Рішення № 33002834, 07.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/11345-2012 07.08.13

За позовом Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія «Київміськбуд»

до Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс»

про зобов'язання виплатити кошти у розмірі 153 626,00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Міськбудтранс" про зобов'язання виплатити заборгованість по виплаті дивідендів за 2009 рік у розмірі 131 702, 00 грн., штрафні санкції у сумі 8 096, 00 грн. та 13 828, 00 грн. - інфляційного збільшення за період з 30.06.2010 р. до 20.07.2012 р. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо виплати дивідендів позивачу, як акціонеру Відкритого акціонерного товариства "Міськбудтранс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.09.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. у відпустці, справу № 5011-51/11345-2012 передано судді Івченку А.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2013р. справу №5011-51/11345-2012 призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.02.2013р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. справу 5011-51/11345-2012 передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду, у зв'язку з виходом з відпустки.

У судовому засіданні 06.02.2013 р. представник позивача подав заяву про зміну предмету позову у даній справі, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті дивідендів за 2009 рік у розмірі 131 702, 00 грн., штрафні санкції у сумі 8 096, 00 грн. та інфляційні втрати у сумі 13 828, 00 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

У відповідності до п. 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розгляд справи починається заново, зокрема, у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Тож, приймаючи до уваги, що розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. справу 5011-51/11345-2012 передано судді Пригуновій А.Б. та заява позивача про зміну предмету позову подана з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду та задовольнив.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 р. призначено у справі судові № 5011-51/11345-2012 експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у даній справі.

12.06.2013 р. матеріали справи № 5011-51/11345-2012 надійшли до Господарського суду міста Києва без виконання у зв'язку з непроведенням оплати вартості експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. поновлено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.07.2013 р.

У процесі провадження у справі представник позивача надав усні пояснення по справі та зазначив, що при складанні позовної заяви було допущено описку в даті рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Міськбудтранс" та зазначено, що збори відбулись 30.04.2010 р., в той час як фактичною датою їх проведення є 30.03.2010 р. та, відповідно датою такого рішення є 30.03.2010 р.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У дане судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 07.08.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом, Публічне акціонерне товариство Холдингова компанія «Київміськбуд» є акціонером Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс», що підтверджується матеріалами справи та випискою про операції з цінними паперами на рахунку № 003007 від 02.04.2010 р. з кількістю акцій 2 634 044 шт., що становить 51, 047 % частки у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс».

Рішенням чергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» від 30.03.2010 р. затверджено розподіл прибутку Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» за 2009 рік, а саме: 5 % - направлено на формування резервного фонду, 50 % - направлено у фонд дивідендів та 45 % - нерозподіленого прибутку товариства направлено на оновлення матеріально-технічної бази та розвиток виробництва товариства та його дочірніх підприємств.

При цьому, черговими загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» від 30.03.2010 р. прийнято рішення про проведення виплати дивідендів за результатами роботи товариства у 2009 році у загальній сумі 259 000, 00 грн., що складає 0, 05 грн. за одну акцію; датою складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів встановлено - 30.03.2010 р.

Також 30.03.2010 р. черговими загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» прийнято рішення про виплату дивідендів з дати прийняття рішення на протязі 3-х місяців пропорційно належних акціонерам акцій на день зборів.

Рішення чергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» від 30.03.2010 р. оформлені відповідним протоколом, копію якого долучено до матеріалів справи.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що Відкрите акціонерне товариство «Міськбудтранс» не виконало зобов'язання щодо виплати дивідендів за 2009 рік у встановлений рішенням чергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» строк, у зв'язку з чим позивач просить стягнути суму нарахованих дивідендів у розмірі 131 702. 00 грн. у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 Господарського кодексу України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів, визначаються Законом України «Про акціонерні товариства».

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

За приписами ст. 152 Цивільного кодексу України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування.

Статтею 25 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент проведення загальних зборів) встановлено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент проведення загальних зборів) дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Згідно положень ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент проведення загальних зборів) загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

Аналогічні положення закріплені і в Цивільному кодексу України, статтею 159 якого встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить, затвердження річного звіту товариства.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент проведення загальних зборів) загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства, затвердження розміру річних дивідендів, визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку.

Тож, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що підставою виплати дивідендів акціонерам є відповідне рішення загальних зборів акціонерів, прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства України.

За таких обставин, внаслідок прийняття загальними зборами акціонерів рішення про розподіл прибутку Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» про проведення виплати дивідендів за результатами роботи товариства у 2009 році у загальній сумі 259 000, 00 грн. на протязі 3-х місяців пропорційно належних акціонерам акцій на день зборів, у відповідача, відповідно, виникли грошові зобов'язання з виплати Публічному акціонерному товариству Холдингова компанія «Київміськбуд» дивідендів з розрахунку 0, 05 грн. за одну акцію.

Приймаючи до уваги, що Публічному акціонерному товариству Холдингова компанія «Київміськбуд» належить 2 634 044 шт., загальний розмір дивідендів, що підлягає виплаті позивачу становить 131 702, 00 грн.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу положень ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував та не надав суду доказів виконання рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» від 30.03.2010 р. в частині виплати позивачу Публічному акціонерному товариству Холдингова компанія «Київміськбуд» дивідендів за результатами роботи товариства у 2009 році.

За приписами п. 35 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.

За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підсумовуючи вищенаведене, здійснивши оцінку наявних у справи доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України виходячи із обставин, наведених позивачем та встановлених судом, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Публічному акціонерному товариству Холдингова компанія «Київміськбуд» в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» дивідендів з 2009 рік у розмірі 131 702, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» штрафні санкції у розмірі 8 096, 00 грн. та 13 828, 00 грн. - інфляційних втрат.

Зважаючи, що рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» від 30.03.2010 р. термін виплати дивідендів за результатами роботи за 2009 рік визначено 3 місяці, граничним строком їх виплати є 30.06.2010 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

При цьому, за визначенням ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Тобто, норми чинного законодавства України відрізняють штраф, як господарську санкцію за порушення зобов'язання, від відповідальності за неможливість виконання виключно грошового зобов'язання, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

В той же час суд відзначає, що за приписами Цивільного кодексу України штраф є видом забезпечення виконання зобов'язання для якого статтею 547 Цивільного кодексу України встановлена обов'язкова письмова форма.

Згідно з ч. 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Тож, приймаючи до уваги, що між сторонами відсутній правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, укладений з дотриманням положень ст. 547 Цивільного кодексу України, у позивача відсутні правові підстави щодо стягнення з відповідача штрафу з відповідача за порушення зобов'язання.

З таких обставин, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 8 096, 00 грн. та відмовляє у позові в цій частині.

Разом з тим, зважаючи, що відповідачем допущено порушення грошового зобов'язання щодо виплати дивідендів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення інфляційних втрат за період з 01.07.2010 р. до 20.07.2012 р. , що становить 13 828, 00 грн.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: 131 702, 00 грн. - заборгованість по виплаті дивідендів за 2009 рік та 13 828, 00 грн. - інфляційні втрати.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія «Київміськбуд» задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 5, код ЄДРПОУ 04012496), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052) заборгованість по виплаті дивідендів за 2009 рік у розмірі 131 702, 00 (сто тридцять одна тисяча сімсот дві грн. 00 коп.) грн., 13 828, 00 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять вісім грн. 00 коп.) грн. - інфляційних втрат та 2 910, 60 (дві тисячі дев'ятсот десять грн. 60 коп.) грн. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.08.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.