Вирок № 32999816, 13.08.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1\2609\171\13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді- А.М. ПЕДЕНКО

при секретарі- А.А. Павленко

за участю прокурора - Д. В. Шевлякова

захисника- ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця Луганської області , м. Рубіжне , українця,

громадянина України , освіта вища , одруженого ,працює начальником

Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства

оборони України проживає в АДРЕСА_3 ,

раніше не судимого ,-

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 2, 423 ч. 1 КК України ,-

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5

уродженця м. Омська, Росія, українця, громадянина України ,

освіта вища ,розлученого,працює начальником житлового

відділення відділу розквартирування військ і землекористування

Київського КЕУ, проживаючого в АДРЕСА_4 , раніше не судимого ,-

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 2, 423 ч. 1 КК України ,-

встановив:

Підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили злочин при наступних обставинах.

15 серпня 2007 року полковник ОСОБА_5 наказом заступника Міністра оборони України №154 призначений на посаду начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України , що дислокується в місті Києві, проспект Повітрофлотській, 28 і на якій проходить військову службу по даний час у військовому званні «полковник» .

Обіймаючи указану вище керівну посаду ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 58-59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний дотримуватися вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, являючись командиром (начальником) має право віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - виконувати їх сумлінно, точно та у встановлений строк, несе відповідальність за наказ який віддав, відповідає перед державою за виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за додержання принципів соціальної справедливості.

Також, відповідно до своїх службових обов'язків, які визначені положенням про Київське КЕУ, що затверджене 26 червня 2001 року начальником Головного квартирно-експлуатаційного правління Збройних Сил України, ОСОБА_5 зобов'язаний керувати квартирно-експлуатаційними службами військових частин на території Київського гарнізону, вести облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, контролювати правильне оформлення облікових справ при наданні військовослужбовцям житлових приміщень.

Відповідно до наказу Міністра оборони України №737 від 30.11.2011 року «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», рішення про забезпечення військовослужбовців житлом у м. Києві приймається виключно Міністром оборони України за поданням начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України.

Таким чином ОСОБА_5 відповідно до своїх посадових обов'язків не був уповноважений на дії, що пов'язані із розподілом житла військовослужбовцям у м. Києві.

15 квітня 2009 року ОСОБА_6 відповідно до наказу начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 144-К був призначений на посаду начальника житлового відділення відділу розквартирування військ і землекористування (та оренди) Київського КЕУ, що знаходиться у місті Києві , проспект Повітрофлотській, 28 на якій проходить військову службу до даного часу у військовому званні «майор».

Займаючи вищезазначену керівну посаду ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 58-59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний дотримуватися вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до своїх службових обов'язків, затверджених начальником Київського КЕУ 11 січня 2010 року на ОСОБА_6 покладається обов'язок здійснювати контроль за виконанням житлового законодавства та наказів МО України, проводити перевірку обліку житлових справ, наданих до Київського КЕУ для оформлення службових ордерів, проводити підготовку розпоряджень на виписку ордерів для подання до райдержадміністрації, надавати відповіді на звернення громадян по житловим питанням, вимагати у керівництва Київського КЕУ сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків.

Безпосереднім керівником ОСОБА_6 являється полковник ОСОБА_5

З лютого 2011 року у військовій частині А0204 (гідрометеорологічний Центр Збройних Сил України) проходить військову службу майор ОСОБА_4, який разом із сім'єю проживає в кімнаті АДРЕСА_1, в гуртожитку будинкоуправління № 12 Міністерства оборони України.

У березні 2011 року ОСОБА_4 у зв'язку із майбутніми змінами складу сім'ї, а саме народженням дитини, звернувся до начальника Київського КЕУ полковника ОСОБА_5 про виділення йому службового житла у м. Києві для проживання зі своєю сім'єю в складі трьох осіб, оскільки знаходився у Київському КЕУ на квартирному обліку та відповідно до вимог наказу Міністра оборони України №737 від 330.11.2011 року та Житлового кодексу України мав право на отримання службового житла із більшою площею для проживання.

У свою чергу полковник ОСОБА_5, усвідомлюючи відсутність повноважень на розподіл житла у м. Києві, посилаючись нібито на відсутність вільного службового житла та у зв'язку з неналежним оформленням житлової справи, відмовив ОСОБА_4 у розгляді його житлового питання в Київському КЕУ.

У червні 2011 року ОСОБА_4 під час особистого прийому повторно звернувся до полковника ОСОБА_5 з цих же житлових питань.

У свою чергу полковник ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що не уповноважений на прийняття рішення про виділення житла військовослужбовцям у м. Києві, оскільки відповідно до вимог п. 3.2 наказу Міністра оборони України №737 від 30.11.2011 року «Про затвердження інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей жилими приміщеннями» указане рішення приймається виключно Міністром оборони України за поданням начальника головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, діючи умисно та з корисливих мотивів, маючи на меті незаконно збагатитись шляхом обману за рахунок ОСОБА_4, який не був обізнаний щодо його повноважень, неправдиво повідомив останньому про те, що зможе вирішити питання надання службового житла у м. Києві за умови його наявності, за що попросив передати йому грошову винагороду в розмірі 3 000 доларів США.

У відповідь на це, ОСОБА_4, не будучи обізнаним про відсутність у ОСОБА_5 повноважень щодо надання йому службового житла у м. Києві, погодився передати йому вказану вище суму коштів.

14 вересня 2011 року ОСОБА_4 стало відомо про те, що у гуртожитку, де він проживав разом із сім'єю, плануються до вивільнення кімнати, а тому він повторно звернувся до ОСОБА_5 з проханням надати їх йому для проживання.

У свою чергу полковник ОСОБА_5 усвідомлюючи, що ОСОБА_4 має право на отримання службового житла і в разі його особистого звернення до Міністра оборони України указане питання може вирішитись для ОСОБА_4 позитивно, запропонував останньому звернутись для вирішення свого житлового питання до Міністра оборони України, неправдиво повідомивши при цьому, що в силу наданих йому повноважень він буде посприяти у прийнятті Міністром оборони України позитивного рішення щодо надання йому службового житла у м. Києві.

20 грудня 2011 року виконуючи вказівку ОСОБА_5 майор ОСОБА_4 звернувся на особистий прийом до керівництва Міністерства оборони України, за результатами чого 17 січня 2012 року Міністром оборони України, без будь-якої участі ОСОБА_5, прийнято рішення № 565/з про надання йому для проживання службового приміщення, а саме кімнат №№ 1, 2 квартири АДРЕСА_2.

Дізнавшись про прийняття указаного вище рішення, ОСОБА_5, на початку лютого 2012 року та користуючись необізнаністю ОСОБА_4 у механізмі його прийняття, а також тим, що останній вважав, що це рішення було прийняте виключно за його, ОСОБА_5 сприяння, бажаючи незаконно збагатитись шляхом обману, вдруге вказав ОСОБА_4 про необхідність передати йому грошову винагороду в сумі 3 000 доларів США, нібито за сприяння у прийнятті Міністром оборони України рішення № 565/з та підготовку Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України відповідного подання щодо розподілу йому кімнат №№ 1, 2 у квартирі АДРЕСА_2. При цьому ОСОБА_5, запропонував ОСОБА_4 передати йому попередньо обумовлену грошову винагороду через свого підлеглого майора ОСОБА_6

Одночасно з цим, ОСОБА_5 користуючись необізнаністю ОСОБА_4 щодо порядку виділення військовослужбовцям службового житла у м. Києві, неправдиво повідомив його, що в разі ненадання 3000 доларів США він, у силу займаної посади, буде сприяти у зміні рішення Міністра оборони України №565/з для надання указаної житлової площі іншому військовослужбовцю Київського гарнізону.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 не бажаючи настання негативних наслідків у вигляді неотримання визначеного рішенням Міністра оборони України №565/3 службового житла, був вимушений погодитись на умову ОСОБА_5 щодо передачі йому коштів у сумі 3000 доларів США через ОСОБА_6

08 лютого 2012 року ОСОБА_4, усвідомлюючи незаконність вимог полковника ОСОБА_5, звернувся із відповідною заявою до Управління Служби безпеки України в місті Києві та повідомив про факт вимагання у нього грошових коштів указаними вище службовими особами Київського КЕУ.

15 лютого 2012 року, близько 18 години 30 хвилин, майор ОСОБА_6, діючи умисно та реалізуючи спільний із ОСОБА_5 умисел на незаконне збагачення шляхом обману та зловживаючи своїм службовим становищем з корисливих мотивів , поряд із адміністративною будівлею Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України за адресою: місто Київ, проспект Повітрофлотській, 28, за вказівкою ОСОБА_5 незаконно отримав від ОСОБА_4 частину із попередньо обумовленої суми грошових коштів у розмірі 1 000 доларів США, а саме десяти 100 доларових купюр за №№ HB3648607A, HB51200426P, HB40481944Q, FG00221115A, AE62787297C, KB43694178F, HF78717468E, AB09346961T, KL47818365A, AE00336346, що за курсом Національного банку України станом на 15 лютого 2012 року, становило 7 988 грн.

Указані вище кошти ОСОБА_6 залишив собі та розпорядився на власний розсуд , не повідомляючи про них ОСОБА_5 ,хоча мав передати останньому кошти ,тобто незаконно заволодів ними шляхом обману за попередньою змовою із ОСОБА_5, здійснивши при цьому зловживання своїм службовим становищем ,оскільки являючись військовою службовою особою -начальником житлового відділення відділу розквартирування військ і землекористування (та оренди) Київського квартирно-експлуатаційного управління міністерства оборони України , порушив конституційні права і свободи гр. ОСОБА_4 ,а також своїми діями значно підірвав авторитет та престиж органів військового управління ,що спричинило істотну шкоду.

В подальшому ОСОБА_6, передав одну з вищезазначених 100 доларових купюр за номером HB3648607A ОСОБА_5, не повідомляючи його про її походження, в рахунок своїх боргових зобов'язань.

У подальшому, відповідно до вимог п. 3.2 наказу Міністра оборони України №737 від 30.11.2011 року «Про затвердження інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» 4 квітня 2012 року житловою комісією Київського гарнізону, а 11 квітня 2012 року житловою комісією Генерального штабу Збройних Сил України, без будь-якої участі начальника Київського КЕУ ОСОБА_5, було погоджено рішення Міністра оборони України №565/з про виділення сім'ї ОСОБА_4 службового житлового приміщення у м. Києві.

10 квітня 2012 року полковник ОСОБА_5, дізнавшись про затвердження указаного рішення Міністра оборони України про надання службового житла ОСОБА_4 житловою комісією гарнізону, продовжуючи свій злочинний намір направлений на отримання шляхом обману від ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 3000 доларів США та при цьому зловживаючи своїм службовим становищем , у приміщенні свого службового кабінету Київського КЕУ, повторно повідомив ОСОБА_4 про необхідність передати йому решту суми попередньо обумовлених грошових коштів в розмірі 2000 доларів США. При цьому підсудний ОСОБА_5 неправдиво повідомив ОСОБА_4, що житловою комісією гарнізону вищезазначене рішення Міністра оборони України про надання йому службового житла було погоджене саме за його сприяння.

У свою чергу ОСОБА_4, будучи переконаним у тому, що ОСОБА_5 дійсно наділений повноваженнями щодо затвердження рішення Міністром оборони України про виділення йому службового житла, погодився передати решту грошових коштів у розмірі 2000 доларів США.

Отримавши від ОСОБА_4 позитивну відповідь щодо передачі йому 2000 доларів США ОСОБА_5, з метою убезпечення себе від можливого викриття правоохоронними органами його злочинної діяльності, надав ОСОБА_4 візитку юриста ОСОБА_10, пояснивши, що саме їй він повинен передати для нього обумовлені вище кошти. Одночасно з цим ОСОБА_5, висловлюючи своє прохання ОСОБА_10 отримати від ОСОБА_4 грошові кошти, про свої злочинні наміри її не повідомляв.

26 квітня 2012 року ОСОБА_4, на виконання попередньо обумовлених ОСОБА_5 вимог, будучи переконаним у тому, що передає ОСОБА_5 грошові кошти за отримання службового житла у м. Києві, близько 13 години, у місті Києві, поряд із будинком № 4-А по проспекту Червонозоряному, передав ОСОБА_10, яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, а саме вісімнадцять банкнот номіналом 100 доларів США за №№ HB83111906Q, KD24135650A HB30212498M KB13527252C KD24135649A HB14762188I KD24135636A KD24135634A KD24135651A KD24135638A KD24135635 KD24135652A KD24135637A KD24135658A KD24135653A HB46964949 KL58873795A KD24135654A та чотирьох банкнот номіналом 50 доларів США за №№ IK05517570A, IB77600584B, GE30992332A, IB77600586B, що за курсом Національного банку України станом на 26 квітня 2012 року становило 15 975 грн.

Зазначені грошові кошти не були передані ОСОБА_5, оскільки, одразу ж після їх передачі вони були вилучені у ОСОБА_10 співробітниками Управління Служби безпеки України у місті Києві.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було порушено конституційні права і свободи гр. ОСОБА_4, значно підірвано авторитет та престиж органів військового управління ,що спричинило істотну шкоду .

Таким чином ОСОБА_5, діючи з корисливих мотивів , з метою особистого збагачення, за попередньою змовою групою осіб зі своїм підлеглим майором ОСОБА_6, являючись військовою службовою особою - являючись військовою службовою особою - начальником Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, в порушення Статуту внутрішньої служби ЗС України Збройних Сил України , Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Положення про Київське КЕУ, наказу Міністра оборони України №737 від 30.11.2011 року «Про затвердження інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей жилими приміщеннями», здійснив зловживання своїм службовим становищем з корисливих мотивів, а саме шляхом обману про обсяг своїх повноважень як службової особи, намагався одержати від ОСОБА_4 3000 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 15 лютого та 26 квітня 2012 року становило 23965 грн., начебто за вирішення житлового питання останнього ,виконавши при цьому всі необхідні дії, однак не зміг довести свої дії до кінця з причин ,що не залежали від його волі , а також своїми діями заподіяв істотну шкоду, яка полягає у підриві авторитету органів військового управління, що виразилося у підриві довіри до них з боку громадян з приводу реалізації і захисту своїх конституційних прав на забезпечення житлом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 визнав себе винним в тому ,що

займаючи посаду начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України , маючи військове звання «полковник» , ввів в оману потерпілого ОСОБА_4 , який звернувся до нього зі своїми проблемами на особистому прийомі щодо своєї можливості як посадової особи вирішувати питання щодо забезпечення його сім»ї додатковою житловою площею . Натомість він знав, що такого роду питання може вирішувати тільки Міністр оборони України за поданням начальника Головного КЕУ ЗСУ.

Однак , він провів з ним консультацію , вивчив надані йому документи ,які необхідно було доопрацювати ,а потім направив його до майора ОСОБА_6 , який є начальником відділу і займається безпосередньо оформленням цих документів та попрохав останнього допомогти ОСОБА_4 .

Тому він визнає, що після неодноразових вмовлянь потерпілого у нього виник намір отримати від останнього , в якості подяки за проведені ним консультації , грошові кошти в сумі 3000 доларів США , при цьому розуміючи незаконність своїх дій, але не зміг довести свій умисел до кінця , з незалежних від нього причин.

1000 доларів США , які ОСОБА_4 15 лютого 2012 року передав для нього через його підлеглого майора ОСОБА_6, він не отримав ,оскільки останній йому їх не передав.

А 2000 доларів США , які потерпілим були передані його знайомій ОСОБА_10 26 квітня 2012 року, були вилучені у неї співробітниками СБУ.

Підсудний також в суді стверджував, що не визнає , що між ним та підсудним ОСОБА_6 мало місце попередня змова , оскільки вони з ним нічого не обговорювали та не домовлялись про будь-які спільні дії , не обговорювали питань щодо отримання від потерпілого грошових коштів. Особисто він попрохав підсудного ОСОБА_6 тільки отримати пакет від ОСОБА_4 та передати йому , не пояснюючи при цьому що саме знаходиться в пакеті і з якою метою він передається.

Тому підсудний вважає ,що його дії необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 190 на ч. 1 ст. 190 КК України ,за відсутності такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб .

Також підсудний не погоджувався із кваліфікацією його дій за ст. 423 ч. 1 КК України , оскільки вважає ,що ніяких дій , які б свідчили про зловживання ним владою та службовим становищем не було ,і не могло бути ,оскільки жодних дій як в межах своїх повноважень , так і за межами повноважень , ним не вчинювалось.

Однак, підсудний у вчинених ним діях розкаявся щиро та просив врахувати суд його бездоганну свою поведінку і репутацію до моменту вчинення ним злочину.

В той же час підсудний просив відмовити потерпілому в задоволенні цивільного позову , оскільки вважав, що той не підтверджується відповідними доказами.

Підсудний ОСОБА_6 в суді пояснив ,що на момент 2012 року проходив службу в Київському квартирно-експлуатаційному управлінні на посаді начальника житлового відділення розквартирування військ і землекористування . Має військове звання «майор».

Підсудний ОСОБА_5 є його безпосереднім начальником і відносини у нього з ним службові.

В лютому 2012 року ОСОБА_5 сказав йому, що до нього підійде ОСОБА_4 ,якого він знав ,бо останній неодноразово звертався з питання щодо поліпшення своїх житлових умов та передасть йому пакет , не повідомляючи його про вміст останнього .

15 лютого 2012 року до нього дійсно звернувся військовослужбовець ОСОБА_4 на вулиці біля будівлі Київського КЕУ і передав йому 1000 доларів США ,без конверту і сказав передати їх ОСОБА_5 Він не став обговорювати з ОСОБА_4 природу цих грошей.

Отримані гроші в подальшому поклав до свого робочого столу ,а потім у нього виникли фінансові проблеми і він витратив їх на свої потреби . Тільки одну 100 доларову купюру він передав ОСОБА_5 в якості свого боргу , але при цьому не повідомляв що ці гроші від ОСОБА_4

Тому підсудний визнав себе винним у вчиненні шахрайських дій по відношенню до потерпілого , але також просив суд перекваліфікувати його дії з ч. 2 на ч. 1 ст. 190 КК України , бо не визнає наявність попередньої змови із підсудним ОСОБА_5

Також підсудний вважав ,що не правильним є обвинувачення його за ст. 423 ч. 1 КК України , оскільки не зловживав своїм службовим становищем при вчиненні злочину і не завдав своїми діями шкоди інтересам служби.

У своїх діях підсудний щиро розкаявся та просив врахувати його минуле , позитивні характеристики та сприяння у розкритті злочину досудовому слідству.

Крім показань підсудних , суд вважає ,що винність кожного із них знайшла своє підтвердження зібраними по справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 в суді пояснив, що він є військовослужбовцем і проходить службу у військовій частині А0204 .

На момент 2011 року він з дружиною проживав у гуртожитку по АДРЕСА_2, де займали одну кімнату. Оскільки вони чекали на народження дитини , то виникла необхідність у розширенні житлової площі.

Йому знайомі порекомендували звернутись до полковника ОСОБА_5 , який займає посаду начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України, оскільки саме він має можливість вирішити це питання.

Він в кінці літа 2011 року прийшов на прийом до ОСОБА_5 , доповів свою проблему і той на аркуші паперу написав суму у 3000 доларів США і показав йому ,а потім порвав листок.

Він зрозумів ,що ОСОБА_5 допоможе йому вирішити його питання в обмін на вищевказану суму. Хоча він і достеменно не знав ,які саме дії повинен був вчиняти підсудний , але думав,що він може впливати на строки його вирішення .

В подальшому він неодноразово приходив на прийоми до ОСОБА_5 , але його весь час повідомляли про те, що його квартирна справа неналежним чином сформована ,що не має вільного житла , хоча він знав про те ,що в його гуртожитку звільняються кімнати.

А потім він отримав виклик до ОСОБА_5 , який повідомив , що він посприяв йому у вирішенні його проблеми , але остаточне рішення можливе тільки при передачі йому обумовленої вище суми грошових коштів .

Крім того , йому неодноразово телефонував майор ОСОБА_6 , який є начальником житлового відділення відділу розквартирування військ і землекористування Київського КЕУ та повідомляв ,що він в курсі його домовленості із ОСОБА_5 і може приїхати та забрати гроші ,але він намагався відстрочити зустріч , оскільки не мав грошей та і не бажав їх давати.

В лютому 2012 року ОСОБА_6 зателефонував йому і сказав,що терміново необхідно з»явитись до ОСОБА_5 і що є рішення по його справі.

Він прийшов до ОСОБА_5 і той повідомив ,що його зусиллями вирішено питання і є рішення міністра оборони України щодо виділення йому кімнат , але треба терміново з ним розрахуватись , інакше призупинить справу та рекомендував звернутись до ОСОБА_6

Він вважає ,що підсудні діяли спільно , обидва були обізнані про дії кожного . Хоча ініціатором всіх зустрічей був ОСОБА_5 , однак діяв він через ОСОБА_6 ,який йому телефонував і викликав до себе.

Вважаючи дії підсудних незаконними , він звернувся в лютому 2012 року із заявою до СБ України , де описав всі обставини . Працівники СБУ забезпечили його необхідною сумою грошей -1000 доларів США ,переписавши попередньо номера та серії купюр.

15 лютого 2012 року зателефонував ОСОБА_6 та домовився з ним про зустріч , яка відбувалась біля будівлі Київського КЕУ . Він передав ОСОБА_6 гроші та сказав, що у нього всієї суми наразі не має і 2000 доларів він донесе пізніше.

Однак, коли решта грошей була готова і він зателефонував ОСОБА_6 , то останній вже відмовився з ним зустрічатись .

Через деякий час він зустрівся із ОСОБА_5 і той знову йому нагадав, що «треба закрити питання» і він зрозумів , що той таким чином нагадує про необхідність передачі йому 2000 доларів. Також ОСОБА_5 передав йому візитну картку адвоката ОСОБА_10 і направив його до неї , тобто він зрозумів, що гроші повинен передати через неї.

26 квітня 2012 року після попередньої домовленості він зустрівся із ОСОБА_10 та передав їй гроші в сумі 2000 доларів США і її затримали працівники СБУ. А вона визнала ,що повинна була їх ,в свою чергу , передати ОСОБА_5

Також потерпілим був заявлений цивільний позов до підсудного ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 30 000 гривень. Вказує ,що через емоційні навантаження ,що були пов'язані із спілкуванням його з підсудним ОСОБА_5 у нього погіршився стан здоров»я , загострилась виразка шлунку і він перебував деякий час на лікуванні . Він витратив 1000 гривень на ліки.

Також потерпілий вважає ,що оскільки багато часу витрачав на звернення до інстанцій щодо вирішення питання про поліпшення житлових умов і тому мало приділяв уваги своїй сім»ї , перебував у стресовому стані , тому йому підсудним спричинена моральна шкода ,яку він оцінює у 25 000 гривень.

Свідок ОСОБА_13 в суді пояснила , що працює начальником житлового обліку Київського КЕУ . З підсудними знайома і між ними тільки службові відносини , вона їм підпорядкована . Також вона знає потерпілого ОСОБА_4 , який звертався до неї з проханням про допомогу у оформленні документів його квартирної справи ,оскільки в її обов'язки входить контроль за цим . В квартирній справі потерпілого були недоліки , оскільки були відсутні деякі документи , а саме протокольні рішення ,пов'язані із зміною складу сім»ї ,документів по проходженню служби останнім , про що вона йому і повідомила. Також вона повідомила його про те ,що оформлення буде проведено не за один місяць , оскільки засідання житлової комісії проводяться по мірі накопичення квартирних справ.

Підсудний ОСОБА_5 не прохав її робити якісь дії по прискоренню чи іншим чином сприяти ОСОБА_4 у вирішенні його проблеми , тим більше питання про отримання житлової площі , розширення її знаходиться у повноваженнях міністра оборони України.

Також свідок стверджувала , що не повинна була передавати ОСОБА_5 будь -які кошти за вирішення питання потерпілого , більш того заперечувала наявність розмови з останнім з цього приводу.

Свідок ОСОБА_14 в суді пояснив , що на момент 2012 року він був начальником Головного КЕУ Збройних Сил України. Підсудні були його підлеглими і у нього з ними виключно службові відносини.

Також свідок пояснив ,що йому відомо ,що потерпілий ОСОБА_4 був на прийомі у заступника міністра оборони України неодноразово щодо вирішення питання по поліпшенню своїх житлових умов. Йому відомо , що було прийнято позитивне вирішення питання ОСОБА_4

Особисто до нього жодний з підсудних з приводу отримання ОСОБА_4 житла не звертався і до того ж в силу своїх повноважень , він не мав права приймати такі рішення.

Також і як ОСОБА_5, , так і ОСОБА_6 особисто не приймають участі в розподілі житла для військовослужбовців і відповідно на рішення міністра вони впливати не можуть.

Свідок ОСОБА_15 в суді показав, що працює заступником начальника головного КЕУ Управління ЗС України. Підсудні були його підлеглими і у нього з ними службові відносини.

Він за дорученням заступника міністра оборони України іноді проводив особистий прийом громадян.

Він пам»ятає , що на прийом звертався військовослужбовець ОСОБА_4 щодо покращення його житлових умов. Оскільки були всі підстави для позитивного вирішення , то після того як з»явилась вільна площа , було направлено звернення до міністра оборони України з пропозицією вирішити це питання ,оскільки воно є виключно компетенцією міністра оборони.

Також свідок вказав ,що жоден із підсудних до нього не звертався щодо вказаного питання .

Свідок ОСОБА_10 на досудовому слідстві пояснила , що в квітні 2012 року їй зателефонував ОСОБА_5 , з яким вона один раз бачилась та попрохав прийняти на консультацію одного чоловіка.

Оскілька вона є адвокатом , то погодилась і через деякий час до неї звернувся раніше незнайомий їй ОСОБА_4 ,який повідомив що він від ОСОБА_5 та розповів про свої житлові проблеми ,надав копії документів про його звернення до Міністра Оборони України.

Вони домовились зустрітись через деякий час після того як вона ознайомиться із документами.

Також їй зателефонував ОСОБА_5 та спитав про те, як пройшла зустріч та повідомив ,що наступного разу ОСОБА_4 передасть для нього гроші.

26 квітня 2012 року вона зустрілась з ОСОБА_4 на Червонозоряному проспекті в м. Києві

і останній передав для ОСОБА_5 2 000 доларів США ,з якою метою вона не цікавилась.

В той же час вона була затримана співробітниками та гроші вилучені. (а.с. 104 , т. 1 ).

Відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 15.02.2012 р. для фіксації вчинення злочину начальником квартирно-експлуатаційного Управління в м. Києві ОСОБА_5 - ОСОБА_4 працівниками спец підрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ у м. Києві , в присутності понятих видані 1000 доларів США ( 10 купюр по 100 доларів кожна) , які попередньо ксерокопійовані . (а.с. 14-16 , т. 1)

Протоколом огляду грошових коштів від 25.04.2012 р. встановлено ,що ОСОБА_4 були співробітниками СБУ в м. Києві видані в присутності понятих для проведення оперативно -розшукових заходів 2000 доларів США ( 18 купюр по 100 доларів та 4 купюри по 50 доларів) , як були попередньо ксерокопійовано .(а.с. 51- 55 , т. 1 ).

Із протоколу огляду місця події від 26.04.2012 р. вбачається, що у гр. ОСОБА_10 були вилучені 2000 доларів США , передані їй ОСОБА_4 (а.с. 56-58 , т. 1)

Відповідно до протоколу обшуку службового кабінету ОСОБА_5 від 26.04.2012 р. у останнього , окрім інших предметів було вилучено одну стодоларову купюру № FG00221115A,

яка була раніше видана ОСОБА_4 для проведення оперативно - розшукових заходів. (а.с. 66- 73, т. 1 ).

Протоколом відтворення обстановки і обставин подій від 03.06.2012 р. встановлено ,що ОСОБА_6 добровільно показав яким чином та при яких обставинах отримав від ОСОБА_4 гроші , а саме долари США. (а.с. 14-19 , т. 2 ).

Також протоколом огляду місця події від 03.06.2012 р. встановлено , що по місцю проживання ОСОБА_6 - по АДРЕСА_4 виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 100 доларів США за № НВ36486075А , яку йому було вручено 15.02.2012 року ОСОБА_4 (а.с. 21-22, т. 2 ).

Висновком експерта № 308\1 від 18.07.2012 р. встановлено ,що надані на дослідження грошові купюри номіналом 100 доларів США в кількості 20 штук та грошові купюри номіналом 50 доларів США в кількості 4 штук відповідають встановленим зразкам купюр Федеральної резервної системи США ,тобто виготовлені підприємством ,що здійснює випуск грошових знаків для даної країни. (а.с. 7-11 , т. 3 ).

Висновком експерта № 144\5 від 11.06.2012 р. встановлено ,що на наданих на дослідження змивах з рук ОСОБА_10 , банкнотах номіналом 100 доларів США , в кількості 18 штук та номіналом 50 доларів США в кількості 4 штук є сліди спеціальної хімічної речовини «Люмінор 496Т».

На купюрах номіналом 100 доларів США із серійними номерами НВ30212498М , KL58873795А, НВ147621881 виявлено прихований напис «Хабар СБУ», який виконаний спеціальним люмінесцентним маркером.

Спеціальна люмінесцентна речовина «Люмінор 496Т» виявлена на вищезазначених коштах, змивах з рук ОСОБА_10 та спеціальна хімічна речовина ,наданого на дослідження контрольного зразка на тампоні ,однакові між собою в межах вивчених фізико-хімічних властивостей.

Хімічна речовина на грошових купюрах номіналом - 100 доларів США НВ30212498С , KL58873795А , НВ 147621881 ( напис виконаний спеціальним люмінесцетним олівцем «Хабар СБУ» ); та нанесена на аркуші паперу зі зразком аналогічного напису ,однакові в межах вивчених фізико-хімічних властивостей , тобто мають спільну родову приналежність.

(а.с. 18-33, т. 3 ).

Аналіз наведених вище доказів , приводить суд до висновку про винність підсудного ОСОБА_6 у вчиненні умисних дій, що виразились в заволодінні чужим майном шляхом обману , за попередньою змовою групою осіб .

Його дії суд кваліфікує за ст. 190 ч. 2 КК України.

Також суд вважає ,що ОСОБА_6 винен у вчиненні умисних дій ,що виразились у зловживанні військовою службовою особою владою та службовим становищем з корисливих мотивів, що заподіяло істотну шкоду.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст. 423 ч. 1 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що обіймаючи керівну посаду начальника Київського квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення , шляхом обману потерпілого ОСОБА_4 щодо наявності у нього повноважень на видачу йому та членам його сім»ї в користування службового житла - кімнат №№ 1,2 у квартирі АДРЕСА_2 15 лютого 2012 року біля 18 г.30 хв. знаходячись по проспекту Повіторофлотському ,28 в м. Києві , за попередньою змовою групою осіб , а саме зі своїм підлеглим ОСОБА_6 заволодів частиною попередньо обумовлених грошових коштів ОСОБА_4 у розмірі 1000 доларів , що за курсом НБУ станом на 15.02.2012 року складало 7990 гривень.

26 квітня 2012 року біля 13 г. у м. Києві , поряд з будинком № 4 «а» по проспекту Червонозоряному ,через юриста ОСОБА_10 заволодів іншою частиною з вищезазначених обумовлених грошових коштів ОСОБА_4 в сумі 2000 доларів США , що за курсом НБУ становить 15 975 гривень , а всього заволодів шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілого у загальній сумі 3000 доларів США ,що за курсом НБУ становило 23965 грн.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 190 ч. 2 КК України , як вчинення заволодіння чужим майном шляхом обману ,за попередньою змовою групою осіб .

Між тим, суд вважає , що досудовим слідством дана не правильно кваліфікація дій ОСОБА_5 і вважає , що його дії повинні бути кваліфіковані за ст. 15 ч. 2, 190 ч. 2 КК України , як вчинення умисних дій , що виразились в закінченому замаху на заволодіння чужим майном , за попередньою змовою групою осіб , не доведеними до кінця з причин ,що не залежали від волі останнього .

В суді встановлено , що як грошову суму у 1000 доларів США , так і суму у 2000 доларів США ОСОБА_5 фактично отримано не було , хоча як він визнав ним були вчинені всі необхідні дії для цього .

В суді встановлено , що суму у 1000 доларів США , яку повинен був ОСОБА_5 передати ОСОБА_6 ,останній залишив у себе та використав у власних цілях , а 2000 доларів ,які також призначались для нього , були співробітниками СБУ вилучені у свідка ОСОБА_10 і також по призначенню не надійшли .

Також суд вважає винним ОСОБА_5 винним у вчиненні зловживання військовою службовою владою та службовим становищем з корисливих мотивів ,що заподіяло істотну шкоду.

Його дії суд кваліфікує за ст. 423 ч.1 КК України.

Невизнання підсудними тієї обставини , що злочин був ними вчинений за попередньою змовою групою осіб , суд оцінює критично.

Суд вважає ,що достовірно встановлено , що дії направлені на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 шляхом обману вчинялись підсудними спільно та узгоджено.

Суд вважає ,що про це свідчать показання потерпілого , який підтвердив ,що підсудний ОСОБА_6 був повністю обізнаний про дії ОСОБА_5 , неодноразово телефонував йому, повідомляв , що він в курсі справ свого «шефа» та просив прискорити передачу грошей .

Крім того , сама поведінка ОСОБА_6 при отриманні від потерпілого 15.02.2012 року 1000 доларів США ,свідчить про те,що він розумів про природу та призначення цих коштів , а тим більш бачив , що це не документи.

Також суд вважає безпідставну позицію підсудних про те, що вони при вчиненні злочину відносно ОСОБА_4 не використовували службове становище , а тому і їх дії не повинні додатково кваліфікуватись за ст. 423 ч. 1 КК України.

Суд вважає встановленим, що потерпілий звертався до підсудних саме як до посадових осіб , які як він вважав мають повноваження на вирішення його питання .

Підсудні при цьому , будучи військовослужбовцями і до того ж ,які займали посади начальників , своїми діями та словами склали у потерпілого враження ,що вони мають повноваження як службові особи вирішити його житлові питання .

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 07.10.1994 р.

«Про судову практику в справах про хабарництво» …. в разі наявності підстав кваліфікувати дії особи , яка отримала незаконну винагороду не за ст. 368 КК України , то відповідно її дії повинні кваліфікуватись за ст. 190 та 364 КК України.

Оскільки підсудні є військовослужбовцями , то їх дії повинні відповідно кваліфікуватись не за ст. 364 , а за ст. 423 КК України.

Призначаючи кожному із підсудних покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого - підсудними вчинені середньої тяжкості злочини , їх особи і вважає ,що вони заслуговують на покарання у виді позбавлення волі.

Однак , суд враховуючи обставини справи , з врахуванням вимог ст. 58 КК України , яка передбачає ,що замість покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років , суд враховуючи також враховуючи особу засудженого ,який є військовослужбовцем , може призначити службове обмеження на той самий строк з відрахуванням до дохід держави із суми грошового забезпечення визначеного судом відсотків .

Як пом'якшуючі покарання обставини для підсудного ОСОБА_5 суд враховує ,що він раніше не судимий , розкаявся у вчиненому , враховуючи його бездоганні характеристики за минулі роки служби , думку колективу про можливість його виправлення , наявність в його сім»ї трьох дітей та враховуючи ,що він не складає великої суспільної небезпеки і може бути виправленим без ізоляції від суспільства .

Також суд враховує обставини ,що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_6 ,який є раніше не судимий , його ставлення до вчиненого , позитивні характеристики з місця служби і також вважає , що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства .

Суд вважає ,що таке покарання буде достатнім та справедливим та таким ,що сприятиме перевихованню підсудних.

Обставин , як б обтяжували покарання як для підсудного ОСОБА_5 , так і для ОСОБА_6 судом не встановлено .

Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди на суму 30 000 гривень суд вважає таким , що не підлягає задоволенню.

Суд вважає ,що у потерпілого не має правових підстав для того , щоб вимагати від підсудного ОСОБА_5 відшкодування , оскільки його дії по передачі останньому грошових коштів в своїй суті є незаконними , він намагався вирішити свої особисті питання з порушенням діючого законодавства .

Крім того , доказів щодо обґрунтування того ,що у нього мали місце як матеріальні втрати , так і моральні потерпілим суду надано не було ,як не було надано переконливих доказів ,що існує причинний зв'язок між шкодою та протиправними діями підсудного .

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України ,-

З а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним за ст.ст. 15 ч. 2,190 ч. 2, 423 ч. 1 КК України і призначити йому покарання :

-за ст. 423 ч. 1 КК України - у виді службового обмеження строком на 1 рік , з відрахуванням щомісячно 15 % із грошового забезпечення в дохід держави ;

-за ст. 15 ч. 2,190 ч. 2 КК України - у виді службового обмеження строком на 1 рік 6 місяців, із відрахування 20% із грошового забезпечення в дохід держави .

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття покарання у виді 1 року 6 місяців службового обмеження , з відрахуванням 20% із грошового забезпечення в дохід держави .

Міру запобіжного заходу у виді застави у розмірі 51000 грн. до набрання вироком чинності засудженому ОСОБА_5 - залишити без змін.

Після набрання вироком чинності повернути застоводавцю 51 000 гривень. (а.с. 121-122, т. 2 ).

ОСОБА_6 визнати винним за ст.ст. 190 ч. 2, 423 ч. 1 КК України і призначити йому покарання :

-за ст. 423 ч. 1 КК України - у виді службового обмеження строком на 1 рік , з відрахуванням щомісячно 10% із грошового забезпечення в дохід держави ;

-за ст. 190 ч. 2 КК України - у виді службового обмеження строком на 1 рік 6 місяців , з відрахуванням щомісячно 15% із грошового забезпечення в дохід держави.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття покарання у виді 1 року 6 місяців службового обмеження строком на 1 рік 6 місяців ,з відрахуванням щомісячно 15 % із грошового забезпечення в дохід держави .

Міру запобіжного заходу у виді застави в сумі 25 500 гривень до набрання вироком чинності засудженому ОСОБА_6 - залишити без змін.

Після набрання вироком чинності 25 500 грн. повернути застоводавцю. (а.с. 218 , т. 1 ).

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 - відмовити.

Речові докази - банкноти номіналом 100 доларів США в кількості 18 штук за №№ HB83111906Q, KD24135650A, HB30212498M, KB13527252C, KD24135649A, HB14762188I, KD24135636A, KD24135634A, KD24135651A, KD24135638A KD24135635 KD24135652A, KD24135637A, KD24135658A KD24135653A HB46964949 KL58873795A, KD24135654A, та 4-и банкноти номіналом 50 доларів США за №№ IK05517570A IB77600584B GE30992332A IB77600586B -звернути на користь держави ; ( а.с. 63, т. 1 ) ; Ватні тампони зі змивами фарби - знищити ; (а.с. 63, т. 1 ) .

Банкноту номіналом 100 доларів США № НВ36486075А - звернути на користь держави .(а.с. 22 , т. 2 )

Копії рішення МО України ОСОБА_19 № 565\З від 17.01.2012 р., рішення МО України ОСОБА_20 № 2683\3 від 03.03.2012 р. ; лист голові житлової комісії гарнізону від ТВО начальника Київського КЕУ № 303\25\6-318 від 29.02.2011 року, лист начальнику Київського КЕУ ОСОБА_5 від начальника Голов.КЕУ ОСОБА_14 № 307\4\15\360 від 05.03.2012 р. ,лист ОСОБА_4 від начальника Київського КЕУ ОСОБА_5 № 303\25\6-1790 від 28.11.2011 р. , заява ОСОБА_5 від ОСОБА_4 вх.№ 3206 від 17.11.2011 р. ,довідка № 3224 від 22.11.2011 р- залишити на збереження в матеріалах справи.(а.с. 102, т.1) ;

Супровідну Голов КЕУ ЗС України , протокол засідання комісії з контролю та розподілом житла ; облікову справу ОСОБА_4 - залишити в розпорядженні КЕУ. (а.с. 158, т. 1 ; а.с. 75 т. 2 ) ;

ДВД-диски - залишити в матеріалах справи . (а.с. 48, т. 1)

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави витрати по проведенню експертиз в сумі 2696, 32 гривні.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави витрати по проведенню експертиз в сумі 2696,32 гривні. (а.с. 11, 33 т. 3 )

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ :