Постанова № 32990583, 09.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2013р. Справа № 178175/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Сапіги В.П.,

судді Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь", м.Луцьк та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС, м.Луцьк

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. у справі №2а-0370/2885/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь", м.Луцьк

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС, м.Луцьк

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. адміністративний позов задоволено частково. Суд першої інстанції постановив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС від 03.07.2012р. №0000222201 в частині нарахування штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 13223грн. 50коп. по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Агенство Сервіс". Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач прийшов до правильних висновків, щодо порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, що стосується взаємовідносин із СПД ОСОБА_1 та ВАТ "Арселор Міталл Кривий Ріг", оскільки у судовому засіданні та матеріалами справи не підтверджено факт здійснення господарських операцій між даними суб'єктами.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група "Західсталь" оскаржило її до Львівського апеляційного адміністративного суду. У своїй апеляційній скарзі покликається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та СПД ФО ОСОБА_1, ВАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг". Вважає, що в матеріалах справи наявні належні і допустимі докази, які підтверджують реальність таких господарських операцій, а доводи відповідача ґрунтуються на суб'єктивній думці ревізора, та свого відображення в матеріалах справи не знайшли. Зазначає, що на необ'єктивність дій відповідача вказує також і те, що в ході перевірки податковим органом було виявлено факт віднесення до витрат вартість послуг технічної підтримки, наданої по договорах з ПАТ "Арселор Міталл Кривий Ріг", на загальну суму 879930,02грн. Проте, в ході проведення перевірки відповідач не надав належної оцінки тому факту, що по даному договору також у зв'язку з наданням технічних послуг у позивача був і дохід на загальну суму 1814613,91грн. Такий дохід підтверджуються актами прийому-передачі виконаних робіт, які є аналогічні до актів, якими підтверджуються витрати. Проте, відповідач при перевірці акти, що підтверджують витрати, відхилив, а акти, що підтверджують дохід, визнав як належні докази реальності господарських операцій. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції на вказане уваги також не звернув. Додатково апелянт звернув увагу суду апеляційної інстанції на те, що той факт, що позивачем не було надано на лист-вимогу за №3258/10/22-111 від 19.04.2012р. документів, - не можна розцінювати як порушення податкового законодавства, адже, перевірка тривала з 05.03.2012р. по 18.04.2012р. Отже, на момент направлення такого запиту перевірка уже була завершена, а строк складення Акта про результати перевірки не враховується до строку проведення перевірки.

У зв'язку з цим позивач просить постанову Волинського окружного адміністративного суду у справі №2а/0370/2885/12 від 05.10.2012р. скасувати, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги позивача задоволити повністю.

Також, на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. було подано апеляційну скаргу Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області ДПС. У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку, про те, що господарські операції між позивачем та ТзОВ "Транс Агентство Сервіс" є реальними та носять товарний характер. Адже з Акта відповідача вбачається, що під час перевірки було встановлено відсутність реальних господарських операцій з поставки товарів Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Агенство Сервіс".

У зв'язку з цим відповідач просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. по справі №2а/0370/2885/12 в частині скасування податкового повідомлення-рішення в суму 13223,50грн. та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТзОВ ТГ "Західсталь" відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група "Західсталь" є юридичною особою та діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 657588. Підприємство перебуває на обліку у Луцькій ОДПІ як платник податків та зборів та, зокрема, є платником ПДВ. Зазначені обставини підтверджуються копіями довідки відповідача від 08.02.2006р. №122, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 02612161.

В період з 05.03.2012р. по 18.04.2012р. Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ Торгова група "Західсталь" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. За результатами перевірки складено Акт від 25.04.2012р. № 904/22-1/32273650 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, абзацу 2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2012р. №2755-VI та п.26 ст.1, п.5.1., п.п.5.2.1. п.5.2. п.п.5.3.9, п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 282068,00грн. за ІІ-ІV квартали 2011р., та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010р. - в сумі 155000,00грн., за І квартал 2011р.- в сумі 367494,00грн., за ІІ-ІV квартали 2011р.- в сумі 9828037,00грн. (від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 9702425,00грн. за ІІ-ІІІквартали 2011 року знято актами камеральних перевірок).

18.05.2012р. на підставі висновків Акта перевірки, висновків по розгляду заперечення на Акт перевірки, викладених у листі Луцької ОДПІ від 15.05.2012р. №4564/10/22-110, прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012р. №0004332301.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням ДПС у Волинській області від 20.06.2012р. № 2544/10/10-206 скарга TзOB ТГ "Західсталь" задоволена частково та податкове повідомлення-рішення № 0004332301 від 18.05.2012р. скасовано в сумі 57 782,00грн.

Луцькою ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 03.07.2012р. № 0000222201, яким відкореговано суму за платежем податок на прибуток підприємств та встановлено її в сумі 224286,00грн.

Прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 03.07.2012р. № 0000222201 також було оскаржене в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України від 15.08.2012р. № 355/0/61-12/10-2115 первинна скарга TзOB ТГ "Західсталь" залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Згідно із розрахунком до податкового повідомлення-рішення № 0000222201 від 03.07.2012р. за Актом перевірки ТзОВ ТГ "Західсталь" №904/22-1/32273650 від 02.04.2012р. в розрізі контрагентів вбачається, зокрема:

- по взаємовідносинах із ТзОВ "Транс Агенство Сервіс" - на суму 57493,70грн. (штрафні санкції - 13 225,50грн.);

- по взаємовідносинах із СПД ОСОБА_1 - на суму 310000,00грн. (донарахований податок на прибуток в сумі - 71300,00грн.);

- по взаємовідносинах із ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" - на суму 733275,00грн. (донарахований податок на прибуток - 168653,20грн.);

1100769,00грн. - 125612,00грн.(від`ємне значення) = 975157,00грн.(з яких податок на прибуток та штрафні санкції становить 224286,00грн.);

Із матеріалів справи вбачається, що 10.01.2011р. між ТзОВ "Транс Агенство Сервіс" (далі-постачальник) та TзOB ТГ "Західсталь" (далі-покупець) укладено договір поставки № -11/2798/01/10-0 відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, металопродукцію, асортимент, кількість і якість якого вказані у рахунку-фактурі, який надається постачальником покупцю.

За період, що перевірявся, TзOB ТГ "Західсталь" придбано у ТзОВ "Транс Агенство Сервіс" відповідно до вищеназваного договору поставки № -11/2798/01/10-0 металопродукцію на загальну суму 68992,44грн. Дана обставина підтверджується видатковою накладною від 11.01.2011р. № ТСВ-400013 та рахунком-фактурою від 10.01.2011р. № ТСВ-40022. Виконання вказаного договору також підтверджується карткою рахунка 63.1, журналом доручень, податковими накладними від 11.01.2011р. № 400023, від 13.01.2011р. № 400052 та розрахунком до податкової накладної від 13.01.2011р. № 400052, банківською випискою від 02.02.2011р., товарно-транспортною накладною № ТСВ-3 від 11.01.2011р. Вказані докази були досліджені судом першої інстанції та суд дав їм належну правову оцінку.

Також 11.01.2010р. між TзOB ТГ "Західсталь" (далі-постачальник) та ВАТ ППМ "Львівметал" (далі-покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 13 відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у встановлений термін у власність покупця металопродукцію, тобто саме того товару, що придбаний позивачем.

Відповідач у справі: Державна податкова інспекція аргументує свою позицію тим, що у ТзОВ "Транс Агенство Сервіс" відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; неможливість фактичного здійснення ТзОВ "Транс Агенство Сервіс" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду погоджується з твердженнями суду першої інстанції про те, що висновки відповідача про те, що ТзОВ "Транс Агентство Сервіс" не здійснювало реальної господарської операції з поставки товару є безпідставними, а відтак безпідставними є посилання відповідача на порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" по операціях з придбання металопродукції та завищення валових витрат за І квартал 2011р. на загальну суму 57493,7грн.

Відносно постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, його аналіз дає підстави суду апеляційної інстанції з висновками Волинського окружного адміністративного суду не погодитись з огляду на наступне:

З оскаржуваної постанови вбачається, що відмовляючи у задоволенні позову в частині формування позивачем витрат по взаємовідносинах з ВАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг", суд виходив з того, що відповідні податкові накладні не розкривають зміст та обсяг господарської операції з надання послуг технічної підтримки, а відтак, не підтверджують здійснення таких господарських операцій та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту. Також суд проводить аналіз норм законодавства, які регулюють порядок формування податкового кредиту та порядок визначення суми зобов'язання з податку на додану вартість, та приходить до висновку, що позивачем не було дотримано таких норм, відтак дії відповідача є правомірними.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду також не погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник з приводу неправомірності дій відповідача щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств та складання відповідного податкового повідомлення-рішення. Тобто, спір виник саме щодо правильності визначення розміру зобов'язань зі сплати податку на прибуток підприємств, а не податку на додану вартість.

За таких умов висновки суду першої інстанції щодо безпідставності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість є безпідставними і такими, що не грунтуються на вимогах діючого законодавства України, оскільки розмір податкового кредиту з ПДВ враховується лише при визначенні розміру зобов'язання з податку на додану вартість та жодним чином не впливає на визначення розміру зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Натомість, відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України, при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств враховуються витрати, визначені вказаною статтею.

Відповідно до ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Оцінюючи надані і досліджені у судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку про те, що надані позивачем для перевірки первинні документи підтверджують витрати, пов'язані із провадження господарської діяльності, а отже і правомірність визначення суми податку на прибуток за цими операціями. Наведені відповідачем аргументи є безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях. Недоліки в оформленні окремих первинних документів не є істотними, оскільки не призвели до ненадходження до бюджету відповідних податків. Відтак, презумпції правомірності правочину, добросовісності платника податку та достовірності документів у встановленому законом порядку відповідачем не спростовано, суд першої інстанції вказує на недоліки в оформленні податкових накладних, натомість, правомірність формування витрат підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт та доказами оплати за такими роботами.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що між позивачем, як покупцем та ВАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" укладено господарські договори на поставку товару (металопродукції) від 20.11.2009р. № 7S10 та від 27.12.2010р. № 196S11. Пунктом 5.2 зазначених Договорів передбачено, що покупець один раз на шість місяців з дати відвантаження першої партії товару сплачує постачальнику платню у розмірі 0,5% від вартості відвантаженого товару за надані постачальником послуги з технічної підтримки.

З Акта відповідача від 25.04.2012р. №904/22-1/32273650 "Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ ТГ "Західсталь" (код за ЄДРПОУ 32273650) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р." вбачається, що на підтвердження факту надання послуг з технічної підтримки позивачем для перевірки надано акти приймання-передачі послуг від 11.04.2011р. № 2 на суму 399966,55грн. (з них 66661,09грн. ПДВ) та від 27.07.2011р. № 3/11 на суму 479963,47грн. (з них ПДВ 79993,91грн.), податкові накладні від 11.04.2011р. року № 29933 та від 27.07.2011р. № 67417, платіжні доручення від 04.05.2011р. № 347 та від 03.08.2011р. № 1601. У судовому засіданні надано також звіт за Договором №196S11 за липень-жовтень 2011 року на суму послуг з технічної підтримки 356119,57грн., розрахунок сум винагороди за співпрацю та вартості послуг по технічній підтримці від 05.07.2011р. за Договором №196S11.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Так, дана норма ПК України узгоджується зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з якою первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинних документів закріплені у статті 9 цього Закону, яка передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ті первинні документи, правила заповнення яких викладені у статті 9 даного Закону, слугують також підтвердженням виникнення податкових подій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704.

Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі №1936/11/13-11 від 01.11.2011р. вказує на те, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 ПК України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно із ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутність в актах приймання-передачі виконаних робіт (послуг) детальних посилань на види та обсяг таких послуг не спростовує факту їх виконання та призначення. Відтак апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем було невірно визначено об'єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств.

Також колегією суддів встановлено, що 05.01.2010р. між ТОВ ТГ „Західсталь" (далі - замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг № 1 відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. На підтвердження виконання даного договору до суду подано акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до яких загальна вартість наданих послуг складає 310000,00грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ ТГ "Західсталь", в порушення п.1.26 ст.1, п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", віднесено до складу валових витрат в загальній сумі 310000,00грн., в тому числі, у IV кварталі 2010р. -155000,00грн., у І кварталі 2011р. - 155000,00грн. по наданих СПД ОСОБА_1 юридичних послугах, згідно з актами прийому-передачі виконаних робіт, в яких відображено лише загальну назву наданих послуг та їх вартість, але не зазначено які саме конкретно роботи були виконані, їх складові та калькуляцію вартості.

Реальне виконання робіт підтверджується долученими до матеріалів справи позивачем наданими СПД юридичних послуг а саме: лист про зменшення дебіторської заборгованості в загальній сумі 5461492грн., копії посадових інструкцій, копії наказів за 2009-2012 року, які свідчать про те що в штаті працівників не має такої посади як юрисконсульт. Проте, суд першої інстанції не взяв даний факт до уваги.

Відповідно до вимог підпункту 11.2.1 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На цій підставі Товариством правомірно включено до валових витрат у періоді, що перевірявся Луцькою ОДПІ, вартість отриманих юридичних послуг в розмірі 310000,00грн.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 1, 2 статті 9 даного Закону обумовлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акти прийому-передачі, якими оформлені отримання виконаних робіт ТзОВ ТГ "Західсталь" від СПД ФО ОСОБА_1 містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені чинним законодавством для оформлення первинних документів: найменування підприємства, від імені якої складений акт, дату та місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади, прізвища та підписи уповноважених на здійснення господарської операції осіб, додатково інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, в кожному акті є посилання договір, в якому є вказівка на те які саме роботи виконує ОСОБА_1, а в разі виконання робіт не обумовлених договором у відповідних актах вказано, що замовних прийняв додаткову роботу, та наведено перелік таких робіт.

За таких обставин колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про завищення позивачем валових витрат по співпраці з СПД ОСОБА_1 та ВАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" необґрунтованим.

Також колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутній акт відмови від надання документів, який у відповідності до вимог ст.85 п.85.6. складається посадовими особами податкового органу. Відповідач не довів факту про ненадання документів при проведенні планової перевірки. Оскільки запит Луцької ОДПІ про надання завірених копій документів по фінансово-господарських операціях, не відповідає вимогам законодавства. У запиті зазначено, що станом на 19.04.2012р. триває оформлення матеріалів перевірки і виникла необхідність у наданні певних копій документів. Перевірка тривала з 05.03.2012р. по 18.04.2012р., станом на 19.04.2012р. перевірка закінчилась.

Згідно із вимогами ст.86 п.86.1. абз.3 вказано, що строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). Отже, відповідачем не дотримано вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказується що кожна сторона повинна довести ті обставини на яких грунтується її вимога.

У зв'язку із зазначеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про протиправність оскарженого ППР від 03.07.2012р.

Відповідно до вимог ст.71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи дає підстави суду апеляційної інстанції вважати, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, а також не дотримано норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, оскаржену постанову суду першої інстанції від 12.10.2012р. слід скасувати і прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС, м.Луцьк на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. у справі №2а-0370/2885/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь", м.Луцьк до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС, м.Луцьк про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь", м.Луцьк на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. у справі №2а-0370/2885/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь", м.Луцьк до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС, м.Луцьк про скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволити.

3. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. у справі №2а-0370/2885/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь", м.Луцьк до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС, м.Луцьк про скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь", м.Луцьк до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС, м.Луцьк про скасування податкового повідомлення-рішення задоволити повністю.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби м.Луцьк №0000222201 від 03.07.2012р.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя В.П. Сапіга

Суддя Р.П. Сеник