Ухвала суду № 32989879, 23.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. справа № 2а-330/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Божко Л.А. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Баглійського районного суду м.Дніпродзержинську від 21 січня 2013 року, що прийнята по заяві Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська про перегляд постанови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинську від 23 травня 2011 року за нововиявленими обставинами, -

у адміністративній справі № 2а-330/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська про протиправність дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинську від 23 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська задоволено частково, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська щодо здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії, як працюючому пенсіонеру, із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу, з якої сплачені страхові внески за 2007 рік, та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру, із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу, з якої сплачені страхові внески за 2009 рік, та виплатити недонараховану суму перерахунку, починаючи з 10.06.2010 року, з урахуванням вже виплачених їй сум пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року Управлінню Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинську від 23 травня 2011 року, у зв'язку з чим зазначена постанова суду першої інстанції в апеляційному порядку по суті не переглядалася.

30.11.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська до суду було подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинську від 23 травня 2011 року (а.с.42-45), на підставі якої ухвалою суду від 18.12.2012 року (а.с.41) було відкрито провадження, з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні за участі сторін, що беруть участь у справі.

Постановою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинську від 21 січня 2013 року заяву Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська задоволено, постанову Баглійського районного суду м.Дніпродзержинську від 23 травня 2011 року скасовано, та відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 щодо протиправності дій УПФ України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська щодо здійснення перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу, з якої сплачені страхові внески за 2009 рік, та виплаті їй недонарахованої суми перерахунку починаючи з 10.06.2010 року.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку позивачкою з підстав порушення судом її прав на участь при розгляді справи, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, не відповідності висновків суду дійсним обставинам у справі та порушення норм матеріального справа. Разом з тим, позивачка в апеляційній скарзі не навела будь-яких конкретних доводів стосовно неправильного застосування судом норм матеріального права, та не зазначила в чому саме полягає неповнота з'ясування судом обставин у справи і невідповідність висновків суду дійсним обставинам по справі.

В судовому засіданні позивачка підтримала вимоги апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволені з наведених у скарзі підстав, але в судовому засіданні надаючи пояснення вказувала лише про порушення відповідачем її пенсійних прав під час призначення у 1994 році пенсії за віком по Списку № 1 в частині обчислення розміру вказаної пенсії, та при перерахунку її пенсії в подальшому. При цьому, позивачка в судовому засіданні не заперечувала проти того, що попередні два роки до свого звернення в суд з позовом у цій справі вона не працювала, до пенсійного органу відомості про свою роботу не подавала і з заявою про перерахунок її пенсії відповідно до вимог ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до відповідача не зверталася.

Представник пенсійного органу в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивачка, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваної позивачки постанови суду першої інстанції, а також звертаючи увагу апеляційного суду на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивачки як працюючому пенсіонеру відповідно до вимог ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на те, що фактично позивачка не погоджується з розміром обчисленої їй у 1994 році пенсії за віком по Списку № 1.

Розглянувши справу в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З долучених відповідачем до заяви про перегляд судового рішення матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 з 1994 року перебуває на обліку пенсійного органу та отримує з вказаного часу пільгову пенсію за віком по Списку № 1, що була призначена їй відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та перерахунок якої проводився за документами пенсійної справи, які не містять в собі документів підтверджуючих, що позивачка перебуваючи на пенсії продовжувала працювати, у зв'язку з чим мала б право на перерахунок пенсії відповідно до вимог ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Наведені обставини позивачкою не заперечуються, а усі її претензії до пенсійного органу зводяться до неправильного перерахунку їй пільгової пенсії за віком по Списку № 1, який здійснювався масово у зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зазначені обставини судом першої інстанції до уваги не бралися під час прийняття рішення 23 травня 2011 року, а суд зі слів позивачки виходив з того, що вона є працюючим пенсіонером, тому вирішив про захист її права на перерахунок пенсії відповідно до положень ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є наявність їх на момент розгляду справи і те, що дані обставини не могли бути відомі заявнику на момент розгляду справи. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Під час перегляду даної справи за ново виявленими обставинами по заяві відповідача, суд першої інстанції дослідив обставини, які не були відомі суду при ухвалені судового рішення від 23 травня 2011 року, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність предмету спору між позивачкою та пенсійним органом стосовно перерахунку пенсії позивачки відповідно до вимог ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Вказані в заяві Управління Пенсійного Фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська обставини, на погляд судової колегії можуть вважатися нововиявленими у зв'язку з тим, що підставою для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами може бути відкриття таких обставин, які раніше не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою та які, якщо вони були б відомі суду під час вирішення справи, суттєво вплинули б на висновки суду щодо прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з вимог листа Вищого адміністративного суду України від 19.07.11 №1049/11/13-11, прийнятого на виконання пункту 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду доводи заявника про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заслуговують на увагу та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог .

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивачки та про необхідність залишення оскаржуваної постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Постанову Баглійського районного суду м.Дніпродзержинську від 21 січня 2013 року - залишити без змін

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Д.В. Чепурнов