Рішення № 32988989, 13.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.08.2013 Справа № 905/4531/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, ідентифікаційний код 23599040

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення за договором №2404-0 від 20.04.2012р. заборгованості у розмірі 61866,14 грн., пені у розмірі 1416,35 грн., відшкодування витрат за послуги у розмірі 1255,15 грн.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора - Архипенко Р.І. (діє за посвідченням №013952 від13.12.12р.);

від Позивача - не з'явився;

від Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 16.07.2013р. на 13.08.2013р.

У судовому засіданні 13.08.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя (далі - Заявник) в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради (далі - Позивач ) звернувся до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (далі - Відповідач) про стягнення за договором №2404-0 від 20.04.2012р. заборгованості у розмірі 61866,14грн., пені у розмірі 1416,35грн., відшкодування витрат за послуги у розмірі 1255,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №2404-0 від 20.04.2012р., внаслідок чого за період з грудня 2012р. по квітень 2013р. виникла стягувана заборгованість та підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надав договір оренди №2404-0 від 20.04.2012р. з актом приймання-передачі, рахунки для сплати послуг та оренди, розрахунок пені та стягуваної заборгованості, нормативно обґрунтувавши свої вимоги ст.ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 324, 762 Цивільного кодексу України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру".

Позивач надав пояснення з додатками (а.с.а.с.19-22), якими підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, а також представив додаткові документи на виконання вимог суду (а.с.а.с.30-38) і клопотання від 07.08.2013р. (а.с.29) про розгляд справи у судовому засіданні 13.08.2013р. без участі свого уповноваженого представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву та доказів погашення стягуваних сум або відсутності відповідного грошового зобов'язання з інших причин не надав, хоча належним чином був повідомлений про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал суду за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.20), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", отримання яких (ухвал) підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень з відповідними відмітками (а.с.а.с.15, 27).

У судовому засіданні 13.08.2013р. Прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягаючи на вирішенні спору в цьому засіданні, зважаючи на що суд в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин Відповідача і ненадання ним письмового відзиву, а також відсутність представника Позивача з урахуванням наданого ним клопотання у світлі представлених доказів та матеріалів за змістом ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Наразі, встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторін здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні Прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2012р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (будівлі), що відноситься до комунальної власності м. Маріуполя №2404-О (а.с.а.с.7,8), згідно п.п.1.1 і 7.1. якого на підставі наказу по управлінню міського майна від 18.04.2012р. за №138 «Про передачу в оренду нежитлового приміщення на підставі заяви претендента» Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А-2, перший поверх, приміщення №1, кімнати 1-13, І, ІІ приміщення №2, кімнати 1,І ), загальною площею 948 кв.м., згідно технічного паспорту БТІ (а.с.а.с.30-33), для використання під демонстрацію кінофільмів, зі строком дії до 20.04.2013р.

Розділом 4 договору встановлені умови щодо платежів та розрахунків за договором, відповідно до яких розмір орендної плати на рівні базового місяця (березень 2012р.) складає 13 338,36 грн., з подальшим щомісячним інфляційним коригуванням. Орендну плату орендар має сплачувати не пізніше останнього дні поточного місяця на підставі отриманого рахунку з 11 по 19 число кожного місяця.

Окрім того, п. 3.2 на Орендаря покладені зобов'язання з щомісячної (не пізніше останнього дня оплачуваного місяця) сплати Орендодавцеві послуг з обслуговування у загальній сумі 284,40 грн. з ПДВ, яка може змінюватися останнім в односторонньому порядку шляхом відповідного повідомлення.

Пунктом 6.3 договору на Орендаря покладена відповідальність за порушення терміну внесення орендної плати, починаючи з першого числа місяця наступного за звітним у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок НБУ від місячної орендної плати за кожний день прострочення.

20.04.2012р. за актом приймання-передачі (а.с.14) відповідно до п. 2.1. договору приміщення було передано Орендареві.

Листом №05-4/0440 від 04.02.2013р. (а.с.38), надісланим 11.02.2013р. (а.с.37) Позивач повідомив Відповідача про зміну банківських реквізитів отримувача орендної плати та встановлення розміру щомісячної вартості послуг за обслуговування з розрахунку 0,32грн. за 1 кв.м.

Посилаючись на порушення Відповідачем визначених договору оренди грошових зобов'язань відносно періоду з грудня 2012р. по квітень 2013р. Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, підтриманим Позивачем у повному обсягу (а.с.19), вимагаючи стягнення окрім заборгованості з орендної плати також і нараховану суму за послуги орендодавця в розмірі 1255,15 грн. та пеню у розмірі 1416,35 грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ухилившись від підписання (з зауваженнями або без) складеного Позивачем та надісланого (а.с.а.с.34, 35) на виконання вимог суду акту звіреня розрахунків (а.с.36)

Як вбачається з довідки №03-4/3542 від 15.07.2013р. (а.с.23) за підписом керівника і головного бухгалтера Позивача після порушення провадження у справі розмір стягуваної заборгованості не змінився.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди №2404-0 від 20.04.2012р.

Враховуючи статус сторін, об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та умовами укладеного договору оренди №2404-0 від 20.04.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з оплати послуг Орендодавця, пов'язаних з утримання орендованого майна, узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору, та положеннями ст. 322 цього Кодексу.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №2404-0 від 20.04.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із щомісячного здійснення платежу з орендної плати, а також плати за послуги орендодавця (з урахуванням змін щодо розміру, запроваджених листом №05-4/0440 від 04.02.2013р.) - не пізніше останнього дня поточного місяця, відповідно до умов п. 3.2, 4.3 договору оренди №2404-0 від 20.04.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не надано належних у розмінні ст. 34 цього Кодексу доказів повного виконання грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів та послуги орендодавця за розглядуваний період з грудня 2012р. по квітень 2013р. припинення у інший передбачений діючим законодавством спосіб.

Вказані обставини дають суду підстави стверджувати про наявність порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, та вважати самого Відповідача таким, що прострочив їх виконання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 61866,14 грн. та за послуги Орендодавця у розмірі 1255,15грн. умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 6.3. договору оренди, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, суд здійснивши за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" перевірку наданого Позивачем розрахунку (а.с.12) встановив, що її розмір не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничної ставки, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Отже вимоги про стягнення пені в сумі 1416,35 грн. задовольняються судом у повному обсягу.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь державного бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 29, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради (ідентифікаційний код 23599040) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором №2404-0 від 20.04.2012р. заборгованості у розмірі 61866,14 грн., пені у розмірі 1416,35 грн., відшкодування витрат за послуги у розмірі 1255,15 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на рахунок №33213871700052, ЄДРПОУ 37989721, ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016 за договором №2404-0 від 20.04.2012р. заборгованість у розмірі 61866,14 грн. та пені у розмірі 1416,35 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради (ідентифікаційний код 23599040) на рахунок №35422060003177 у ГУДКСУ в донецькій області, МФО 834016, відшкодування витрат за послуги орендодавця у розмірі 1255,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.08.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2013р.

Суддя Д.О. Попков