Постанова № 33002993, 16.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.08.2013 р. справа №905/2122/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівСтойка О.В., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін: від позивача: Азімова Г.Г. дов. № 03-157 від 04.02.2013 рокувід відповідача:Терпелюк В.В. дов. від 25.04.2013 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради, Донецька область, м. Авдіївка на рішення господарського суду Донецької областівід15.05.2013 року у справі№ 905/2122/13 (суддя Бойко І.А.)за позовомКомунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м. Донецьк в особі Авдіївського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства, Донецька область, м. АвдіївкадоКомунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради, Донецька область, м. Авдіївкапрозобов'язання укласти договір

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» м. Донецьк в особі Авдіївського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства, Донецька область, м. Авдіївка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради, Донецька область, м. Авдіївка, про зобов`язання укласти договір №0313-134 від 27.12.2013 року про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення на 2013 року.

Господарський суд Донецької області рішенням від 15.05.2013 року у справі № 905/2122/13 позовні вимоги задовольнив, зобов'язав відповідача укласти договір від 27.12.2012 року про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення в редакції Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу».

Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради, Донецька область, м. Авдіївка, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013 року у справі № 905/2122/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст. 104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

Заявник скарги зазначає, що на момент винесення спірного рішення судом першої інстанції у провадженні господарського суду Донецької області знаходилась справа № 5006/11/161пд/2012 за позовом Авдіївського ВУВКГ КП «Компанія Вода Донбасу» до КП «СЄЗ» предметом якої є укладання договору на надання послуг по централізованому питному водопостачанню та водовідведенню для об'єктів комунальної сфери (власні потреби, потреби гарячого водопостачання, гуртожитки). Однак, позивач незважаючи на вищевикладене направив на адресу КП «СЄЗ» за супровідним листом від 28.12.12р. за № 11-1293 договір № 0313/134 від 27.12.2012року і договір № 0313/144 від 25.12.2012 року на надання послуг по централізованому питному водопостачанню та водовідведенню.

Ухвалою від 09.07.2013 року Донецький апеляційний господарський суд задовольнив клопотання заявника скарги, розгляд апеляційної скарги переніс на 13.08.2013 року о 11год.00хв. та зобов'язав позивача надати письмові пояснення по доводам апеляційної скарги, розрахунок-замовлення обсягу водоспоживання та водовідведення, узгоджений сторонами.

Проте, позивачем вимоги суду не виконані, витребувані документи не надані.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 13.08.2013 року заявник скарги вдруге заявив клопотання про перенесення розгляду апеляційної скарги, яке судовою колегією залишено без задоволення.

Представник позивача повідомив, що вважає рішення господарського суду Донецької від 15.05.2013 року у справі № 905/2122/13 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Послуги з надання водопостачання та водовідведення за змістом ч.1 п.1 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є одним з видів комунальних послуг.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вбачається з матеріалів справи 28.12.2012р. позивач з супровідним листом № 11-1293 на адресу відповідача направив договір №0313-134 від 27.12.2013р. про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення на 2013р., про отримання відповідачем спірного проекту договору свідчить відмітка 28.12.2012 р. на супровідному листі № 11-1293 від 28.12.2012р. (а.с. 16).

Відповідач листом № 01-09/1964 від 31.12.2012 р. повідомив позивача про безпідставність та незаконність пропозиції щодо укладення договору про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення на 2013р., в його редакції договір не підписав.

Оскільки відповідач направлений йому екземпляр договору не підписав, позивач в березні 2013 року звернувся до господарського суду з позовом про спонукання відповідача у примусовому порядку укласти договір про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення в редакції тексту договору №0313-134 від 27.12.2012р.

У відповідності до статті 11 Цивільного Кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до умов ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 179 Господарського Кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ГК України, з врахуванням особливостей, передбачених господарським законодавством.

Приписами статей 627, 628 Цивільного Кодексу України передбачено, що сторони є вільними при укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У главі 20 Господарського Кодексу України встановлений загальний порядок укладення господарських договорів, згідно якого за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором, після чого сторони погоджують розбіжності, які виникли та договір підписується на взаємоузгоджених умовах.

Відповідно до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" (далі - Правила), Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з яким виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги» (п.2.1 Правил).

Згідно пункту 1 частини 2 статті 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виробник зобов'язаний укласти з виконавцем (споживачем) договір про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 1.1 статуту Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" останнє створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004р. №4/24-557, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому постачанню „Укрпромводчормет". Метою діяльності підприємства згідно п.3.1 статуту є забезпечення технічною та питною водою населення, підприємств, міст, інших населених пунктів та споживачів води, надання послуг водовідведення.

Виходячи з викладеного та враховуючи зміст статуту позивача, останній є виробником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно з п. 2.1. Статуту Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради, метою діяльності відповідача, зокрема, є задоволення суспільних потреб в організації надання споживачам житлово-комунальних послуг належної якості.

Позивачем не виконані вимоги ухвали Донецького апеляційного господарського суду про надання документів, які б підтверджували узгодженість сторонами обсягів водопостачання та водовідведення.

В пункті 2.2 проекту договору позивача не наведено перелік підприємств, яким повинні надаватись послуги за договором із вказанням обсягів водопостачання та водовідведення, балансова приналежність об'єктів, точек підключення, порядок розрахунків (розрахунковим шляхом або приладами обліку) на підставі узгодженої технічної документації.

Порядок вимірювання обсягів комунальних послуг, які надані позивачем відповідачу, є істотною умовою договору (п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). При цьому, відповідно до п.2.2. Правил №190, істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску (абз.7 п.4.1. вказаних Правил).

Із аналізу розділу IV вказаних Правил витікає, що пункти 4.10.-4.13. (які знаходяться у цьому розділі) визначають алгоритм визначення об'єму поверхневих стічних вод, для застосування цих даних при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.

Разом з цим, питання, пов'язані з обліком, в тому числі прийнятих стоків, регулюються розділом V Правил №190, який має назву "Система обліку водопостачання та водовідведення".

Відповідно до п.5.1 Правил №190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

В разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел (п.5.14 Правил №190 ).

Пунктом 5.29 Правил №190 передбачено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;

4) на підставі витрат води на технологічні потреби;

5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Вказана норма Правил містить вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод, який розширеному тлумаченню не підлягає (аналогічна правова позиція відносно здійснення обліку стічних вод за відсутності засобів обліку на каналізаційних випусках викладена у постанові Верховного Суду України від 29.11.2010р. у справі №9/2пд).

Таким чином, запропонований позивачем у спірному пункті 3.4. договору порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно пунктів 4.10.- 4.13. Правил користування) не може застосовуватися у спірних відносинах, так як пункти 4.10.- 4.13. Правил застосовуються, як зазначено вище, при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.

Крім того, за формулами, встановленими в пунктах 4.10.- 4.13. Правил №190 підлягає визначенню середньорічний об'єм стічних вод, який встановлюється в тому числі за метеорологічними даними, які беруться за весь рік (hД - кількість опадів за теплий період року, мм, визначається за метеорологічними даними; hС - кількість опадів за холодний період року (загальна річна кількість снігових вод або запас води в сніжному покриві на початок сніготанення), мм, визначається за метеорологічними даними).

В свою чергу, в п.3.4. запропонованого позивачем проекту договору об'єм стічних вод визначається щомісячно, а нормативно позивачем не доведено обґрунтованість вказаних ним у спірному пункті розрахунків.

Оскільки відповідачем не надано свого проекту порядку вимірювання стоків, слід визнати, що сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, у зв'язку з чим відстуні підстави щодо зобов'язання відповідача укласти спірний договір в редакції позивача.

При наявності встановлених обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позивачем не доведено обґрунтованості внесення в запропонований текст договору умов стосовно узгодженості обсягів споживання води та обсягів сточних вод за підлягаючими обслуговуванюю споживачами.

За приписами статті 181 ГК України у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо обгрунтовності та доведеності позовних вимог про зобов`язання укласти договір №0313-134 від 27.12.2013 року про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення на 2013 року у редакції позивача, рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013 року у справі № 905/2122/13 є таким, що не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що суперечить приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому воно підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради, Донецька область, м. Авдіївка задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013 року у справі № 905/2122/13 скасувати.

Відмовити Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» м. Донецьк в особі Авдіївського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства, Донецька область, м. Авдіївка у задоволенні позову до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради, Донецька область, м. Авдіївка про зобов`язання укласти договір №0313-134 від 27.12.2013 року про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення на 2013 року в його редакції.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м. Донецьк в особі Авдіївського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства, Донецька область, м. Авдіївка на користь Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради, Донецька область, м. Авдіївка судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою у розмірі 573грн. 50коп.

Господарському суду Донецької області, згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України, видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України "Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надруковано 6 прим:

1,2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - до справи;

5 - ГСДО; 6 - ДАГС.