Рішення № 32994339, 12.08.2013, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/254/1052/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

07 серпня 2013 року м Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька Донецької області

у складі головуючого судді Назарцевої В.О.,

при секретарі Горяінової А.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Саприкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» " про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 тис.грн. та судових витрат в розмірі 321,16 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 тис.грн. та судових витрат в розмірі 321,16 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він с працедавцем ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» перебував у трудових відносинах. Під час виконання трудових обов'язків на підприємстві позивач отримав трудове каліцтво, при наступних обставинах. 26 квітня 2010 року від начальника дільниці №1 Чепелєва В.В. позивач отримав наряд на обмивку, зачистку, обслуговування пересипа з скребкового конвеєра СП-202 на стрічковий конвеєр 1Л-80 на 3 східному конвеєрному штреку. Він приступив до виконання наданого наряду. У цей час по конвеєру СП-202 скачувалась горна маса, у результаті чого один з кусків породи відскочив, впав на позивача, в наслідок чого йому був травмований 5 палець лівої кістки. В результаті даного нещасного випадку на виробництві, позивачу було встановлено діагноз: «Ампутація культі 5 пальця лівої кисті". За результатами розслідування нещасного випадку на виробництві було складено акт форми Н-1 №49 від 30 квітня 2010 року і за підсумками первинного обстеження МСЕК від 05 серпня 2010 року встановлено 5 % стійкої втрати працездатності - безстроково. Позивач вважає, що, у зв'язку з отриманою травмою, він отримав моральні та психологічні страждання, які негативно впливають на образ його життя, а саме: з моменту отримання травми і до теперішнього часу він був змушений знаходитись на лікарняному, проходити медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури. Він живе з відчуттям сильного душевного хвилювання, досі має проблеми зі сном, постійно роздратований, відчуває загальну слабкість, загальний біль отриманої травми підсилюється при психоемоційному навантаженні, зміні погодних умов, які негативно впливають на отриману травму. Знаходиться в пригніченому стані через те, що можливості повного відновлення здоров'я вже не має, теперішній стан його здоров'я залишиться назавжди. Він дуже комплексує, зазнає психологічного стресу через відсутність частини пальця лівої кістки, у зв'язку з чим порушені його нормальні життєві зв'язки, що вимагає від нього докладати додаткових зусиль для організації свого життя. У зв'язку з цим, позивач ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача на його користь суму моральної шкоди, яка була йому завдана у результаті трудового каліцтва на виробництві , в розмірі 5 тис. грн. та відшкодувати судові витрати.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, але від нього наді1йшла заява з проханням розглянути справу у його відсутність, за участю його представника - ТОВ Юридична компанія «Гарант-Правосуддя».

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1, якій діяв на підставі договору та статуту ТОВ Юридична компанія «Гарант-Правосуддя», підтримав у повному обсязі позов ОСОБА_3, надавши аналогічні покази, що викладені у позовній заяві позивача, та просить суд задовольнити цей позов.

Представник відповідача - ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» за довіреністю Саприкіна О.В. з позовом не згодна, просить відмовити у його задоволенні, оскільки винним у цьому нещасному випадку є сам ОСОБА_3, свою провину згідно акту Н-1 позивач не оскаржував, роботодавець неодноразово проводив інстуктажи з безпечних методів ведення робіт, позивач забезпечувався всіма необхідними засобами індивідуального захисту і всім необхідним інструментом для роботи. Факт моральної шкоди позивачем не доведений, сума компенсації в розмірі 5 тис. грн. є необгрунтованою, не відповідає ступеню втрати професійної працездатності і не відповідає тяжкості наслідків від нещасного випадку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені у справі докази та матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач працював на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 19 квітня 2010 року по 18 червня 2010 року в якості підземного гірничого робітника 3 розряду з повним робочим днем на підставі наказу по ВАТ "Ш\У "Донбас" за № 169 від 19 квітня 2010 року, що підтверджується копією трудової книжки /а.с.5-9/.

До матеріалів справи долучений акт №49 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 30 квітня 2010 року, відповідно до якого 26 квітня 2010 року позивач ОСОБА_3 отримав наряд на обмивку, зачистку, обслуговування пересипа з скребкового конвеєра СП-202 на стрічковий конвеєр 1Л-80 на 3 східному конвеєрному штреку. Він приступив до виконання наданого наряду. У цей час по конвеєру СП-202 скачувалась горна маса, у результаті чого один з кусків породи відскочив, впав на позивача, як наслідок травмував йому 5 палець лівої кістки. У наслідок цього позивачу було встановлено діагноз: «Травматична ампутація нігтьової фаланги 5 пальця лівої кисті» /а.с.10-11/.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно Рішення Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 08.10.2008 року обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

Таким чином, саме на підприємство покладено обов'язок відшкодовувати працівнику моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

При вирішенні питання про право потерпілого на відшко дування моральної шкоди суд виходить з того, що виплати компенсації за моральну шкоду, виникає у осо би з дня встановлення їй втрати працездатності впер ше висновком медико-соціальної експертної комісії, тобто з 05 серпня 2010 року, коли позивачу ОСОБА_3 було вперше встановлено 5 % стійкої втрати працездатності безстроково, що підтверджується доданою до справи к/копією довідки МСЕК за №038442/а.с.12/.

Згідно із ч. І ст.9 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992р. (з наступними змінами) відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Разом із цим, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп, за громадянами залишилось право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладаєтъся на власника або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» , за ст. 237-1 КЗпП України при наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

При цьому, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає Конвенція про захист прав і основних свобод людини.

Ушкодження здоров'я, спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва, потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання, чим спричинені робітнику, який не втратив професійної працездатності.

Тому, суд вважає, що позивачу, внаслідок ушкодження здоров'я, заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його нормальні життєві зв'язки та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, враховуючи його стан здоров'я та втрату на 5% професійної працездатності.

Разом з цим, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 значно завищені, приймаючи до уваги і наявність його провини під час отримання трудової травми на виробництві, і підлягають задоволенню на суму 1 тис.грн.

В частині відшкодування судових витрат щодо сплати вартості юридичної допомоги в розмірі 321,16 грн., суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

На підставі ст.ст. 1167-1169 ЦК України, ст.ст. 153,233,237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст.60, 88, 203-223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 тис.грн. та судових витрат в розмірі 321,16 грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас", ідентифікаційний код 00174668, на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн. /одна тисяча грн..00 коп./.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський райсуд м. Донецька протягом 10 днів з дня проголошення рішення чи отримання повного тексту цього рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя