Постанова № 33003080, 07.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. Справа № 922/1628/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю прокурора - Кондратюк Н.А., посв. № 009093 від 12.10.2012 р.

та представників:

позивача - Ворожбянов А.М., дор. № 08-11/7/2-13 від 02.01.2013 р.

відповідача - ОСОБА_2, дор. від 05.08.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2150Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 25.06.13 у справі № 922/1658/13

за позовом Першого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до ФОП ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 687738, 37 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.06.2013 р. у справі № 922/1628/13 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю. Стягнено з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради 687738,37 грн. збитків та на користь державного бюджету України 13754,76 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати.

Прокурор та позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають, що суд всебічно та повно з'ясував всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінив докази, що мали юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, правильно визначив та застосував норми матеріального та процесуального права, і на їх підставі прийняв обґрунтоване і законне рішення. Просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

До початку судового засідання від відповідача, ФОП ОСОБА_3, надійшло клопотання про перенесення дати розгляду справи у зв'язку з неможливістю її явки в судове засідання та неможливість дати пояснення по справі.

Колегія суддів розглянула заявлене клопотання та враховуючи, що в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача, який діє на підставі відповідного доручення, дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до інформації КП «Харківське міське БТІ» від 15.10.2012 р. № 8811 за ОСОБА_3 зареєстровані на праві власності нежитлове приміщення 1-го поверху № ІІІ (14,18 м2); 2-го поверху № І (14,18 м2), 2а (8,33 м2), 40 (6,0 м2) в літ. «А-2» по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 02.11.2005 р. ПНХМНО ОСОБА_4 за № 3644.

Згідно з рішенням Харківської міської ради № 330/09 від 23.12.2009 р. ФОП ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2218 га (в тому числі земельна ділянка № 1 площею 0,1420 га та земельна ділянка № 2 площею 0,0798 га) по АДРЕСА_1 за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки строком до 01.12.2014 р.

Актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 12.10.2012 р. № 3313/12 визначено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 загальною площею 0,2218 га використовується ФОП ОСОБА_3 для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки; право користування не оформлене, чим порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Під час обстеження велась фотозйомка та здійснювався контрольній замір площі земельної ділянки інженером-геодезистом за допомогою електронного тахеометру Topcon GPT-3002N з урахуванням вимог ст.ст. 1, 34 Закону України «Про землеустрій».

Матеріали справи також свідчать, що листом управління земельних відносин Харківської міської ради від 29.12.2009 р. № Б-1-17958/1-09.08-39 ФОП ОСОБА_3 повідомлено про те, що рішенням Харківської міської ради від 23.12.2009 р. № 330/09 ФОП ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1 та запропоновано отримати додаткову інформацію в управлінні.

Листом від 31.08.2010 р. № 8101/0/84-10 управлінням земельних відносин Харківської міської ради на адресу ФОП ОСОБА_3 направлено попередження, щодо необхідності оформлення договору оренди землі у термін до 01.10.2010 р.

Листом від 10.09.2010 р. № 12 ФОП ОСОБА_3 повідомила, що договір оренди землі по АДРЕСА_1 знаходиться на узгодженні у виконавчому комітеті міської ради та на теперішній час за вказану земельну ділянку відповідачем сплачується орендна плата.

Листом від 31.05.2012 р. ФОП ОСОБА_3 зверталась до управління земельних відносин Харківської міської ради з клопотанням розрахувати розмір орендної плати та оформити договір оренди землі по АДРЕСА_1.

Проте, на час розгляду справи докази укладення договору оренди спірної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 17 жовтня 2012 року № 644 «Про затвердження акту про визначення збитків» затверджено акт про визначення збитків № 282 від 17 жовтня 2012 року, в якому встановлено, що неодержаний Харківською міською радою дохід за використання ФОП ОСОБА_3 земельної ділянка загальною площею 0,2218 га за адресою: АДРЕСА_1 складає 687738,37 грн.

Відповідно до розрахунку розміру збитків за використання відповідачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,2218 га для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки збитки нараховані за період з 24.04.2010 р. до 01.09.2012 р.

З метою врегулювання даного спору у досудовому порядку відповідно до вимог ст. ст. 6, 9 Цивільного кодексу України та ст. ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України управлінням земельних відносин відповідачу запропоновано відшкодувати Харківській міській раді завдані збитки, що підтверджується наступним.

Листом-повідомленням управляння земельних відносин Харківської міської ради від 12.10.2012 р. № 11929/0/84-12 ФОП ОСОБА_3 було запрошено на засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам.

Крім того, листом-повідомленням від 14.11.2012 р. № 13394/0/84-12 управління земельних відносин Харківської міської ради відповідачу запропоновано добровільно відшкодувати Харківській міській раді визначені збитки за використання земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства.

Станом на час звернення прокурора до суду з позовною заявою, вимоги, викладені у листах повідомленнях відповідачем не виконані, спір у досудовому порядку не врегульовано, у зв'язку з чим прокурор просив суд стягнути з відповідача збитки у сумі 687738,37 грн. за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

У пункті 4 рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначено, що в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 13 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Аналіз положень приписів наведеного законодавства дає підстави обґрунтовано дійти висновку про те, що рішення органів місцевого самоврядування юридичними та фізичними особами повинні виконуватись в установлені цими рішеннями строки, а невиконанні рішення є нелегітимними.

Тобто, п. 5 рішення 39 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 23.12.2009 р. № 330/09 щодо обов'язку відповідача в 4-місячний термін з дня прийняття цього рішення оформити договір оренди землі, підлягав виконанню у визначений цим рішенням строк.

Проте, в порушення приписів ст. 144 Конституції України, ст.ст. 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ФОП ОСОБА_3 вказане рішення своєчасно не виконано. Договір оренди землі у передбачені рішенням строки не укладено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ФОП ОСОБА_3 без належно оформлених правовстановлюючих документів у період з 24.04.2010 р. до 01.09.2012 р. використовувала спірну земельну ділянку, оскільки у передбачені вказаним рішенням строки відповідно до вимог чинного законодавства договір оренди землі не оформлено та в установленому законодавством порядку не зареєстровано.

Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Матеріали справи свідчать, що 12.10.2012 уповноваженими особами управління земельних відносин Харківської міської ради було обстежено земельну ділянку по АДРЕСА_1 та встановлено, що земельна ділянка використовується ФОП ОСОБА_3 для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, про що складено акт обстеження, визначення меж та конфігурації земельної ділянки

У ході перевірки дотримання землекористувачем вимог чинного законодавства уповноваженими посадовими особами управління земельних відносин Харківської міської ради було складено акт № 3313/12. від 12.10.2012 р., яким визначено межі, площу та конфігурацію земельної ділянки, що використовується ФОП ОСОБА_3

Відповідно до вказаного акту обстеження земельна ділянка загальною площею 0,2218 га по АДРЕСА_1 використовується ФОП ОСОБА_3 для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, тобто прав територіальної громади м. Харкова. Дії посадових осіб самоврядного контролю та акт незаконними не визнано.

Під час обстеження велась фотозйомка та контрольній замір площі земельної ділянки здійснювався за допомогою електронного тахеометру Topcon GPT-3002N з проведенням фотозйомки (цифровий фотоапарат SONY Cybershot W110).

Контролюючим органом відповідно до вимог чинного законодавства встановлено, що земельна ділянка комунальної власності по АДРЕСА_1 використовувалася ФОП ОСОБА_3 з порушенням вимог земельного законодавства та законодавства про плату за землю, що призвело до значних втрат бюджету м. Харкова у вигляді недоодержання доходу від орендної плати, тобто завдання Харківській міській раді збитків.

Як вбачається з документів листування з власником землі, на вимогу міської ради ФОП ОСОБА_3 своєчасно не виконано вимоги та не надано витребувані документи, що призвело до неоформлення договору оренди спірної землі у спірний період часу.

Таким чином, на думку колегії суддів, факт протиправної поведінки з боку ФОП ОСОБА_3 об'єктивно підтверджується актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, складеним уповноваженими особами Управління земельних відносин Харківської міської ради від 12.10.2012 р. та свідчить про те, що неукладання договору оренди виникло з вини відповідача.

Отже, несвоєчасне оформлення документів на право користування спірною земельною ділянкою є доведеним фактом та виникло з вини відповідача внаслідок його бездіяльності. Це свідчить про протиправну поведінку землекористувача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та майновою шкодою.

Одним із способів захисту прав територіальної громади у сфері земельних відносин є відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 цієї статті визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Згідно з приміткою до п. 3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

З метою посилення контролю за використанням земель, створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення розмірів збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю, рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 р. № 130/09 затверджено «Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю».

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

З метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення розмірів збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельних ділянок у м. Харкові та порядку їх відшкодування землекористувачами та збільшення надходжень до бюджету від орендної плати за землю рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2008 р. № 717 (зі змінами від 05.08.2009 р. № 331) затверджено склад комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам.

Результати роботи комісії оформляються відповідними актами.

Відповідно до п. 5 Порядку № 284 від 19.04.1993 р. та п. 7.1 Порядку № 130/09 від 24.06.2009 р. збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам не пізніше одного місяці після затвердження актів комісії.

Згідно з Актом про визначення збитків № 282 від 17.10.2012 р., затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.10.2012 р. № 664, неодержаний міською радою дохід за використання ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, складає 687738,37 грн. Вказаний акт та рішення у встановленому порядку не оскаржені та не визнанні незаконними.

Відповідно до розрахунку розміру збитків за неправомірне використання ОСОБА_3 спірної земельної ділянки збитки нараховані за період з 24.04.2010 р. по 01.09.2012 р.

Управлінням земельних відносин Харківської міської ради листом від 12.10.2012 р. № 11929/0/84-12 ФОП ОСОБА_3 було запрошено на засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам.

Крім того, листом-повідомленням від 14.11.2012 р. № 13394/0/84-12 управлінням земельних відносин Харківської міської ради запропоновано ФОП ОСОБА_3 добровільно відшкодувати Харківській міській раді визначені збитки за використання земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства.

Вимоги, викладені у листах-повідомленнях, відповідачем не виконано, спір у досудовому порядку не врегульовано.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені ст. 1166 ЦК України відповідно до якої, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад правопорушення (ст. 1166 ЦК України). Необхідні елементи складу такі: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Фактичною підставою є вчинення правопорушення. У цій формі виражена формула генерального делікту: хто зі своєї вини заподіяв іншому шкоду, зобов'язаний її відшкодовувати.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 Земельного кодексу України встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв'язку з не оформленням відповідачем договору оренди земельної ділянки Харківській міській раді завдано шкоди.

Що стосується тверджень відповідача стосовно того, що земельну ділянку по АДРЕСА_1 використовує ОК «ГБК «ВАРЯГ» з посиланням на укладення договору оренди навісів від 18.10.2010 р. № 1, відповідно до якого ФОП ОСОБА_5 передав, а ОК «ГБК «ВАРЯГ» прийняв у користування навіси для зберігання автомобілів по АДРЕСА_1., колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 23.12.2009 р. № 330/09 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2218 га (в тому числі земельна ділянка № 1 площею 0,1420 га та земельна ділянка № 2 площею 0,0798 га) по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки строком до 01.12.2014 р.

Відповідно до ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди.

Орендар, що має намір відчужити право оренди земельної ділянки за згодою орендодавця, подає особисто або надсилає рекомендованим листом орендодавцеві відповідну заяву.

Враховуючи викладене та аналізуючи норми вищенаведеного законодавства колегія суддів приходить до висновку, що користувачем спірної земельної ділянки є саме ФОП ОСОБА_3, а ОК «ГБК «ВАРЯГ» є орендарем навісів для зберігання автомобілів по АДРЕСА_1.

Відповідач у апеляційній скарзі також посилається на те, що земельну ділянку по АДРЕСА_1 використовує ОК «ГБК «ВАРЯГ», обґрунтовуючи це актами Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель від 30.04.2010 р. та 24.11.2011 р.

Проте колегія суддів вважає, що таке твердження відповідача є безпідставним, оскільки не ґрунтується на вимогах законодавства та не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно з пунктом 3.1 Наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. № ПО «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); постанова про накладення адміністративного стягнення; акт обстеження земельної ділянки.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Таким чином, зазначені документи лише в їх сукупності підтверджують протиправну поведінку, шкоду, завдану відповідачем власнику землі - Харківській міській раді, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вину правопорушника.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 25 червня 2013 року у справі № 922/1628/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.06.2013 року у справі № 922/1628/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 08.08.2013 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.