Рішення № 33002946, 08.08.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року справа № 5020-684/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради

"Аррікон"

(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, будинок 8,

ідентифікаційний код 20711909)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

За участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5,

ідентифікаційний код 25750044 );

про розірвання договору оренди №532 від 03.03.2008 та звільнення

нерухомого майна,

за участю представників:

позивача (КП СМР "Аррікон") - Бурмістрової Світлани Вадимівни - юрист, довіреність № 1-Д від 08.01.2013;

відповідач (ФОП ОСОБА_1) - не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив;

третьої особи (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) - Бурмістрової Світлани Вадимівни - представник КП СМР "Аррікон", довіреність б/н від 14.01.2013.

Суть спору:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.09.2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2013, позов Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю; розірвано договір оренди нерухомого майна № 532 - вбудованих нежитлових приміщень №№ IV, V у будівлі літ. "Д", вбудоване приміщення № І у будівлі літ. "Н", загальною площею 127,70 кв.м., а також частини площі мощення літ. "І", загальною площею 159,30 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2, укладений 03 березня 2008 року між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради "Аррікон" та та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ; зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити вищевказані приміщення і передати їх Комунальному підприємству Севастопольської міської Ради "Аррікон"; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 073 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2013 рішення господарського суду міста Севастополя від 03.09.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду м.Севастополя.

10.06.2013 справа надійшла до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою суду від 12.06.2013 справу прийнято до свого провадження суддею Харченком І.А. Розгляд справи призначено на 08.07.2013.

Ухвалою суду від 08.07.2013 розгляд справи в порядку статті 77 ГПК України відкладено на 08.08.2013.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не пояснив.

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник Позивача та третьої особи надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

На підставі ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

В с т а н о в и в :

03.03.2008 між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради "Аррікон" (орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір № 532 оренди нерухомого майна (надалі Договір, арк. с. 6-8)

Відповідно до п. 1.1. цього договору, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно -вбудовані нежитлові приміщення № IV та №V у будівлі літ. "Д", вбудоване приміщення №ІІ у будівлі літ. "Н", загальною площею 127,70 кв.м., а також частину площі мощення літ. "І", загальною площею 159,30 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_2

Із змісту п. 2.4-2.5, при припиненні договору оренди об'єкт має бути повернутий (звільнення) орендодавцю у стані, якому він був отриманий з урахуванням нормального зносу. Прийом-передача об'єкта оренди після припинення дії договору здійснюється комісією, що складається з представників Орендодавця, Орендаря та балансоутримувача. Передача майна орендарем та приймання його орендодавцем оформлюється актом приймання-передачі об'єкта оренди, що підписується представниками сторін та балансоутримувачем. Об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та складає 35774,22 грн. у рік та 3577,43 грн. за місяць (з ПДВ), та перераховується Орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому (п.3.3. Договору).

Посилаючись на систематичне порушення істотних умов договору в частині своєчасного та у повному обсязі перерахування орендної плати з боку відповідача у період з березня 2008 року по червень 2012 року позивач вимагає розірвати договір оренди та звільнити передане за ним майно.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача та третьої особи, суд дійшов висновку що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 209 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі; договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 793 ЦК України).

Відповідно до ст. 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.( в редакції, що діє з 24.06.2007, тобто на момент укладення договору).

Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (в редакції, що діє з 24.06.2007, тобто на момент укладення договору).

Отже, зазначені норми законодавства передбачали обов'язкове нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію спірного договору, відтак, враховуючи відсутність нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди №532 від 03.03.2008, з якими норма ч. 3 ст. 640 ЦК України пов'язує момент його укладення, суд вважає спірний договір неукладеним, а відтак, зазначений договір не створює прав та обов'язків для сторін та не породжує жодних правових наслідків. З огляду на зазначене позовна вимога в частині розірвання спірного договору є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки розірвати можна лише укладений і дійсний, а не нікчемний договір.

Суд вважає, що позовна вимога в частині повернення переданого за Договором майна, також не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Оскільки судом визнано договір неукладеним, то здійснити повернення майна, на умовах, передбаченими цим Договором неможливо.

Відповідно до ст..387 ЦК України правом витребувати майно з чужого незаконного володіння може скористатись лише власник відповідного майна.

Оскільки позивачем не надано суду доказів права власності на нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення № IV та №V у будівлі літ. "Д", вбудоване приміщення №ІІ у будівлі літ. "Н", загальною площею 127,70 кв.м., а також частину площі мощення літ. "І", загальною площею 159,30 кв.м., які розташовані за адресою м. Севастополь, вул. Ластова, 3, то й право вимагати передати зазначене майно позивачеві у нього не виникає. У даному випадку суд не вбачає порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що спірне майно вже передано позивачеві згідно акту прийому-передачі орендованого майна від 23.11.2012 (арк. с 106).

Оскільки розгляд справи здійснювався після перегляду справи апеляційною та касаційною інстанцією, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.

За таких обставин суд залишає за позивачем витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду, витрати відповідача по сплаті судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг суд вважає за необхідне покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон"(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, будинок 8, ідентифікаційний код 20711909 з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подачу апеляційної та касаційної скарг у розмірі 1339,40 грн.

Повний текст рішення складено 13.08.2013.

Суддя /підпис/ І.А.Харченко

Розсилка рекомендованим з повідомленням:

КП СМР "Аррікон"

99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, будинок 8,

ФОП ОСОБА_1

АДРЕСА_1,

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5,