, який є невід'ємною частиною кредитного договору). У складі ануїтетного платежу також сплачуються проценти за користування кредитними ресурсами.

Відповідно до п. 4.7. договору, позичальник щомісяця, в строк з « 1» по « 10» число кожного місяця, сплачує щомісячну комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 98,56 гривень. У зазначений строк сплачується комісійна винагорода за попередній календарний місяць.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1 % (один процент) від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів.

Станом на 12.07.2013 року відповідачем було прострочено виконання зобов'язань, щодо повернення за кредитним договором коштів та у нього виникла заборгованість у розмірі 78 416,14грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки в судовому засіданні було беззаперечно встановлено, що між позивачем і відповідачем укладався кредитний договір, за умовами цього договору відповідач взяв на себе певні зобов'язання, які належним чином в установлений кредитним договором строк не виконав, тому на даний час існує заборгованість за кредитним договором.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору позичальник допустив заборгованість за кредитом і за сплатою процентів.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що банк має право зупинити видачу кредитних ресурсів, відмовити позичальнику в продовженні строку дії кредитного договору, а також вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків позивачем, які не заперечував відповідач.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 525, 526, 610, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 25745867) заборгованість за кредитним договором № 03-444/07-А від 30.03.2007 року у сумі 78 416,14грн.

Стягнути ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 25745867) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 943,76грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Д. Рудюк