Постанова № 32989729, 14.08.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. Справа № 924/670/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" від 19.07.2013 р. на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 02.07.13 р. у справі № 924/670/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь"

про стягнення 14 002 007,11 грн. заборгованості та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників сторін:

від позивача - Грішина Н.О. - представник, довіреність в справі;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - Потапова М.В. - представник, довіреність в справі.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 р., у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи № 924/670/13 суддів Коломис В.В. та Огородніка К.М. через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій суддів, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено для розгляду справи № 924/670/13 колегію суддів у складі: головуюча суддя Сініцина Л.М., судді Гудак А.В., Розізнана І.В.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 02.07.2013 р. (суддя Гладюк Ю.В.) зупинено провадження у справі № 924/670/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" про стягнення 14 002 007,11 грн. заборгованості та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, звернення стягнення на предмет іпотеки, до отримання судом результатів експертизи. При винесенні ухвали суд виходив з того, що ухвалою суду від 02.07.2013 р. у даній справі призначено судову експертизу з метою визначення вартості майна, що є предметом іпотеки за договором від 15.02.2008 р., що унеможливлює її подальший розгляд до отримання висновку експерта.

Не погоджуючись із даною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося з апеляційною скаргою від 19.07.2013 р., в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 02.07.2013 р., а справу № 924/670/13 направити до господарського суду Хмельницької області для подальшого розгляду посилаючись не те, що оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі, підставою якої було призначення судової будівенльно-технічної експертизи, прийнята без відповідних на те правових підстав з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не взяв до уваги приписи статті 38 Закону України "Про іпотеку", пункту 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. Пунктом 5.4.2. договору іпотеки № 40/12-2011 від 20.12.2011 р., укладеного між позивачем та відповідачем 2 встановлено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою сторін не менше його заставної вартості, визначеної в пункті 1.5 цього договору (тобто не менше ніж 983 100,00 грн. з урахуванням зносу), або шляхом експертної оцінки. Позивач в прохальній частині позову просить суд визначити спосіб реалізації майна, яке є предметом договору іпотеки - застосування процедури продажу шляхом надання ПАТ "Кредобанк" права на продаж предмету іпотеки шляхом укладання від свого імені договорів купівлі-продажу та початкову ціну продажу майна, яке є предметом договору іпотеки, що встановлюється на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, після набрання рішенням суду законної сили. Проведення судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення ринкової вартості майна, яке є предметом договору іпотеки є безпідставним та не впливає на будь-які висновки та прийняті судом рішення, оскільки початкова ціна предмету іпотеки буде визначена після прийняття судом рішення по справі і зупинення провадження вплине лише на затягування судового процесу. В супереч положенням частини 5 статті 49 ГПК України, судом було покладено на позивача витрати на проведення експертизи під час судового розгляду.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 02.08.2013 р., скаржник зазначає, що будівельно-технічна експертиза була призначена судом у зв'язку з тим, що: "Проти визначення початкової ціни реалізації спірного майна, виходячи з заставної вартості ціни, представник відповідачів категорично заперечував". Однак, позивач в позовній заяві не просить визначити початкову ціну реалізації спірного майна, виходячи з його заставної вартості, яка визначена в договорі іпотеки від 15 лютого 2008 року. Позивач в прохальній частині позову просить застосувати початкову ціну майна на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності після набрання рішенням у справі законної сили. При цьому представник відповідачів в судовому засіданні не заперечував проти визначення таким чином початкової вартості продажу предмету іпотеки, клопотання про призначення судової експертизи не заявляв, та, пославшись на невизначеність своєї позиції на час судового засідання, просив розгляд справи відкласти. Договорами іпотеки погоджено заставну вартість кожного з предметів іпотеки та ціну продажу предмета іпотеки за згодою сторін не менше його заставної вартості або шляхом експертної оцінки. Проведення судової експертизи з метою визначення ринкової вартості майна є недоцільним під час провадження у справі. Підстав для призначення судової експертизи на стадії розгляду справи немає, а її призначення призведе до затягування розгляду даної справи.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 13.08.2013 р., скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала порушує право позивача на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи за позовом про стягнення заборгованості з ТзОВ "Укрбудінвест" шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Дана ухвала була винесена на першому судовому засіданні, судом взагалі не досліджувалися обставини справи, не з'ясовувався характер спірних правовідносин між сторонами, не встановлювався факт заборгованості ТзОВ "Укрбудінвест" перед позивачем. Без встановлення факту заборгованості ТзОВ "Укрбудінвест" перед ПАТ "Кредобанк" у судовому порядку, розміру заборгованості, розміру пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підстав для зупинення провадження у справі не вбачається, навіть у випадку призначення експертизи, оскільки згідно статті 79 ЦПК України у цьому випадку виникає право, а не обов'язок суду зупинити провадження у справі. Зупинення провадження є передчасним до вирішення основного питання про встановлення факту заборгованості відповідача 1 у судовому порядку. Крім цього зупинення провадження у справі сприяє тривалому розгляду справи та суперечить вимогам статті 69 ГПК стосовно двохмісячного строку розгляду справи, відповідно підстав для зупинення провадження у даній справі не було.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь" у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими та зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТзОВ "Укрбудінвест" заборгованості і пені за невиконання зобов'язань по кредитному договору № 08/050 від 15.02.2008 р. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 15.02.2008 р. та належить ТзОВ "Либідь" і просив суд визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом надання йому права на продаж майна за договором купівлі-продажу від свого імені. В поданому позові позивач просив суд винести рішення, яким початкова ціна продажу майна встановлювалась би на підставі оцінки, проведеної після набрання цим рішенням законної сили. Відповідно до ч. 6 ст. 38 ЗУ "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою сторін або ж на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності. Аналогічні положення містяться й в п. 5.4.2. Договору іпотеки. В той же час, згоди щодо ціни продажу майна між сторонами іпотечного договору не досягнуто, а від так, приймаючи рішення про призначення експертизи, суд першої інстанції цілком обґрунтовано виходив з положень статті 39 ЗУ "Про іпотеку", якою чітко передбачено, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Встановлення відповідно до закону початкової ціни продажу предмету іпотеки під час розгляду справи є обов'язковим та, відповідно, потребує спеціальних знань осіб, що відповідають встановленим законом вимогам. Позивач заперечує безпосередньо призначення і проведення самої експертизи, а не зупинення провадження у справі. Це підтверджує також і той факт, що в поданій апеляційній скарзі позивач посилається на неправильність розподілу витрат на проведення експертизи, який встановлений саме в ухвалі суду про призначення експертизи, а не в оскаржуваній ним ухвалі про зупинення провадження. Виходячи з обставин справи та за умови призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції цілком обґрунтовано застосував норми частини 2 статті 79 ГПК України та зупинив провадження у справі № 924/670/13 до отримання судом результатів призначеної експертизи.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався та явку представника в судове засідання не забезпечив хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал апеляційного суду) (а.с. 154, 157).

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача 1.

Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в ній та в доповненнях до апеляційної скарги, вважає ухвалу господарського суду незаконною та необгрунтованою; пояснила, що судом першої інстанції не було з'ясовано спірні відносини, не встановлено факту заборгованості, не з'ясовано чи не втрачено предмет іпотеки; ухвала винесена передчасно; просила ухвалу господарського суду скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві, вважає ухвалу господарського суду законною та обгрунтованою; пояснила, що позивач фактично оскаржує не ухвалу про зупинення провадження у справі, а ухвалу про призначення експертизи, оскільки вважає даний факт затягуванням розгляду справи, проте сам же затягує розгляд, подаючи апеляційну скаргу; просила ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача (апелянта) та відповідача 2; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2013 р. Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" заборгованість за кредитним договором № 08/05 від 15.02.2008 р., укладеним між Публічним акціонернеим товариством "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест", в сумі 14 0020 007,11 грн., з яких: 11 932 301,34 грн. - сума кредиту, що підлягає достроковому поверненню, 1 906 471,48 грн. - прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, 12 153,41 грн. - прострочена заборгованість за комісією за управління кредитом, 31 683,34 грн. - пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту, 118 430,42 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 967,12 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за адміністрування кредиту, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 15.02.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Корніловою О.М. за реєстровим № 778, а саме на нерухоме майно: торгівельний та готельний комплекс (4 черга) загальною площею 1 509,0 кв. м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Либідь", на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 13.07.2004 р., виданого Управлінням житлово - комунального господарства Хмельницької міської ради, бланк серії САА № 147881, на підставі рішення від 08.07.2004 р. № 402 - Г; торгівельний та готельний комплекс (5 черга) загальною площею 1 042,0 кв. м. за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Либідь" на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 14.04.2005 р., виданого Управлінням житлово - комунального господарства Хмельницької міської ради, бланк серії САА № 236695, на підставі рішення від 30.03.2005 р. № 191 - А; торгівельний та готельний комплекс (6 черга) загальною площею 275,2 кв. м. за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Либідь" на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 03.08.2005 р., виданого Управлінням житлово - комунального господарства Хмельницької міської ради, бланк серія САА № 233952, на підставі рішення від 12.05.2005 р. № 296. Визначити спосіб реалізації майна, шляхом надання позивачу ПАТ "Кредобанк" права на продаж предмету іпотеки шляхом укладення від свого імені договорів купівлі - продажу в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", в тому числі нотаріального укладення договорів купівлі - продажу з будь-якою особою покупцем та надання позивачу всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання в установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування будь-яких довідок та документів щодо предмету іпотеки, дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а також з наданням уповноваженим представникам позивача доступу до предмету іпотеки з метою реалізації прав продавця. Початкова ціна продажу майна, яке є предметом вищевказаного договору іпотеки встановлюється на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, після набрання цим рішенням законної сили (а.с.2-7).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.05.2013 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її розгляд (а.с.1).

Відповідно до абзацу 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки (за правом іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві) встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Абзацом 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Ухвалою суду від 02.07.2013 р. у даній справі призначено судову експертизу з метою визначення вартості майна, що є предметом іпотеки за договором від 15.02.2008 р. (а.с.102-103).

Як вбачається з даної ухвали, представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо визначення початкової ціни реалізації спірного майна виходячи із заставної ціни, оскільки ця ціна відображала вартість майна станом на 2008 рік (а.с.102 на звороті).

Позивач же просить застосувати початкову ціну майна на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності після набрання рішенням у справі законної сили, що суперечить статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до пункту 2 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки) Судової палати у цивільних справах Управління вивчення та узагальнення судової практики Верховного суду України від 07.10.2010 р., якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то в залежності від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана за змістом частини 3 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України довести інший його розмір, зокрема клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Частинами 1, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу; проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Згідно пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03. 2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" про призначення судової експертизи виноситься ухвала.

Враховуючи те, що статтею 39 Закону України "Про іпотеку" вимагається у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначати початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, а відповідач не згоден із визначенням початкової вартості майна за заставною ціною, тобто виникає спір щодо ціни продажу майна, зазначеної в іпотечному договорі, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про призначення судової експертизи, у зв'язку з чим розгляд позовної заяви не можливий до отримання висновку експерта.

Згідно частини 2 пункту 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Враховуючи те, що ухвалою суду призначено експертизу у справі № 924/670/13, що унеможливлює її подальший розгляд до отримання висновку експерта, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, скаржувана ухвала про зупинення провадження у справі прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, не відповідають нормам законодавства, є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає ухвалу місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо ухвала є законною та обґрунтованою.

За таких обставин, підстав для скасування ухвали не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 02.07.2013 р. про зупинення провадження у справі № 924/670/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" від 19.07.2013 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

І.В.Розізнана