Ухвала суду № 32992250, 12.08.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"12" серпня 2013 р. Справа № 806/954/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю

представника позивача Скорика О.О.

представника відповідача Власюка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" березня 2013 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року визнано протиправними рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 06.12.2010 р. № 19925/15-02 про невизнання податкової декларації за липень 2010 р. та від 06.12.2010 р. № 19926/15-02 про невизнання податкової декларації за серпень 2010 р. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області № 0001152301, № 0001132301 від 15.04.2011 р., № 0001822301 від 02.09.2011 р.

В апеляційній скарзі Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області ДПС просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 рік, про що складено акт від 31.03.2010 р. № 414/23-01/32510883.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) абзацу 4 п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.4 п.5.4, п.п.5.5.1 п.5.5. ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), в результаті чого платником завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2009 р. в сумі 48 грн., занижено податок на прибуток за 4 квартал 2009 р. в сумі 15086 грн., завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 р. в сумі 2428048 грн., занижено податок на прибуток за 2010 р. всього у сумі 98864 грн., у т.ч.: за І півріччя 2010 р. в сумі 5619 грн., за 3 квартали 2010 р. в сумі 13417 грн.; за 2010 р. в сумі 98864 грн.;

2) абзацу „а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями), п.200.8, 200.14 ст.200, п.195.1.1 ст.195, 54.3.2 п.54.3 ст.54 V розділу Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2010 р. та травень 2010 р. на суму 371719 грн.;

3) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.7.1, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 та п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1, п.п.7.5.2 та п.п.7.5.3 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями), ст.54.3.2 п.54.3 ст.54 V розділу Податкового кодексу України в результаті чого платником занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.26 Декларації) на суму 569641 грн.;

4) п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого платником: занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 323,18 грн., в т.ч.: за 2009 р. на суму 81,08 грн., за 2010 р. на суму 242,10 грн.

Податковими повідомленнями-рішеннями Коростенської ОДПІ від 15.04.2011 року № 0001152301 - зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 371719 грн.; № 0001132301 - донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 142438 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 113950 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 28488 грн.; податковим повідомленням-рішенням № 0001822301 від 02.09.2011 р. зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємства в сумі 2428096 грн., в т.ч. за 2009 р. в сумі 48 грн., за 2010 р. в сумі 2428028 грн.

Згідно п.5.1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. N 984, результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. В цій частині акта (довідки) перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому, до акта (довідки) перевірки додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються).

В порушення п.5.1. Порядку у вказаному акті відсутні відображення зведених даних по показниках рядків 18, 20, 21, 25, 26, 27 відповідних декларацій з податку на додану вартість, які встановлені в результаті перевірки.

Відповідно до п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст.58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Акт від 31.03.2010 року № 414/23-01/32510883, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001822301 від 02.09.2011 року, направлений позивачу 01.04.2011 року та отриманий ним 04.04.2011 р.

Вказане є порушенням відповідачем вимог п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0001822301 від 02.09.2011 року.

Щодо законності податкового повідомлення-рішення від 15.04.2011 року № 0001152301 слід зазначити наступне.

Зі змісту податкового повідомлення-рішення від 15.04.2011 року № 0001152301 випливає його законодавча обґрунтованість п.п.195.1.1., п.195.1, ст.195, п.200.8, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. Проте, з матеріалів справи вбачається, що звітна податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 р. № 9001773790 подана до Коростенської ОДПІ 19.05.2010 р., а звітна податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 р. № 9002225611 - 18.06.2010 р.

Тому, застосування відповідачем положень Податкового кодексу за порушення вчинені ТОВ „Елізіум Пласт" у 2010 р. є неправомірним, враховуючи положення ст.58 Конституції України.

Відповідно до п.4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. N 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. N 213), у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також:

у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням "3/8");

при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності.

Водночас, п.п.7.7.4. п.п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Факт подання ТОВ „Елізіум Пласт" вантажних митних декларацій відповідачем не оспорюється.

Відтак, висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 15.04.2011 р. № 0001152301 є вірним.

Щодо законності податкових повідомлень-рішень від 15.04.2011 р. № 000113230 та від 02.09.2011 р. № 0001822301 слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що 11.02.2009 р. між ТОВ „Елізіум Пласт" та ЗАТ „Нова лінія" укладено угоду № 3104/90211У „Про надання інформаційно-консультаційних послуг", згідно п.1.1 якої виконавець зобов'язується надати позивачу інформаційно-консультаційні послуги, стосовно засобів і методів реалізації непродовольчих товарів, які постачаються останнім через торгівельну мережу виконавця.

Послуги виконавця направлені на збільшення об'ємів реалізації товару замовника через торгівельну мережу з метою збільшення загального товарообігу, та, як наслідок, збільшення загальної суми отримуваного доходу. Вартість послуг виконавця безпосередньо залежить від об'ємів реалізації товару замовника через торгівельну мережу ЗАТ „Нова лінія" (розділи 2, 4 вказаного договору).

Факт отримання послуг позивачем від ЗАТ „Нова лінія" підтверджено актами виконаних робіт. Факт надання послуг підтверджується відповідними податковими накладними. Вказані документи відповідають вимогам первинних документів, передбачених ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, із змінами і доповненнями.

Нормами абз. 4 підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, із змінами і доповненнями, передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно підпункту 11.2.1. пункту 11.2 ст.11 вказаного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Тому, висновок відповідача про зменшення суми валових витрат ТОВ „Елізіум Пласт" на вартість послуг, отриманих від ЗАТ „Нова лінія" в межах угоди № 3104/90211 від 11.02.2009 р., є безпідставним.

Крім того, за договором № 4/48 про надання рекламних послуг від 14.07.2008 р. ТОВ „Баубізнес" взяло на себе обов'язок розмістити рекламну інформацію, надану позивачем.

Як вбачається з актів № 176, 77, 53 здачі-приймання від 02.11.2010 р., 09.04.2010 р. ТОВ „Баубізнес" згідно вказаного договору та рахунків № 4/21 від 07.07.2010 р., № 4/6 від 23.03.2010 р., 4/32 від 21.12.2009 р. всі роботи (послуги) по розміщенню рекламних матеріалів позивача і по розповсюдженню рекламних каталогів виконані в повному обсязі і задовольняють останнього.

Факт оплати даних послуг підтверджується податковими накладними ТОВ „Баубізнес": № 32 від 08.02.2010 р. на суму 1500 грн., в т.ч. ПДВ 248,96 грн.; № 70 від 09.04.2010 р. на суму 1100 грн., в т.ч. ПДВ 182,57 грн.; № 227 від 02.11.2010 р. на суму 1500 грн., в т.ч. ПДВ 248,96 грн.

За правилами п.п. 5.4.4. п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Тому позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість рекламних послуг отриманих від ТОВ „Баубізнес".

Також, за змістом акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про зменшення суми валових витрат на суму відсотків, нарахованих за кредитною угодою № 04 КЛ/49/794/ЮР від 19.10.2009 р. на суму 2745302 грн.

Згідно пункту 5.1, підпункту 5.5.1. пункту 5.5 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку (пункт 5.1, підпункт 5.5.1. пункту 5.5 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств").

Висновок відповідача про те, що перерахування грошових коштів, в якості забезпечення грошовими коштами по договору комісії № 30/03/10-ЕА від 30.03.2010 р. не пов'язано з господарською діяльністю є безпідставним, оскільки господарською діяльністю в розумінні пункту 1.32. статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно умов договору комісії № 30/03/10-ЕА від 30.03.2010 р., укладеного з ТОВ „Елізіум Пласт" та ТОВ „Астіка", останнє зобов'язалось за плату (винагороду) придбати обладнання за найбільш вигідною ціною, що склалась на ринку (т. І , а.с. 179).

Відповідно до акту приймання-передачі № 1 від 20.08.2010 р. ТОВ „Астіка" передало позивачу полівінілхлорид суспензійний на загальну суму 213305,32 грн. (т. І, а.с. 182). Зазначені матеріальні цінності є складовою частиною сировини для виробництва основної продукції позивача та за період, що перевірявся, товариство отримало валовий дохід від продажу власної продукції на суму 13428,3 тис. грн. Згідно акту приймання № 2 від 27.10.2010 р. ТОВ „Астіка" передало позивачу дизельне паливо на загальну суму 20520000 грн. ( т. І, а.с. 185).

За договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 290910-ЕП від 29.09.2010 р. та додатковою угодою № 1 до договору від 26.10.2010 р. позивач продав товариству з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ" дизельне паливо на загальну суму 22320000 грн., в т.ч. ПДВ у кількості 3000 т. ( т. І, а.с.187-189)

Акт прийому-передачі нафтопродуктів від 27.10.2010 р. підтверджує передачу позивачем товариству з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ" 3000 т дизельного палива ( т. І а.с. 192).

Факт передачі товару підтверджується також видатковою накладною № 1771 від 27.10.2010 р. на суму 22320000 грн., в т.ч. ПДВ 3720000 грн. ( т. І а.с. 193).

Крім того, судом досліджено договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04 КЛ/49/794/ЮР від 19.10.2009 р., відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю „Фортуна-банк" надало кредит товариству до 14.10.2010 р. ( т. І а.с. 147).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено кредитний договір № 24/04.1-КД від 24.04.2008 р., згідно якого товариство отримало кредитні кошти від закритого акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк" на суму 1500000 грн. до 13.10.2009 р. для поповнення оборотних засобів ( т. І, а.с. 154).

Використання грошових коштів отриманих від закритого акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк" в господарській діяльності підтверджується службовою запискою та копіями банківських виписок.

Крім того, в ході проведення перевірки податковим органом зменшено суму валових витрат позивача на суму відсотків нарахованих за кредитним договором № 03/11.09-КД від 03.11.2009 р. в розмірі 30700 грн. (т. І, а.с. 160).

Згідно зазначеного кредитного договору, товариством отримано додатковий кредит в сумі 600000 грн., цільове призначення якого - погашення заборгованості за кредитним договором № 24/04.1-КД від 24.04.2008 р., укладеним між банком та позичальником.

Тому висновок суду про правомірність включення позивачем до складу валових витрат сум нарахованих відсотків за користування кредитними ресурсами є правомірним.

Відтак, наявною є протиправність податкових повідомлень-рішень від 15.04.2011 р. № 0001132301 та від 02.09.2011 р. № 0001822301.

Оскаржуваними рішеннями від 06.12.2010 р. № 19925/15-02 про невизнання податкової декларації за липень 2010 р. та № 19926/15-02 про невизнання податкової декларації за серпень 2010 р. посадові особи відповідача в ході проведення документальної перевірки вчинили дії по визначенню суми заниження залишку від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 148226 грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в т.ч. за серпень 2010 р. на суму 148226 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Елізіум Пласт" в грудні 2010 р. подало до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 р. з відповідними додатками для відшкодування сум ПДВ. За наявності у товариства експортних операцій, останній подав до податкового органу копії оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій.

Коростенська ОДПІ подані декларації з податку на додану вартість не визнала податковою звітністю з підстав не надання товариством оригіналів п"ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій та про своє рішення повідомила платника податку вказаними рішеннями.

Коростенською ОДПІ не визнано податкову звітність з податку на додану вартість з підстав, передбачених п.4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166.

Відповідно підпункту 4.1.2. пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, із змінами і доповненнями (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Отже, підставою неприйняття податкової декларації є її заповнення з порушеннями вимог законодавства або незазначення обов'язкових реквізитів, а також невизнання отриманого податковою декларацією податковим органом приймається рішення, яке може бути оскаржено.

Закон України „Про податок на додану вартість" визначає при наявності експортних операцій необхідність надання саме копій оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій.

До того ж, згідно п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, із змінами і доповненнями (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом (п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Тому рішення відповідача від 06.12.2010 р. № 19925/15-02 про невизнання податкової декларації за липень 2010 р. та № 19926/15-02 про невизнання податкової декларації за серпень 2010 р. є неправомірними.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" березня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Повний текст cудового рішення виготовлено "13" серпня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" вул.Кірова,88,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501

3- відповідачу Коростенська об'єднана державна податкова інспекція у Житомирській області Державної податкової служби вул. Коротуна,3,м. Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500