Рішення № 32995808, 06.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13419/13 06.08.13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"про відшкодування шкоди в порядку регресу 9 427,09 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Шпура Ю.В. (дов. б/н від 28.11.2012 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06 серпня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (надалі по тесту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 9 427,09 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/13419/13, розгляд справи призначено на 06.08.2013 року.

27.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

29.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2013 року.

06.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 06.08.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.08.2013 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року виконав частково, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (страховик) та Квасницьким Ю.С. (страхувальник) було укладено договір страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) № К8949-033/07/СТ, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Мітсубіші", державний номер АА 4048 ЕВ.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2010 року у м. Києві, по ву. З. Гайдай сталася ДТП за участю автомобіля марки "Мітсубіші", державний номер АА 4048 ЕВ та автомобіля марки "Тойота", державний номер АА 3083 ІХ, яким керувала Апонюк І.О.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Тойота", державний номер АА 3083 ІХ правил дорожнього руху України, останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду м. Києва від 17.06.2012 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Тойота", державний номер АА 3083 ІХ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0477414 від 23.04.2010 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Мітсубіші", державний номер АА 4048 ЕВ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля Mitsubishi Lancer державний номер АА 4048 ЕВ № АА4048ЕВ-15.06/2 від 15.06.2010 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант-Асістанс", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Мітсубіші", державний номер АА 4048 ЕВ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 12 133, 52 грн.

Позивач, виходячи із звіту про оцінку автомобіля Mitsubishi Lancer державний номер АА 4048 ЕВ № АА4048ЕВ-15.06/2 від 15.06.2010 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант-Асістанс" та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 9 247,09 грн., про що склав страховий акт № СТ-10-7399/1 від 02.08.2010 року.

Відповідно до умов договору страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) № К8949-033/07/СТ від 15.08.2007 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 9 247, 09 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 001053 від 09.08.2010 року з призначенням платежу: страхове відшкодування згідно договору страхування № 06/0650814/1042/12, згідно страхового акту № К8949-033/07/СТ від 15.08.2007 року, акту № СТ-10-7399/1 від 02.08.2010 року, інд. код 2633401630- Квасницький Юрій Савович (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 17.01.2013 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу за вих. № 09-06-02/10-492/707 у розмірі 9 427,09 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача, який передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № ВЕ/477414 від 23.04.2010 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 9 427,09 грн.

Відповідач проти позову заперечив частково, посилаючись на те, що позивач не зменшив розмір страхового відшкодування на суму франшизи яка відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № ВЕ/0477414 від 23.04.2010 року становить 510, 00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Тойота", державний номер АА 3083 ІХ, яким керував Апонюк І.О., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Мітсубіші", державний номер АА 4048 ЕВ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "Тойота", державний номер АА 3083 ІХ, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду м. Києва від 17.06.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Тойота", державний номер АА 3083 ІХ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0477414 від 23.04.2010 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза - 510, 00 грн., строк дії полісу з 23.04.2010 року до 22.04.2011 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВЕ/477414) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Мітсубіші", державний номер АА 4048 ЕВ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/477414 від 23.04.2010 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) № К8949-033/07/СТ від 15.08.2007 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/477414 від 23.04.2010 року у розмірі 510, 00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 9 427,09 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 510,00 грн. (сума франшизи) = 8 917, 09 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 8 917, 09 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, код ЄДРПОУ 22229921) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) 8 917 (вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 09 коп. заборгованості, 1 627 (одну тисячу шістсот двадцять сім) грн. 42 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.08.2013 року

Суддя С.В. Стасюк