Постанова № 33001296, 14.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

14.08.2013 р. справа № 820/6861/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представників:

позивача - Малахова Н.В.,

відповідача - Онищенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів проскасування рішення, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров'я», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати наказ відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №89 від 05.08.2013р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФК «Здоров'я».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що призначена перевірка є повторною за своєю суттю, адже період діяльності платника податків за 2010-2012 роки вже був перевірений податковим органом у ході планових виїзних перевірок. Між тим, відносно працівників ДПІ, котрі брали участь в згаданих планових виїзних перевірок, службового розслідування не розпочато, кримінального провадження не порушено. Позивач стверджував, що контролюючим органом вищого рівня (тобто Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів) не виявлено ані невідповідності висновків актів планових виїзних перевірок діяльності ТОВ «ФК «Здоров'я» за 2010-212р.р., ані неповного з'ясування питань додержання ТОВ податкового законодавства. Посилаючись на викладені вище доводи, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, з поданим позовом не погодився у зв'язку з необґрунтованістю заявлених вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що дотримання податкового законодавства з боку ТОВ «ФК «Здоров'я» за 01.01.2010-31.12.2011р. було перевірено СДПІ по РВПП у м.Харкові (фактичним та юридичним правонаступником якої є СДПІ з ОВП у місті Харкові МГУ Міндоходів), за наслідками чого складено акт №166/23-1/31437750 від 16.03.2012р.

Дотримання податкового законодавства з боку ТОВ «ФК «Здоров'я» за 01.01.2012-31.12.2012р. було перевірено СДПІ по РВПП у м.Харкові ДПС (фактичним та юридичним правонаступником якої є СДПІ з ОВП у місті Харкові МГУ Міндоходів), за наслідками чого складено акт №376/44.1-03/31437750 від 21.06.2013р.

05.08.2013р. відповідачем, СДПІ з ОВП у місті Харкові МГУ Міндоходів, було прийнято оформлене наказом №89 рішення про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФК «Здоров'я» за 2010-2012р.р. по взаємовідносинам з Фірма «Грандмарин» ТОВ, ТОВ «Компанія «Сінтафарм», ПП «Вертикаль ВПП», ТОВ «АПК «Харківцукорзбут», ТОВ «Фотомаг Ком Юей», ТОВ «Харківтехнотрейд», ТОВ «Альфакласс», Харківським інженерно-метрологічним сертифікаційним центром, ПП «Кам» з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття названого рішення суб'єкт владних повноважень обрав положення п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України, а фактичних підстав призначення перевірки в тексті спірного рішення не викладено.

Перевіряючи відповідність закону спірного рішення суб'єкта владних повноважень, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що правовідносини з проведення контролюючими органами - органами доходів і зборів перевірок діяльності платників податків з питань дотримання податкового законодавства унормовані ст.ст.75-86 Податкового кодексу України.

Зі змісту положень ст.77 Податкового кодексу України в кореспонденції з п.п.78.1.12 ст.78 Податкового кодексу України слідує, що в ході проведення документальної планової перевірки контролюючий орган зобов'язаний зробити об'єктивні, вичерпні і остаточні висновки з приводу додержання платником податків законів про оподаткування, а прийняття рішення про призначення документальної позапланової перевірки цього самого періоду діяльності платника можливо виключно в разі, коли контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд відмічає, що в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували виявлення МГУ Міндоходів (як контролюючим органом вищого рівня по відношенню до СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів) невідповідності закону, неповноти чи необ'єктивності висновків акту №166/23-1/31437750 від 16.03.2012р. та акту №376/44.1-03/31437750 від 21.06.2013р.

Документів про початок службового розслідування відносно працівників відповідача, котрі брали участь у складанні перелічених актів, чи відкриття відносно означених працівників кримінального провадження матеріали справи не містять.

Окрім того, вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги приписи п.п.78.1.12 ст.78 Податкового кодексу України, де зазначено, що рішення про призначення нової (по суті повторної) перевірки вже вивченого в ході раніше проведеної перевірки періоду діяльності платника податків може бути прийнято лише контролюючим органом вищого рівня, тобто МГУ Міндоходів, але не СДПІ з ОВП у м. Харкові.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не мав визначених законом підстав для прийняття спірного рішення про призначення перевірки.

З огляду на приписи ч.7 ст.9 КАС України, суд вважає за можливе поширити на спірні правовідносини положення ст.21 Закону України «Про прокуратуру», де передбачено, що постанова прокурора про призначення перевірки може бути оскаржена до суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови.

До такого висновку суд доходить, позаяк правовідносини з приводу прийняття податковим органом письмового рішення про призначення перевірки діяльності платника податків та правовідносини з приводу прийняття прокурором письмового рішення про призначення перевірки суб'єкта права є подібними між собою і спричиняють виникнення аналогічних правових наслідків - обов'язку перевіряємої особи надати до перевірки документи, що пов'язані з її предметом.

При цьому, суд зважає, що прийняття податковим органом наказу про призначення перевірки діяльності платника податків у силу приписів ст.85 Податкового кодексу України невідворотно породжує виникнення у платника податків обов'язку подати до перевірки первинні документи і створити належні умови для проведення перевірки, невиконання якого за змістом ст.44 Податкового кодексу України означатиме непідтвердженість показників документів податкової звітності та здійснення податковим органом самостійного визначення грошових зобов'язань платника податків з певного виду податку (збору).

Таким чином, рішення податкового органу про призначення перевірки діяльності платника податків у силу норм Податкового кодексу України створює для платника податків юридичні наслідки у вигляді імперативного обов'язку дотримуватись певної моделі правової поведінки, спонукає платника податків до вжиття правових та організаційних заходів з метою забезпечення можливості проведення призначеної перевірки тощо, а невиконання платником податків згаданого рішення спричиняє можливість застосування податковим органом процедури адміністративного арешту майна згідно з ст.94 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд робить висновок про існування правових підстав для судової перевірки відповідності спірного рішення суб'єкта владних повноважень з питання призначення перевірки вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

При цьому, з огляду на зміст п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та положення ст.8 Конституції України, котрою запроваджений принцип верховенства права, одним з невід'ємних структурних складових елементів якого є правова визначеність, суд вважає, що текст письмового рішення суб'єкта владних повноважень про призначення первірки має в обов'язковому порядку містити викладення як юридичних, так і фактичних мотивів видання розпорядчого документа.

На слушність такого висновку суду однозначно показують приписи ч.3 ст.21 Закону України «Про прокуратуру», де зазначено, що для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Оскільки правовідносини з призначення контролюючим органом - територіальним органом Міндоходів перевірки діяльності платника податків є повністю тотожніми правовідносинам з реалізації прокурором управлінської функції контролю за додержанням законів суб'єктами права у спосіб прийняття рішення про призначення перевірки, то в силу ч.7 ст.9 КАС України, дане правило оформлення розпорядчого документа про призначення перевірки має бути поширено і на складання податковими інспекціями наказів про призначення позапланових перевірок.

Так, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасного існування сукупності наступних обставин: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного запиту, а саме: складеного у письмовій формі, викладеного на бланку податкового органу, підписаного уповноваженою особою.

Оглянувши зміст спірного наказу, суд відзначає, що текст письмового рішення відповідача про призначення перевірки не містить взагалі жодних фактичних мотивів, якими керувалась СДПІ при виданні наказу №89 від 05.08.2013р. У тексті спірного наказу СДПІ не зазначено реквізитів письмових запитів, які були складені інспекцією, направлені на адресу платника податків, отримані платником податків, але не виконані ним в повному обсязі.

Вказаний недолік в реалізації СДПІ владної управлінської функції зумовлює неможливість співвіднесення наявних у справі запитів СДПІ (№6081/10/44-0.20 від 05.06.2013р. по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Сінтафарм», №5218/10/44.0-20 від 17.05.2013р. по взаємовідносинам з ПП «Вертикаль ВІП», №3149/10/44-020 від 20.03.2013р. по взаємовідносинам з ТОВ «АПК «Харківцукорзбут», №4524/10/44.0-20 від 23.04.2013р. по взаємовідносинам з ПП «Кам», №1588/10/44-0.20 від 19.02.2013р. по взаємовідносинам з фірма «Грандмарин» ТОВ, №476/10/44-0.20 від 15.07.2013р. по взаємовідносинам з Харківським інженерно-метрологічним сертифікаційним центром, №2501/10/44-0.20 від 05.03.2013р. по взаємовідносинам з ТОВ «Фотомаг Ком Юей», №477/10/44.0-20 від 15.07.2013р. по взаємовідносинам з ТОВ «Харківтехнотрейд») та відповідей платника податків на такі запити з урахуванням інспекцією цих обставин при прийнятті спірного наказу.

Достатніх, належних, допустимих в розумінні ст.ст.70 КАС України доказів, що саме результати означеного листування між інспекцією і платником податків спричинили прийняття спірного рішення про призначення перевірки відповідач до суду не подав. Відтак, суд робить висновок, що перелічені запити не мають правового відношення до видання спірного наказу, адже, по-перше, існує значний розрив в часі між подіями направлення частини цих запитів і прийняттям спірного рішення про призначення перевірки, по-друге, вимоги частини цих запитів були виконані ТОВ (№3149/10/44-020 від 20.03.2013р. по взаємовідносинам з ТОВ «АПК «Харківцукорзбут», №1588/10/44-0.20 від 19.02.2013р. по взаємовідносинам з фірма «Грандмарин» ТОВ, №2501/10/44-0.20 від 05.03.2013р. по взаємовідносинам з ТОВ «Фотомаг Ком Юей».

Суд також зважає, що запити СДПІ №6081/10/44-0.20 від 05.06.2013р., №5218/10/44.0-20 від 17.05.2013р., №477/10/44.0-20 від 15.07.2013р. не містять чіткого зазначення періоду зносин позивача, ТОВ «ФК «Здоров'я», з платниками податків - контрагентами, відносно яких мають бути надані пояснення та подані документи.

Питання дотримання ТОВ «ФК «Здоров'я» вимог податкового законодавства за запитом №4524/10/44.0-20 від 23.04.2013р. по взаємовідносинам з ПП «Кам», за запитом №476/10/44-0.20 від 15.07.2013р. по взаємовідносинам з Харківським інженерно метрологічним сертифікаційним центром згідно з законом мали бути відпрацьовані інспекцією в ході документальної планової виїзної перевірки за період діяльності 01.01.2012-31.12.2012р. (акт №376/44.1-03/31437750 від 21.06.2013р.)

Таким чином, перелічені запити не можуть бути визнані законною підставою для прийняття спірного рішення про призначення перевірки.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судовим розглядом встановлено, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованості та правомірності мотивів, покладених в основу спірного рішення, а відтак слід дійти висновку про наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, у зв'язку з чим позов належить задовольнити.

При цьому, суд зважає, що вимога про скасування рішення про призначення документальної позапланової виїзної перевірки повністю поглинає вимогу про признання протиправними дій щодо призначення згаданої перевірки і за своєю суттю є цілком достатньою для повного та дієвого захисту прав і інтересів позивача як платника податків.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ТОВ «ФК «Здоров'я» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №89 від 05.08.2013р.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 15.08.2013 р.

Суддя А.В. Сліденко