Постанова № 33001309, 23.07.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. 11 год.19 хв.Справа № 821/1718/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Кургузовій Т.М.,

за участю представників:

позивача - Петрової О.О., Дмитрука А.С.,

відповідача - Нечай А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод кормових добавок ДЕН" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод кормових добавок ДЕН" (далі - позивач, ТОВ "Завод кормових добавок ДЕН") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.04.2013 року -

- за № 0000672200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 324198,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 268804,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 55394,75 грн.;

- за № 0000752200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1045,00 грн.;

- за № 0000742200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 49773,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 12443,25 грн.;

- за № 0000722200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 450993,25 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 386011,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 64982,25 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок ДПІ про нереальність господарських операцій з придбання у ПП "Таврійська агро - тргівельна компанія", ТОВ "Агромедіум", ПП "Юг Зерно Трейд", ПП "КФ Руал", ПП "НЄД", ПП Агро Прод Транс", ТОВ "Альянс Сістемс", ТОВ СПГ "Декла" товару - висівок пшеничних та лізину спростовується наданими до перевірки первинними документами, а посилання відповідача на акти перевірок щодо вищевказаних постачальників не є належними доказами. При цьому позивач зазначає, що не може нести відповідальність ні за несплату податків постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них. Крім цього, позивач зазначає, що в акті перевірки податковим органом не заперечується, що отриманий від контрагентів постачальників товар був використаний підприємством у виробництві. Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, зазначивши, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Завод кормових добавок ДЕН" не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з його контрагентами - постачальниками ПП «Таврійська агро-торгівельна компанія» за період вересень, листопад, грудень 2010 року; ТОВ «Агромедіум» за період лютий, березень, травень 2011 року; ПП «Юг Зерно Трейд» за лютий 2011 року; ПП «КФ Руал» за період червень, жовтень 2011 року; ПП «НЄД» за липень 2011 року; ПП «Агро Прод Транс» за жовтень, грудень 2011 року; ТОВ «Альянс Сістемс» за червень 2012 року; ТОВ СПГ «Декла» за жовтень 2012 року, що стало підставою для нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, зменшення суми бюджетного відшкодування згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод кормових добавок ДЕН" зареєстровано 04.10.2007 року Білозерською районною адміністрацією Херсонської області та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Білозерському районі з 05.10.2007 року за №1190, а також зареєстровано в якості платника податку на додану вартість.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА №750848 основними видами діяльності підприємства є виробництво готових кормів для домашніх тварин, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, вантажний автомобільний транспорт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 18.03.2013 року № 159 та направлення від 19.03.2013 року №117, податковим ревізором-інспектором ДПІ у Білозерському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Завод кормових добавок ДЕН" з питань правомірності дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час проведення фінансово - господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами ПП "Таврійська агро - тргівельна компанія", ТОВ "Агромедіум", ПП "Юг Зерно Трейд", ПП "КФ Руал", ПП "НЄД", ПП Агро Прод Транс", ТОВ "Альянс Сістемс", ТОВ СПГ "Декла" за період 01.07.2010 року по 31.10.2012 року, за результатами якої складено акт від 29.03.2013 р. №186/22-020/34668888 (далі - акт перевірки).

Висновками вказаного акту були встановлені порушення:

- щодо відсутності реально вчинених господарських операцій ТОВ «ЗКД ДЕН» з ПП «Таврійська агро-торгівельна компанія», ТОВ «Агромедіум», ПП «Юг Зерно Трейд», ПП «КФ Руал», ПП «НЄД», ПП «Агро Прод Транс», ТОВ «Альянс Сістемс», ТОВ СПГ «Декла» та, як наслідок, юридична дефектність первинних документів за змістом пункту 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України;

- пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 386011 грн., у тому числі: за 2010 рік в сумі 187500 грн., за І квартал 2011 року в сумі 59042 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 126082 грн., за 2012 рік в сумі 13387 грн.;

- пп.7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; пп. 192.1.1, п. 192.1, ст. 192; п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 268804 грн., в тому числі: вересень 2010 року у сумі 85000 грн., листопад 2010 року у сумі 34000 грн., грудень 2010 року у сумі 31000 грн., лютий 2011 року у сумі 17233 грн., березень 2011 року у сумі 30000 грн., жовтень 2011 року у сумі 46033 грн., грудень 2011 року на суму 12788 грн., жовтень 2012 року на суму 12750 грн.;

- абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення задекларованого податку, що підлягає (підлягав) бюджетному відшкодуванню (ряд.23.2 Декларації у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів) за серпень 2011 року на суму 7193,00 грн.;

- абз. б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення з ПДВ (ряд. 24 Декларації)., в тому числі за: травень 2011 року 7500,00 грн.; червень 2011 року на суму 42580,00 грн.; грудень 2011 року на суму 1045,00 грн.; липень 2012 року на суму 5025,00 грн.

На підставі вказаних висновків, у зв'язку з встановленими порушеннями, податковим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0000672200 від 12.04.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього на загальну суму 324198,75 грн., у тому числі за основним платежем - 268804,00 грн., за штрафними санкціями - 55394,75 грн.;

- №0000752200 від 12.04.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1045,00 грн.;

- №0000722200 від 12.04.2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 49773,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 12443,25 грн.;

- №0000742200 від 12.04.2013 року про збільшення суму грошового зобов'язання податку на прибуток у загальній сумі 450993,25 грн., в тому числі: за основним платежем - 386011 грн., за штрафними санкціями - 64982,25 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР), Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР) та Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі - Податковий кодекс України).

За змістом акту перевірки судом встановлено, що на визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, зменшення розміру від'ємного значення та зменшення суми бюджетного відшкодування вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями вплинуло встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій з наступними контрагентами, а саме:ПП «Таврійська агро-торгівельна компанія» за період вересень, листопад, грудень 2010 року; ТОВ «Агромедіум» за період лютий, березень, травень, 2011 року; ПП «Юг Зерно Трейд» за лютий 2011 року; ПП «КФ Руал» за період червень, жовтень 2011 року; ПП «НЄД» за липень 2011 року; ПП «Агро Прод Транс» за жовтень, грудень 2011 року; ТОВ «Альянс Сістемс» за червень 2012 року; ТОВ СПГ «Декла» за жовтень 2012 року.

Перевіряючи обґрунтованість даного висновку податкового органу, суд дійшов висновку про наступне.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися вимогами Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а з 01.04.2011 року положеннями Податкового кодексу України.

Отже, згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків:

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічна норма міститься у п. 198.2 ст. 198 Податковому кодексу України,

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні приписи містяться у п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 ст. 145 ГК України передбачено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Отже, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Таким чином, поставка товарів/послуг для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Проаналізувавши положення податкового законодавства, суд зазначає, що наявність належно складених первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, так як в силу умов та характеру створення не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Відповідно до чинного законодавства валові витрати і податковий кредит з ПДВ можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, котра спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Обов'язкове встановлення факту поставки товару як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту та вартості товару без ПДВ до валових витрат, відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства "Балтімор" до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та наданих позивачем до матеріалів справи первинних документів, позивач у спірний період мав господарські відносини з ПП «Таврійська агро-торгівельна компанія», ТОВ «Агромедіум», ПП «Юг Зерно Трейд», ПП «КФ Руал», ПП «НЄД», ПП «Агро Прод Транс», ТОВ «Альянс Сістемс», ТОВ СПГ «Декла».

Так, на стор. 5-33 акту перевірки ДПІ з посиланням на первинні документи, зокрема видаткові та податкові накладні вказує на документальне оформлення отримання товару від спірних контрагентів до позивача, зокрема зазначає про наступне.

У вересні, листопаді та грудні 2010 року позивачем задокументовано отримання від ПП «Таврійська агро-торгівельна компанія» висівок пшеничних на загальну суму 900000,00 грн., в т.ч. ПДВ 150000,00 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними. Відсутній договір поставки товару, а також жодним документом не підтверджено транспортування товару.

У лютому - травні 2011 року позивачем задокументовано отримання від ТОВ "Агромедіум" висівок пшеничних на загальну суму 425000,00 грн., в т.ч. ПДВ 70833,33 грн., що підтверджується договором купівлі - продажу, видатковими та податковими накладними, при цьому жодним документом не підтверджується транспортування товару.

У лютому 2011 року позивачем відображено в податковій звітності господарську операцію по ПП "Юг Зерно - Трейд" на суму податку на додану вартість у розмірі 5233,33 грн. При цьому, у зв'язку з відсутністю будь - яких первинних документів по взаємовідносинам з вищевказаним контрагентом, не можливо встановити суть господарської операції та дослідити факт її здійснення.

У червні, жовтні 2011 року позивачем задокументовано отримання від ПП «КФ Руал» висівок пшеничних на загальну суму 248931,08 грн., в т.ч. ПДВ 49786,22 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, договором купівлі - продажу, при цьому жодним документом не підтверджено транспортування товару.

У липні 2011 року позивачем задокументовано отримання від ПП "НЄД" лізину на загальну суму 42000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7000,00 грн., що підтверджується договором купівлі - продажу, видатковими та податковими накладними, при цьому жодним документом не підтверджується транспортування товару.

У жовтні, грудні 2011 року позивачем задокументовано отримання від ПП "Агро - Прод - Транс" висівок пшеничних на загальну суму 144100,00 грн., в т.ч. ПДВ 24016,67 грн., що підтверджується договором купівлі - продажу, видатковими та податковими накладними, товарно - транспортними накладними за грудень 2011 року, при цьому жодним документом не підтверджується перевезення товару у жовтні 2011 року.

У червні 2012 року позивачем задокументовано отримання від ТОВ "Альянс Сістемс" висівок пшеничних на загальну суму 31500,00 грн., в т.ч. ПДВ 5250,00 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, при цьому жодним документом не підтверджується транспортування товару.

У жовтні 2012 року позивачем задокументовано отримання від ТОВ "СП "Декла" висівок пшеничних на загальну суму 45000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7500,00 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, при цьому жодним документом не підтверджується транспортування товару.

Оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками.

З метою підтвердження реальності господарських операцій та використання товару в господарській діяльності позивачем до матеріалів справи надано наступні документи:

- договір оренди нежилого приміщення №46 від 01.08.2011 року;

- калькуляції вартості виробництва готової продукції;

- журнал вхідного контролю надходження сировини;

- договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

- товарно - транспортні накладні;

- накладні на отримання товару від вказаних контрагентів.

Досліджуючи надані документи з метою встановлення руху активів при здійсненні спірних господарських операцій, суд виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Валові витрати можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі та документами про зберігання придбаних товарів.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Між тим, позивачем до матеріалів справи надано товарно - транспортні накладні тільки щодо перевезення товару у 2011 року.

Відповідно до норм ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та норм Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (затверджено постановою КМУ від 25.02.2009р. №207), документами на перевезення вантажів автомобільним транспортом є дорожній лист або товарно-транспортна накладна.

Проте позивачем не надано суду товарно - транспортні накладні або подорожні листи та інші документи обліку перевезення товару за інші податкові періоди.

Крім того, позивачем документально не доведено внутрішній облік, переміщення та зберігання товару.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, відносяться накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, та інше.

Пунктом 3.12 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2 (далі по тексту - Методичні рекомендації №2 ) передбачено, для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" визначено, що накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма N М-11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям. Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою. У випадку відпуску матеріалів господарствам свого підприємства один примірник передається одержувачам (цеху, дільниці та т. п.), другий - складу, який потім передається до бухгалтерії.

Проте, на підтвердження доказів внутрішнього переміщення товару позивач надав до матеріалів справи накладні, які не відповідають вищевказаним вимогам щодо форми первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів, оскільки внаслідок їх дослідження судом встановлено, що сама форма накладних передбачає наявність інформації щодо суб'єкта господарювання, який відпустив товар, зокрема, назву, прописом всього відпущено найменувань, на яку суму, підпис уповноваженої особи на відпуск товару від контрагента постачальник, що свідчить про дублювання документального оформлення видаткової накладної, яку виписує постачальник товарів.

Оскільки надані позивачем документи не підтверджують отримання спірного об'єму товару від вищевказаних контрагентів - постачальників, а також не підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено реальність отримання товару від ПП "Таврійська агро - тргівельна компанія", ТОВ "Агромедіум", ПП "Юг Зерно Трейд", ПП "КФ Руал", ПП "НЄД", ПП Агро Прод Транс", ТОВ "Альянс Сістемс", ТОВ СПГ "Декла".

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Однієї із підстав встановлення відповідачем порушення порядку формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та валових витрат є недоведеність того, що поставка товару на підприємство була здійснена саме ПП "Таврійська агро - тргівельна компанія", ТОВ "Агромедіум", ПП "Юг Зерно Трейд", ПП "КФ Руал", ПП "НЄД", ПП Агро Прод Транс", ТОВ "Альянс Сістемс", ТОВ СПГ "Декла" з урахуванням фактів, встановлених під час проведення перевірок вищевказаних контрагентів, а не відображення у податковому обліку позивача податковихт та видаткових накладних, зокрема .

- по ПП "Таврійська агро - тргівельна компанія" складно акт ДПІ у м. Херсоні №158/22-4/35329982 від 16.03.2012 р., згідно якого встановлено відсутність поставок товару, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків;

- по ТОВ "Агромедіум" складно акт ДПІ у м. Херсоні №25/15-2/33823862 від 13.02.2012 р. та акт №65/15-2/33823862 від 11.11.2011 року, згідно яких встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності;

- по ПП "Юг Зерно Трейд" складно довідку ДПІ у м. Херсоні №69/15-2/36130026 від 11.04.2011 р., згідно якої встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а тому операції мають ознаки безтоварності ;

- по ПП "КФ Руал" складно акт ДПІ у м. Херсоні №17/15-2/34286519 від 28.02.2012 р. та акт №6/15-2/34286519 від 06.01.2012 року, згідно яких встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності;

- по ПП "НЄД" складно акт ДПІ у м. Херсоні №68/15-335568192 від 19.04.2012 р., згідно якого встановлено відсутність основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, не можливо підтвердити реальність здійснення фінансово - господарської діяльності;

- по ПП Агро Прод Транс" складно акт ДПІ у м. Херсоні №39/15-3/35120792 від 06.03.2012 р., згідно якого встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг);

- по ТОВ "Альянс Сістемс" складно акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС №46/22-8/37687664 від 10.01.2013 р., згідно якого встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням, відсутність поставок товарів (робіт, послуг) до ТОВ "Альянс Сістемс, у зв'язку з чим відсутні поставки товарів від ТОВ "Альянс Сістемс" до покупців, в тому числі ТОВ "Завод кормових добавок ДЕН";

- по ТОВ СПГ "Декла" складно акт ДПІ у м. Херсоні №831/22-4/36504978 від 28.01.2013 р., згідно якого встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності в силу відсутності основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, з урахуванням недоведеності позивачем наданими до матеріалів справи первинними документами доказів зміни руху активів внаслідок вчинення спірних господарський операцій, суд приймає до уваги наведені ДПІ в акті перевірки інформацію про відсутність у вищевказаних контрагентів-позивача технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та погоджується з податковим органом, що первинні документи, оформлені спірними контрагентами-постачальниками не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання вигоди покупцеві, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеної у від 04.09.07 р. № 07/97, відповідно до якої наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту не є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Суд зауважує, що позивач, як суб'єкт господарювання при здійсненні своєї підприємницької діяльності на свій ризик, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів, які мають право та можливості щодо здійснення поставок вищевказаного товару та поважають ділову репутацію своїх контрагентів шляхом надання для підтвердження своєї добросовісної діяльності рішення судів щодо оскарження дій податкового органу або їх посадових осіб при встановлені неправдивої інформації стосовно їх фінансово-господарської діяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з'ясувавши докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 серпня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1