Ухвала суду № 33004644, 23.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 р.Справа № 2-а-13409/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. по справі № 2-а-13409/12/2070

за позовом Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просив суд:

- стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України (р/р 31113106700244, МФО 851011, Отримувач УДКСУ в Золочівському р-ні, код отримувача 37315882) суму податкового боргу в розмірі 10200,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційну скаргу вмотивовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушив норми матеріального права, вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що протирічить діючому законодавству.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 року допущено заміну відповідача - Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на її правонаступника -Дергачівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.03.2012 року співробітниками Відділу кримінальної міліції у справах дітей Золочівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області було виявлено факт продажу слабоалкогольного напою "REVO" особі, яка не досягла 18 років у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_1

Проведеною перевіркою встановлений факт реалізації слабоалкогольного напою "REVO" неповнолітній особі, а саме: гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також встановлена відсутність на місці реалізації під час перевірки ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, та зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

За даним фактом відносно продавця гр. ОСОБА_7 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) №000032 від 10.03.2012 року, за наслідками розгляду якого, рішенням адміністративної комісії при виконавчому комітеті Одноробівської сільської ради від 26.04.2012 року накладено штраф у розмірі 510 грн.

15.05.2012 року матеріали адміністративного правопорушення направлено до РУ ДСАТ ДПС у Харківській області.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, 07.06.2012 року виконуючим обов'язки начальника РУ ДСАТ ДПС у Харківській області були прийняті рішення про застосування до позивача фінансових санкцій:

- №200228/20/13/21-343 у розмірі 6800 грн., за продаж слабоалкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років;

- №200229/20/13/21-343 у розмірі 1700 грн., за роздрібну торгівлю алкогольним и напоями без наявності ліцензії;

- №200230/20/13/21-343 у розмірі 1700 грн., за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, а тому заявлена сума підлягає до стягнення.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Аналогічна норма щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років також закріплена п. 10 та п. 11 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. №218.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 15-3 згаданого Закону, продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

За порушення частини 1 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" абзацом 9 частини 2 статті 17 цього ж Закону передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Частиною 33 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Відповідно до абз.11 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення позивачем вимог ст. 15 акону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" , в частині зберігання слабоалкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, та як наслідок, обґрунтованості визначення позивачу суми фінансових санкцій на підставі оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.11 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (ст. 1 Закону України №481/95-ВР).

Згідно із ч. 17 вищенаведеного Закону України встановлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" , в частині здійснення роздрібної торгівлі алкогольним напоями без наявності ліцензії, та як наслідок, обґрунтованості визначення позивачу суми фінансових санкцій.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи 20.07.2012 року Дергачівською МДПІ Харківської області ДПС було винесено податкову вимогу, яка була направлена на адресу відповідача 04.08.2012р..

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області, 3-я особа Відділ кримінальної міліції у справах дітей Золочівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, в якому просив суд скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області про застосування фінансових санкцій від 07.06.2012 року №200228/20/13/21-343, №200229/20/13/21-343, №200230/20/13/21-343.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2013р. по справі № 13898/12/2070 в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013р. вказану постанову було залишено без змін.

Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено правомірність рішень про застосування фінансових санкцій щодо ФОП ОСОБА_1, на підставі яких у відповідача виник податковий борг, який позивач просить стягнути в межах даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

ФО-П ОСОБА_1 має борг перед бюджетом у сумі 10200,00 грн. за порушення законодавства України у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідачем на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не надано доказів погашення у добровільному порядку спірної суми заборгованості, як і не надано доказів відсутності обов'язку оплачувати спірну суму.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог податкового органу про стягнення податкового боргу, який виник внаслідок порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства України у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року по справі № 2а-13409/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. по справі № 2-а-13409/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.