Рішення № 33002712, 12.08.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2013 р. Справа № 903/762/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: Корнелюк А. В. - представник

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії до приватного підприємства "Олень" про стягнення 307,68 грн.

В судовому засіданні 07.08.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії до звернулося в суд з позовом до приватного підприємства "Олень" про стягнення 307,68 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.07.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. На виконання вимог ухвали суду подав витребувані документи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвала суду надсилалась на адресу, вказану в позовній заяві.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 26.07.2013 р. вручена відповідачу належним чином. При цьому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю відповідача, за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Отже, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю відповідача, за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії звернулося в суд з позовом до приватного підприємства "Олень" про стягнення 307,68 грн.

Позов мотивувало тим, що 13.10.2005 р. було укладено договір про постачання електричної енергії № 529-0759000.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язувався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач зобов'язувався оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатків.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу 316 КВтгод за травень 2011 року. Враховуючи переплату відповідача за електричну енергію в квітні 2011 року в сумі 311,50 грн. заборгованість становила 0,85 грн.

В червні 2011 року на електроустановки ПП "олень" було передано 306 КВтгод електроенергії на суму 306,83 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що жодних проплат відповідачем за надану електричну енергію здійснено не було, тому заборгованість за травень - червень 2011 р. склала 307,68 грн., які позивач просить стягнути із відповідача в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.10.2005 р. між сторонами було укладено договір № 529-0759000 про постачання електричної енергії (а.с. 9-14).

Відповідно до р. 1 договору постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу за травень-червень 2011 року 622 (316+306) КВтгод. електричної енергії (а.с. 23).

Відповідно до п. 8.1. договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника електричної енергії в терміни визначені додатком №2 "Порядок розрахунків".

Внаслідок переплати відповідачем наданої електричної енергії за квітень 2011 року заборгованість відповідача становила 0,85 грн. (а.с. 23).

Однак вартість електричної енергії, поставленої за червень 2011 року залишилась відповідачем неоплачена, тому заборгованість ПП "Олень" становить 307,68 грн.

Дана сума підтверджується матеріалами справи, підставна та підлягає до задоволення в повному обсязі.

У відповідності із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 13.102005 р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не належне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 307,68 грн. боргу.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

В даному випадку це - 1 720,50 грн.

Позивачем було сплачено 1 764,00 грн. судового збору.

Згідно ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже 43,50 грн. судового збору внесених в більшому розмірі підлягають поверненню позивачу з держбюджету.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 174, 173, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 627, 629, 509 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Олень" (вул. Лесі Українки, 55, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 13368658) на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (вул. Залізнична, 1, м. Луцьк, ідентифікаційний код 00131512, р/р 260033011457) 307 (триста сім грн.) 68 коп. боргу.

Стягнути з приватного підприємства "Олень" (вул. Лесі Українки, 55, м. Луцьк, код ЄДРПОУ13368658) на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (вул. Залізнична, 1, м. Луцьк, ідентифікаційний код 00131512, р/р 260033011457) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять грн.) 50 коп.

Головному управлінню державної казначейської служби України у Волинській області повернути на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (вул. Залізнична, 1, м. Луцьк, ідентифікаційний код 00131512, р/р 260033011457) судовий збір в розмірі 43 (сорок три грн.) 50 коп. сплачених згідно платіжного доручення 4630 від 30.04.2013 р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

12.08.13

Суддя І. О. Гарбар