Постанова № 33006933, 05.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 р. Справа № 804/6991/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріМединській А.О. за участю: представника позивача представника відповідача Іваніщевої Г.В. Семєйко Н.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод спортивного обладнення" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод спортивного обладнання» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001611501 від 29.04.2013р., яким нараховано суму грошового зобов'язання 8845,63грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що за наслідками проведеної відповідачем камеральної перевірки податкової звітності орендної плати за землю ТОВ «Завод спортивного обладнання» було складено акт №908/151/06728470 від 21.03.2013р., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0001611501 від 29.04.2013р., яким нараховано суму грошового зобов'язання 8845,63грн. Позивач вважає, що відповідачем порушено строки та порядок винесення Акту перевірки, також вказаний Акт вони не отримували, порушено встановлений законодавчо порядок оформлення та направлення податкового повідомлення-рішення, оскільки оскаржуване рішення винесене та направлено з порушенням строків, розрахунок податкового зобов'язання не додано. Крім того, Господарським судом Дніпропетровської області 27.03.2013р. було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Завод спортивного обладнання» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, при цьому відповідач не вступив із своїми вимогами до реєстру кредиторів.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення позову та зазначає, що в ході проведення камеральної перевірки ТОВ «Завод спортивного обладнання» було перевірено податкову звітність - податкову декларацію з орендної плати за землю, та встановлено, що в порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України підприємством несвоєчасно сплачена орендна плата за земельні ділянки. Також відповідач зазначив, що позивачем були отримані Акт перевірки та оскаржуване рішення, що підтверджується поштовими повідомленнями, у зв'язку з чим, вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001611501 від 29.04.2013р. правомірне, а у задоволенні позову необхідно відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві та доповненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на доводи викладені в запереченнях.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16756142 від 04.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод спортивного обладнання» зареєстроване 30.03.1993р., місцезнаходження юридичної особи: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Робоча, буд.25-А.

Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за землю, за результатами якої складено акт від 21.03.2013 року №908/151/06728470, який було направлено на адресу відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно висновків акту позивачем допущено несвоєчасну сплату протягом граничних строків суми податкового зобов'язання (32, 72, 42 календарних днів), зазначеної у поданій ним податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки, в порушення підпункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

29.04.2013 року Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Дніпропетровська на підставі ст.126 Податкового кодексу України та відповідно до вказаного акту перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення №0001611501 про застосування штрафу у розмірі 8 845,63 грн., копія якого було направлено на адресу відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2013 року в справі №904/1965/13-г, копія якої наявна в матеріалах справи, порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Завод спортивного обладнання" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

П.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В силу п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно частини 3 статті 19 вказаного Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Частиною 5 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Мораторій слід вважати як захід забезпечення цілісності майна боржника, який полягає в зупиненні виконання боржником своїх зобов'язань, а не в припиненні їх існування, що повинно повністю відповідати ст.599 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Таким чином, нарахування санкцій, застосування заходів за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Під час розгляду справи з'ясовано, що у відношенні ТОВ «Завод спортивного обладнання» ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області №904/1965/13-г від 27.03.2013р. відкрито провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення кредиторських вимог. Суд зазначає, що введений мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після 27.03.2013р. та не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Також, слід зазначити, що до позивача були застосовані штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001611501 від 29.04.2013р., а провадження у справі №904/1965/13-г про визнання банкрутом ТОВ «Завод спортивного обладнання» з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів господарським судом Дніпропетровської області було порушено 27.03.13, тобто податкові зобов'язання у вигляді штрафних санкцій виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, суд, зазначає, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах, а отже дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Вищезазначена позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К-23239/10 від 05.04.2011 року.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Щодо тверджень позивача про неотримання Акта перевірки №908/151/06728470 від 21.03.2013р., суд не приймає до уваги, оскільки відповідно п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Вказаний Акт направлено на адресу позивача поштою, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що при винесенні оскаржуваного податкового-повідомлення-рішення №0001611501 від 29.04.2013р. відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена, а в задоволенні поданого адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод спортивного обладнання» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 10.07.2013р.

Суддя Н.В. Турлакова