Постанова № 32995926, 14.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 р.Справа № 815/1154/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "УРС Бергер" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "УРС Бергер" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року приватне підприємство "УРС Бергер" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Київському районі м. Одеси) про визнання протиправною відмову щодо видачі свідоцтва про сплату єдиного податку третьої групи з 01 квітня 2013 року, та зобов'язання видати свідоцтво про сплату єдиного податку третьої групи з 01 квітня 2013 року на підставі заяви від 15 січня 2013 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що податковим органом відмовлено ПП "УРС Бергер" у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку третьої групи з 01 квітня 2013 року, у зв'язку з тим, що у підприємства, нібито, існує податковий борг з податку на додану вартість (далі ПДВ). На думку позивача, ця відмова є безпідставною, оскільки на обліковій картці підприємства станом на 31 січня 2013 року рахується плюсове сальдо з ПДВ на суму 9 951 грн., а також з податку на прибуток у сумі 24 831, 40 грн., які виникли внаслідок переплати з боку ПП "УРС Бергер".

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що за підприємством станом на 15 січня 2013 року рахувалась заборгованість по ПДВ у загальному розмірі 2 380 грн., тоді як відповідно до п.п.291.5.8 п.291.5 ст. 291 ПК України, не можуть бути платником єдиного податку суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платника єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову ПП "УРС Бергер" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПП «УРС Бергер» подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

15 січня 2013 року ПП "УРС Бергер" звернулося до ДПІ у Київському районі м. Одеси з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, на що отримало відмову в її задоволенні, вмотивовану наявністю у підприємства податкового боргу з ПДВ в розмірі 2 380 грн.

05 лютого 2010 ДПІ у Київському районі м. Одеси проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ПП "УРС Бергер" з питань надання податкової звітності, за результатами якої 26 березня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002191502/0 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по ПДВ у загальному розмірі 2 380 грн., яке своєчасно було отримано директором ПП "УРС Бергер" та не оскаржувалось підприємством.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що на 15 січня 2013 року позивач мав заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій по ПДВ у загальному розмірі 2 380 грн. При цьому, суд першої інстанції вважав, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року у справі №2-а-4220/10/1570 не спростовує факту наявності заборгованості. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваної відмови.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи за наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2008 року за результатами документальної перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси були прийняті певні податкові повідомлення-рішення, зокрема, №0003542301, які позивач оскаржив в адміністративному порядку, однак, скаргу позивача було залишено без розгляду рішенням ДПІ у Київському районі м. Одеси №1874/25-007 від 30 січня 2009 року, яке було залишено в силі рішенням ДПА в Одеській області №6856/10/25-0007 від 02 березня 2009 року.

Позивач оскаржив у судовому порядку рішення зазначених податкових органів про залишення його скарги без розгляду, внаслідок чого постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року (а.с.69, 70) скасовані рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №1874/25-007 від 30 січня 2009 року та ДПА в Одеській області №6856/10/25-0007 від 02 березня 2009 року.

Будь-яких доказів розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 10 грудня 2008 року після винесення Одеським апеляційним адміністративним судом вказаної постанови ДПІ у Київському районі м. Одеси не надала.

Згідно з пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який втратив чинність, але регулював спірні правовідносини на час оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 10 грудня 2008 року), якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Відповідно до п.56.9 ст. 56 ПК України (який набрав чинності з 01 січня 2011 року), контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Таким чином, є всі підстави вважати, що у першій половині 2011 року повністю задоволено скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення від 10 грудня 2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив переплату по ПДВ в розмірі 9 951 грн., однак, ця переплата була перерахована ДПІ у Київському районі м. Одеси на погашення податкового зобов'язання, визначеного повідомленням-рішенням від 10 грудня 2008 року №0003542301, незважаючи на завершення адміністративного оскарження цього рішення на користь позивача, що вказує на вчинення ДПІ у Київському районі м. Одеси дій, які суперечать Закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що станом на подання позивачем заяви від 15 січня 2013 року про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку у нього існувала переплата по ПДВ в розмірі 9 951 грн., яка повністю покривала податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 26 березня 2010 року №0002191502/0 у сумі 2 380 грн.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що позивачу було протиправно відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ПП "УРС Бергер" до ДПІ у Київському районі м. Одеси про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "УРС Бергер" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов приватного підприємства "УРС Бергер" - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо видачі приватному підприємству "УРС Бергер" свідоцтва про сплату єдиного податку третьої групи з 01 квітня 2013 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби видати приватному підприємству "УРС Бергер" свідоцтво про сплату єдиного податку третьої групи з 01 квітня 2013 року на підставі заяви від 15 січня 2013 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 16 серпня 2013 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець