Ухвала суду № 33003310, 15.08.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/791/2633/13 Головуючий в І інстанції Постол В.С.

Категорія 27 Доповідач: Стародубець М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року серпня місяця 15 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі:Калюжному О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, на заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 25 березня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ») звернулося до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що 29 лютого 2008 року між ЗАТ «Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір, за яким останній отримав кредит в розмірі 1 200 000 грн. зі сплатою 14,99% річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 29 лютого 2013 року.

Того ж дня між банком та ОСОБА_9 було укладено договір поруки, за умовами якого вказана фізична особа поручилася перед банком за виконання ОСОБА_7 своїх зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.

Крім того, 29 лютого 2009 року банк уклав договір іпотеки з ОСОБА_6, предметом якого є належне останньому на праві приватної власності нежитлове приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташоване по АДРЕСА_1.

Оскільки ОСОБА_7 належним чином умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого у нього станом на 04 вересня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 2 156 955,16 грн., з яких 1 197 926,29 грн. - заборгованість за кредитом, 419 494,56 гр. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 213 636,21 грн. - пеня, 12 000 грн. та 313 898,10 грн. - штрафи за порушення певних умов кредитного договору, позивач просив суд стягнути з позичальника та поручителя в солідарному порядку вказану вище суму заборгованості, в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на іпотечне майно, встановивши спосіб його реалізації та початкову ціну, стягнути з відповідачів судові витрати.

Заочним рішенням від 25 березня 2013 року Генічеський районний суд Херсонської області задовольнив позов.

Стягнув солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № 6105346 від 29 лютого 2008 року в сумі 2 156 955,16 грн.

Звернув стягнення на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 29 лютого 2008 року приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_10 за реєстровим № 778, а саме: нежитлове приміщення (кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1»), розташоване по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6 для задоволення вимог за кредитним договором № 6105346 від 29 лютого 2008 року в сумі 2 156 955,16 грн.

Встановив спосіб реалізації вказаного нежитлового приміщення шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Встановив початкову ціну реалізації цього нежитлове приміщення згідно з експертною оцінкою суб'єкта оціночної діяльності, залученого органом державної виконавчої служби в ході виконавчого провадження.

Стягнув солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, діючий від імені ОСОБА_6, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким зобов'язати ОСОБА_6 та ОСОБА_8 сплатити на користь банку суму наданого ОСОБА_7 кредиту в розмірі 1 200 000 грн., та заборгованість по іншим платежам, що виникла вже після надіслання їм повідомлень про усунення порушень допущених позичальником під час виконання кредитного договору, а саме після 14 вересня 2012 року, зобов'язання щодо сплатити решти заборгованості покласти на ОСОБА_7 особисто.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Сторони до суду не з'явилися, про розгляд справи апеляційним судом повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе слухати справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 29 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 6105346, за умова якого останній отримав кредит у розмірі 1 200 000 грн. під 14,99% з кінцевим терміном повернення не пізніше 29 лютого 2013 року та зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування ним в порядку і строки, встановлені договором.

Згідно договору поруки № 6105407, укладеного в той же день між банком і ОСОБА_8, вказана фізична особа поручилися за належне виконання позичальником своїх зобов'язань за зазначеною вище кредитною угодою в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії та неустойки, як солідарний боржник.

Крім того, в забезпечення ОСОБА_7 усіх прийнятих на себе перед банком зобов'язань, 29 лютого 2013 року між банком та ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки, предметом якого є належне останньому на праві приватної власності нежитлове приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 644,9 кв.м., розташоване в АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.1 цього договору іпотекою забезпечується виконання усіх зобов'язань ОСОБА_7 перед позивачем, що випливають із кредитного договору № 6105346.

Оскільки позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у нього станом на 04 вересня 2012 року виникла вказана кредитодавцем в позові сума заборгованості по певним позиціям, розмір якої ніким спростовано не було.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив факт невиконання ОСОБА_7 умов договору, а тому дійшов правильного висновку про те, що заявлені банком вимоги щодо стягнення з позичальника та поручителя солідарно заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у відповідності до положень ст.ст. 526, 554,1048-1052,1054 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_6не повинен відповідати за порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором за той період, коли йому не було відомо про те, що останній не виконує свої зобов'язання, не можуть бути прийнятими до уваги колегії суддів, як такі, що не ґрунтуються на законі, враховуючи, що за умовами договору іпотеки майновий поручитель зобов'язався відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_7 умов кредитного договору в повному обсязі, а його необізнаність про допущені позичальником порушення не є обставиною, з якою закон пов'язує звільнення від відповідальності.

Твердження апелянта щодо того, що в порушення вимог п.4.4 договору іпотеки іпотекодавець не отримував вимоги про виконання порушеного кредитного зобов'язання, яка була направлена на його ім'я банком в травні 2009 року, оскільки перебував на той час на стаціонарному лікуванні в лікарні, не може бути прийнята до уваги колегії суддів, і спростовується довідкою Генічеської центральної районної лікарні, з якої вбачається, що ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні з 07 по 15 травня 2009 року, та долученою до позовної заяви копією довідки центру зв'язку, згідно якої вказана фізична особа 16 травня 2009 року відмовилися від отримання направленої банком поштової кореспонденції /а.с.45,101/.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що вартість предмету іпотеки з часу укладення іпотечного договору значно збільшилися, однак судом першої інстанції ця обставина не з'ясовувалася, до уваги колегії суддів не приймаються як необґрунтовані, враховуючи, положення п.1.5 договору іпотеки, згідно якого сторони домовилися, що у разі здійснення будь-яких поліпшень предмету іпотеки (в тому числі, реконструкції, надбудови чи прибудови до предмета іпотеки), право іпотеки за цим договором поширюється на все майно, яке утворилося внаслідок здійснення таких поліпшень, в тому числі на об'єкти незавершеного будівництва, незалежно від того, хто є їх власником, на кожному етапі їх будівництва та на новостворене нерухоме майно після завершення будівництва.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідач ОСОБА_6 був позбавлений можливості надати суду свої пояснення та заперечення, оскільки на час вирішення справи перебував на стаціонарному лікуванні, не можуть бути прийнятими до уваги колегії суддів, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказаній фізичній особі тривалий час було відомо про те, що дана справа розглядається судом і засідання по ній призначалися неодноразово, а, крім того, вказані обставини не впливають на правильність ухваленого судом рішення.

Доводи апеляційної скарги не містять правового обґрунтування, посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення в частині вирішення заявлених банком до майнового поручителя позовних вимог, висновки суду в цій частині не спростовують, а тому підлягають відхиленню.

Рішення суду першої інстанції в оскарженій частині ухвалено правильно, у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, досліджених в судовому засіданні.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

В решті ухвалене судом рішення щодо прав та обов'язків інших осіб, які не уповноважували апелянта представляти їх інтереси в суді в цій справі, колегією суддів за правилами ст. 303 ЦПК України не переглядалося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, відхилити.

Заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: