Рішення № 33002827, 14.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14284/13 14.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.»

до Фізичної особи-підприємця Костюченка Дениса Юрійовича

про стягнення 5 764,02 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Гринюк Н.В. - представник за довіреністю № 16/07-13 від 16.07.13

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 14.08.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» до Фізичної особи-підприємця Костюченка Дениса Юрійовича про стягнення 5 764,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 01.08.2011 року між сторонами було укладено договір суборенди № 18940-3289, за умовами якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування, а відповідач приймає торгово-рекламне обладнання та зобов'язується сплачувати орендну плату. Згідно акту приймання-передачі від 01.08.2011 р. позивач передав, а відповідач отримав в оренду холодильник MEDIUM -ХШВ-400 «Прозора» вартістю 5 764,02 грн з ПДВ. За доводами позивача відповідачем не виконувалися вимоги договору щодо цільового використання, внаслідок чого позивам було створено комісію, яка провела перевірку наявності та цільового використання переданого відповідачу майна. За результатами перевірки комісією було встановлено, що передане в оренду майно за місцем його узгодженого розташування згідно договору відсутнє. А відтак, позивач на підставі п. 6.2. Договору просить суд стягнути з відповідача вартість переданого в оренду майна.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.07.13 порушено провадження у справі № 910/14284/13 за вказаним позовом та призначено справу до розгляду судовому засіданні на 14.08.13.

У судове засідання, призначене на 14.08.13, з'явився представник позивача, вимоги ухвали суду виконав та просив суд розглядати справу по суті.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, ухвала суду від 29.07.13 направлялася на адресу відповідача, що зазначена в позові: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 36-А, кв. 43 та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надана позивачем, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л. К. О." філія «Л.К.О. №1» (орендар, позивач), Фізичною особою - підприємцем Костюченко Денисем Сергійовичем (суборендар, відповідач), за погодження з власником майна, що орендує, - ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське» було укладено договір суборенди майна №18940-3289 (Договір), відповідно до умов якого орендар передає суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а суборендар приймає товарно-рекламне обладнання (майно) та зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату.

Пунктом 1.2. Договору визначено перелік, модель, заводський номер , рік виробництва, місцезнаходження, вартість та кількість майна, а саме:

- холодильник MEDIUM -ХШВ-400 «Прозора» заводський номер 61503, інвентарний номер 59995, загальною вартістю без ПДВ 4738,18 грн - місцезнаходження: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2.

- холодильник MEDIUM -ХШВ-400 «Прозора» заводський номер 61485, інвентарний номер 59378, загальною вартістю без ПДВ 4 803,35 грн - місцезнаходження: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2.

Відповідно до п. 1.4. Договору, майно надається суборендарю у користування з метою популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляється/реалізується власником та корпоративними підприємствами власника.

Відповідно до п. 2.2. Договору факт передачі майна в суборенду підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника. Акт прийому-передачі майна в суборенду є невід'ємною частиною цього договору. Обов'язок підготовки акта прийому-передачі майна в суборенду лежить на орендареві.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що майно повинно бути повернуто суборендарем та прийняте орендарем/власником протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії договору (в тому числі дострокового).

Відповідно до п. 2.4. Договору зазначено, що факт повернення майна із суборенди підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника. Акт прийому-передачі майна із суборенди є невід'ємною частиною цього договору. Обов'язок підготовки акта прийому-передачі майна із суборенди лежить на суборендареві.

Розмір орендної плати за користування однією одиницею майна становить 1 грн. (з урахуванням ПДВ) за один календарний рік (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 3.2. Договору орендна плата за весь термін дії даного договору сплачується суборендарем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендаря протягом перших 10 робочих днів з дати підписання даного договору, та у подальшому (при умові продовження терміну дії даного договору) протягом перших 10 робочих днів з дати такої пролонгації.

Відповідно до п. 5.1.18. Договору суборендар зобов'язується не змінювати місцезнаходження майна, яке вказано в п. 1.2. даного договору (або в специфікації) без письмового погодження такого переміщення з орендарем та власником.

За приписами п. 6.2. Договору передбачено, що у випадку втрати (повного знищення) суборендарем майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповернення майна у відповідності з п. 2.3. даного договору, суборендар зобов'язаний відшкодувати орендарю (або за письмовою вимогою - безпосередньо власнику) вартість майна, вказану в п. 1.2. даного договору (або в специфікації), із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами та власником.

За доводами позивача відповідачем не виконувалися вимоги договору щодо цільового використання, внаслідок чого позивам було створено комісію, яка провела перевірку наявності та цільового використання переданого відповідачу майна. За результатами перевірки комісією було встановлено, що передане в оренду майно за місцем його узгодженого розташування згідно договору відсутнє. А відтак, позивач на підставі п. 6.2. Договору просить суд стягнути з відповідача вартість переданого в оренду майна.

Отже, спір виник у зв'язку з тим, що відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення суборендованого майна і на думку позивача має заборгованість в розмірі 5 764,02 грн. вартості неповернутого обладнання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з вимогами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, передавши майно в суборенду, що підтверджується актом прийому-передачі майна в суборенду від 01.08.2011 р., зокрема позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду:

- холодильник MEDIUM -ХШВ-400 «Прозора», заводський номер 61503, інвентарний номер 59995, загальною вартістю без ПДВ 4738,18 грн - місцезнаходження: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2.

- холодильник MEDIUM -ХШВ-400 «Прозора», заводський номер 61485, інвентарний номер 59378, загальною вартістю без ПДВ 4 803,35 грн - місцезнаходження: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 2.

Згідно п. 4.4.1. Договору сторони визначили, що орендар та власник мають право контролювати цільове використання майна і в разі його використання не по призначенню складають акт контрольної перевірки.

01 серпня 2008 року позивачем проведено перевірку цільового використання орендованого майна, переданого за договором суборенди, а саме: холодильника MEDIUM -ХШВ-400 «Прозора», заводський номер 61485 та встановлено, що орендоване майно не знаходиться в місці узгодженому умовами договору, що є грубим порушенням Договору (копія акта від 01.08.2012 р. наявна в матеріалах справи).

09.07.2013 р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 19 про повернення орендованого майна (холодильник MEDIUM -ХШВ-400 «Прозора», заводський номер 61485) а у разі його втрати відшкодувати вартість майна.

Як було вже зазначено, умовами Договору сторони передбачили, що орендар (позивач) має право вимагати негайного повернення майна або відшкодування його вартості у випадку, якщо суборендар використовує майно в порушення умов договору та/або цільового призначення майна.

Згідно з положеннями ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять зворотнього акту прийому-передачі (повернення майна) переданого в суборенду за договором., а отже відповідачем не спростовано доводи позивача.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості майна у розмірі 5 764,02 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Костюченко Дениса Сергійовича (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 36-А, ідентифікаційний номер 3078314297) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л. К. О.» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, оф.01, ідентифікаційний код 37317990) 5 764 (п'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 02 коп. - вартості переданого в оренду майна, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.08.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.