Ухвала суду № 33003985, 09.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аканов О.О.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року справа №805/8289/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Манаєва М.В.,

за участі представника позивача Кирязієва С.О.,

предствника відповідача Невар О.В.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року по справі № 805/8289/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та з податку на прибуток,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 06.06.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 67402,59 грн., з податку на прибуток у розмірі 50261,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 67402,59 грн., з податку на прибуток у розмірі 50261,00 грн..

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скаргир підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач - Державне підприємство «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» є юридичною особою, 12.07.1995 року зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 315680 (а. с. 3).

Відповідачем самостійно подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість: за грудень 2012 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з даного податку у розмірі 44206 грн. (а.с. 5-7), за січень 2013 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з даного податку у розмірі 25158 грн. (а.с. 11-13), за лютий 2013 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з даного податку у розмірі 8361 грн. (а.с.14-16).

Відповідачем самостійно подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з даного податку у розмірі 55262 грн. (а.с. 8-10).

Крім того, податковим органом згідно з вимогами п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України в автоматичному режимі нарахована пеня з податку на додану вартість у сумі 19,23 грн. та з податку на прибуток у розмірі 4,44 грн..

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 117663,59 грн., з яких 67383,36 грн. - недоїмка з податку на додану вартість та 19,23 грн. - пеня, з податку на прибуток 50256,56 грн. та пеня в сумі 4,44 грн. (а.с. 26)

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 43 від 01.02.2013 року, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 06.02.2013 року, про що свідчить підпис на корінці вимоги (а. с. 4) та проти чого не заперечував представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Податкова вимога № 43 від 01.02.2013 року відповідачем не оскаржувалась та вважається узгодженою.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що стосовно суми заборгованості по зазначеним платежам спір відсутній.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Статтею 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність фінансової можливості сплатити податковий борг, у зв'язку зі зменшенням у 2013 році обсягу державного фінансування на рівні 57% по відношенню до 2012 року, оскільки заборгованість зі сплати податкового боргу виникла у 2012 році.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на реорганізацію Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» шляхом приєднання до Державного підприємства «Науково-технічний центр «Вуглеінновація», оскільки відповідно до ч. 3 ст. 59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання. До того ж, як пояснив в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача, зазначена вище реорганізація до теперішнього часу не відбулась.

Таким чином, оскільки заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 67402,59 грн., та з податку на прибуток у розмірі 50261,00 грн. на час розгляду адміністративної справи залишається не сплаченою, позовні вимоги визнані судом першої інстанції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року по справі № 805/8289/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року по справі № 805/8289/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 12 серпня 2013 року.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін