Ухвала суду № 32991876, 16.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 р.Справа № 643/4734/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 21.05.2013р. по справі № 643/4734/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова

про зобов'язання перерахунку та виплати державної соціальної допомоги як особі, яка має статус "дитини війни",

ВСТАНОВИЛА:

07 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просила:

-відновити пропущений строк для звернення до суду з захистом порушених прав, свобод та інтересів за період 01.01.2006 року по 31.12.2008 року;

-зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року. /а.с. 3-4/

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 05.02.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. /а.с. 14- 16/

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2011 року постанову Московського районного суду м. Харкова 05.02.2010 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 19 березня 2013 року постанову Московського районного суду м. Харкова 05.02.2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії у частині задоволення позовних вимог за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 06 грудня 2008 року скасовано, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін. /а.с. 77-79/

Постановою Московського районного суду м. Харкова 21.05.2013 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 06 грудня 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова щодо невиконання з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 06 грудня 2008 року вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 06 грудня 2008 року, з урахуванням фактично сплачених сум.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилаються на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та приписів ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до приписів ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 06.12.2008 року. При цьому, зазначені висновки суду ґрунтувались на рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп\2007 року та від 22.05.2008 за №10-рп\2008 року, якими визнано неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України" та п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 06.12.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України" та п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ці норми втратили чинність, а тому не підлягали застосуванню.

Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів зазначає наступне.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо пропущення строку звернення до суду з позовом, з огляду на те, що ч.1 ст. 102 КАС України встановлено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Так, матеріали справи містять відповідні докази ( а.с. 100-109) , які засвідчують факт знаходження позивача у 2007 року на лікуванні, що об'єктивно заважало скаржнику у даний період часу реалізувати своє право на судовий захист.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як свідчать матеріали справи, позивач цим правом скористався, водночас невчасна реалізація цього права у зв'язку з поважними причинами, не може бути перешкодою у доступі до правосуддя.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2008 року позивача зверталася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, однак провадження за її позовом відкрито не було, а справу передано на розгляд до Харківського районного суду Харківської області (а.с. 90-94). 27 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до голови Харківського районного суду Харківської області (а.с. 95), але відповіді щодо місцезнаходження її позову вона не отримала, внаслідок чого звернулася до Московського районного суду м. Харкова з аналогічним позовом. Таким чином дані обставини свідчать про наявність підстав для поновлення строку для звернення до адміністративного суду, оскільки позивачка була позбавлена можливості звернутися до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поновлення позивачу строку звернення до суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 21.05.2013р. по справі № 643/4734/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Старостін В.В.