Рішення № 32988837, 31.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7339/13 31.07.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоПублічного акціонерного товариства «Екостандарт»Простягнення 9 068,87 грн. Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Герасько М.Г. - дов. № 91/2012/10/29-24 від 29.10.12 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Публічного акціонерного товариства «Екостандарт» про стягнення 8 133,22 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 201,22 грн. трьох відсотків річних та 734,43 грн. пені у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на купівлю (продаж) теплової енергії № 7/2004 від 14.05.04 р. та договором з надання послуг на підживлення теплових мереж № 8/2004 від 14.05.04 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.13 р. за даним позовом порушено провадження у справі № 910/7339/13, розгляд справи призначено на 27.05.13 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи.

У зв'язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. у відрядженні, судове засідання призначене на 27.05.13 р. не відбулося.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 27.05.13 р., приймаючи до уваги те, що суддя Гавриловська І.О. знаходяться у відрядженні, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/7339/13 передано на розгляд судді Шапталі Є.Ю., який ухвалою від 27.05.13 р. прийняв справу до свого провадження та призначив розгляд справи на 26.06.13 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 25.06.13 р., приймаючи до уваги те, що суддя Гавриловська І.О. повернулася з відрядження, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/7339/13 передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

За вказаних обставин, ухвалою від 26.06.13 р. суддя Гавриловська І.О. прийняла справу до свого провадження.

У судовому засіданні 26.06.13 р. представник позивача повідомив, що виконати вимоги ухвали та надати витребувані документи наразі не може.

Представник відповідача у судове засідання 26.06.13 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав.

Через службу діловодства господарського суду 27.05.13 р. надійшов лист від ТОВ «Євро-Реконструкція» (вих. № 22/599 від 24.05.13 р.), яким повідомлено, що за вказаною на конверті адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20 ПАТ «Екостандарт» відсутнє. У зв'язку з цим ухвала про порушення провадження у даній справі не була вручена відповідачу.

Ухвалою суду від 26.06.13 р. розгляд справи відкладено до 10.07.13 р., повторно зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 17.04.13 р.

У судовому засіданні 10.07.13 р. представник позивача частково надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, які залучені до матеріалів справи та повідомив, що виконати вимоги ухвали суду у повному обсязі та надати витребувані документи наразі не може.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ про внесення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адресою відповідача є вул. Павла Усенка, 3, м. Київ, 02094.

Представник відповідача у судове засідання 10.07.13 р. не з'явився.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду від 26.06.13 р., для направлення позивачем на повну адресу відповідача копії позовної заяви та ухвали суду, а також для витребування у позивача додаткових доказів у справі, господарський суд ухвалою від 10.07.13 р. відклав розгляд даної справи на 31.07.13 р.; повторно зобов'язав позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів; докази надання послуг за заявлений до стягнення період; розрахунок позовних вимог з посиланням на кількість спожитої теплової енергії, застосований тариф, вартість енергії, проплати відповідача, за кожний місяць окремо; пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку суми боргу; належні докази сплати судового збору в розмірі 1 539,12 грн. (оригінал платіжного документа з відміткою банківської установи). Також даною ухвалою було зобов'язано позивача надати суду: докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на повну адресу відповідача, зазначену у витязі державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; в черговий раз зобов'язати відповідача надати суду: на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

16.07.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли документи, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 31.07.13 р. надав суду на виконання вимог ухвали оригінали документів, копії яких було додано до позовної заяви; позовні вимоги повторно підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 31.07.13 р. не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 15.07.13 р., згідно з яким відповідач отримав 17.07.13 р. ухвалу суду від 10.07.13 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 31.07.13 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Філією «Теплові мережі Київенерго» Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», яку було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (компанія) та Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія Укр-Кан Пауер» (АК «Дарницька ТЕЦ»), яке було перейменовано на Закрите акціонерне товариство «ДАРтеплоцентраль», а згодом на Публічне акціонерне товариство «Екостандарт» (ДТЕЦ) був укладений договір на купівлю (продаж) теплової енергії № 7/2004 від 14.05.2004 р., відповідно до умов якого компанія зобов'язується передавати теплову енергію у власність ДТЕЦ, а ДТЕЦ зобов'язується приймати теплову енергію у власність і сплачувати за неї певну грошову суму на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору № 7/2004 від 14.05.2004 р., ДТЕЦ зобов'язується передавати теплову енергію у власність компанії, а компанія зобов'язується приймати теплову енергію у власність і сплачувати за неї певну грошову суму на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.1. зазначеного вище договору, постачання теплової енергії однією із сторін іншій стороні здійснюється у разі виникнення аварійної ситуації, проведення ремонтних робіт або іншої нагальної потреби, на підставі відповідної оперативної заявки та технічної можливості, шляхом перенесення відповідної межі розподілу зон теплопостачання на теплових мережах компанії. При цьому, облік теплової енергії здійснюється приладами обліку ДТЕЦ та компанії, встановленими на балансовій належності між ДТЕЦ та компанією. Або розрахунковим шляхом за договірними навантаженнями та температурними режимами з уточненням, у разі потреби, обсягів та параметрів за показаннями відповідних приладів на теплоджерелах компанії або ДТЕЦ, та складанням двосторонніх актів за формою, приведеною в додатку № 1.

Пунктом 3.4.3. договору № 7/2004 від 14.05.2004 р. визначено, що у разі постачання теплової енергії, виробленої ДТЕЦ до зони теплопостачання компанії, остання зобов'язується проводити оплату ДТЕЦ за поставлену теплову енергію на підставі двостороннього акта, який складається не пізніше 6 числа місяця, наступного за звітним. Підставою інформації, наведеної в акті є відповідні записи в оперативних журналах сторін, показання приладів обліку на теплоджерелах ДТЕЦ і компанії, та розрахунки у випадку обліку розрахунковим методом.

Відповідно до п.3.4.4. договору № 7/2004 від 14.05.2004 р., у разі постачання компанією теплової енергії до зони теплопостачання ДТЕЦ, акт складається та підписується повноважним представником компанії і передається ТЕЦ до 5 числа місяця наступного за звітним.

Згідно з п. 3.5.3. договору № 7/2004 від 14.05.2004 р., ДТЕЦ зобов'язується у разі постачання теплової енергії, виробленої компанією, до зони теплопостачання ДТЕЦ проводити оплату компанії за поставлену теплову енергію на підставі двостороннього акта, який складається не пізніше 6 числа, наступного за звітним. Підставою інформації, наведеної в акті є відповідні записи в оперативних журналах сторін, показання приладів обліку на теплоджерелах ДТЕЦ і компанії, та розрахунки у випадку обліку розрахунковим методом.

Відповідно до п.3.5.4. договору № 7/2004 від 14.05.2004 р., у разі постачання ДТЕЦ теплової енергії до зони теплопостачання компанії, акт складається та підписується повноважним представником ДТЕЦ і передається компанії до 5 числа місяця наступного за звітним.

Згідно з пунктів 4.1 та 4.2. договору № 7/2004 від 14.05.2004 р., у разі постачання теплової енергії, виробленої компанією до зони теплопостачання ДТЕЦ на підставі двостороннього акта, ДТЕЦ здійснює оплату компанії за куплену теплову енергію в термін до 10 днів з дати підписання акта; у разі постачання теплової енергії, виробленої ДТЕЦ до зони теплопостачання компанії на підставі двостороннього акта, компанія здійснює оплату ДТЕЦ за куплену теплову енергію в термін до 10 днів з дати підписання акта.

Відповідно до п. 5.2. договору № 7/2004 від 14.05.2004 р., у разі невиконання однією із сторін своїх грошових зобов'язань, вона повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі 0,03 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, з дотриманням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Між Філією «Теплові мережі Київенерго» Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», яку було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (компанія) та Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія Укр-Кан Пауер» (АК «Дарницька ТЕЦ»), яке було перейменовано на Закрите акціонерне товариство «ДАРтеплоцентраль», а згодом на Публічне акціонерне товариство «Екостандарт» (ДТЕЦ) був укладений договір з надання послуг на підживлення теплових мереж № 8/2004 від 14.05.04 р.

Предметом вищезазначеного договору є взаємне аварійне підживлення теплових мереж зони теплопостачання однієї із сторін договору іншою стороною договору.

Розділом 2 договору № 8/2004 від 14.05.04 р. визначено, що аварійне підживлення однією із сторін договору зони теплопостачання іншої сторони здійснюється у разі виникнення аварійної ситуації або іншої нагальної потреби на підставі оперативної заявки та технічної можливості шляхом організації схеми підживлення (відкриття відповідної арматури) зони теплопостачання на теплових мережах компанії. При цьому, облік підживлювальної води та теплової ненергії здійснюється приладами обліку ДТЕЦ та компанії, встановленими на межі балансової належності між температурними режимами з уточненням, у разі потреби, обсягів або параметрів за показаннями відповідних приладів на теплоджерелах компанії або ДТЕЦ та складанням двосторонніх актів за формою, приведеною у додатку № 1.

Відповідно до пунктів 3.4.2. договору № 8/2004 від 14.05.04 р., у разі постачання ДТЕЦ підживлювальної води до зони теплопостачання компанії, проводити оплату ДТЕЦ за підживлювальну воду та теплову енергію на підставі двостороннього акта, який складається не пізніше 6 числа, наступного за звітним. Підставою інформації, наведеної в акті є відповідні записи в оперативних журналах сторін, показання приладів обліку на теплоджерелах ДТЕЦ і компанії, та розрахунки у випадку обліку розрахунковим методом.

Згідно з п. 3.4.3. договору № 8/2004 від 14.05.04 р., у разі постачання компанією підживлювальної води та теплової енергії до зони теплопостачання ДТЕЦ, акт складається та підписується повноважним представником компанії і передається ДТЕЦ до 5 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до пунктів 3.5.2. договору № 8/2004 від 14.05.04 р., у разі постачання компанією підживлювальної води до зони теплопостачання ДТНЦ, проводити оплату компанії за підживлювальну воду та теплову енергію на підставі двостороннього акта, який складається не пізніше 6 числа, наступного за звітним. Підставою інформації, наведеної в акті є відповідні записи в оперативних журналах сторін, показання приладів обліку на теплоджерелах ДТЕЦ і компанії, та розрахунки у випадку обліку розрахунковим методом.

Згідно з п. 3.5.3. договору № 8/2004 від 14.05.04 р., у разі постачання ДТЕЦ підживлювальної води та теплової енергії до зони теплопостачання компанії, акт складається та підписується повноважним представником ДТЕЦ і передається компанії до 5 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 5.2. договору № 8/2004 від 14.05.04 р., у разі невиконання однією із сторін своїх грошових зобов'язань, вона повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі 0,03 % від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення, при умові не перевищення подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується штрафна санкція.

Позивач пояснив суду, що на даний час умови вищевказаних договорів відповідачем не виконано, а саме: за договором № 7/2004 від 14.05.04 р. заборгованість ПАТ «Екостандарт» перед ПАТ «Київенерго» становить 5 986,66 грн. з ПДВ; за договором № 8/2004 від 14.05.04 р. заборгованість ПАТ «Екостандарт» перед ПАТ «Київенерго» складає 2 146,56 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача за двома договорами станом на 25.03.13 р. складає 8 133,22 грн.

ПАТ «Київенерго» направило на адресу ПАТ «Екостандарт» листи (вих. № 033/02-3778 від 16.07.12 р. та № 033/02-280 від 12.02.13 р.) з вимогами про погашення заборгованостей.

Однак ПАТ «Екостандарт» залишило зазначені листи без відповіді та реагування.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Публічного акціонерного товариства «Екостандарт» про стягнення 8 133,22 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 201,22 грн. трьох відсотків річних та 734,43 грн. пені у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на купівлю (продаж) теплової енергії № 7/2004 від 14.05.04 р. та договором з надання послуг на підживлення теплових мереж № 8/2004 від 14.05.04 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, відповідних зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором на купівлю (продаж) теплової енергії № 7/2004 від 14.05.04 р. і договором з надання послуг на підживлення теплових мереж № 8/2004 від 14.05.04 р., а також додатками до них строк оплату не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до ПАТ «Екостандарт» в частині стягнення 8 133,22 грн. основного боргу, а відповідач визнав заборгованість, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення з ПАТ «Екостандарт» 8 133,20 грн. основного боргу за договорами № 7/2004 від 14.05.04 р. та № 8/2004 від 14.05.04 р. станом на 25.03.13 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 201,22 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договорами № 7/2004 від 14.05.04 р. та № 8/2004 від 14.05.04 р. за період з 01.06.2012 р. до 25.03.2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За наданим позивачем розрахунком трьох відсотків річних, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 201,22 грн. три відсотки річних за період за період з 01.06.2012 р. до 25.03.2013 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договорами № 7/2004 від 14.05.04 р. та № 8/2004 від 14.05.04 р.

Також ПАТ «Київенерго» просить суд стягнути з відповідача 734,43 грн. пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договорами № 7/2004 від 14.05.04 р. та № 8/2004 від 14.05.04 р. за спірний період.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з п. 5.2. договору № 7/2004 від 14.05.2004 р., у разі невиконання однією із сторін своїх грошових зобов'язань, вона повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі 0,03 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, з дотриманням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до п. 5.2. договору № 8/2004 від 14.05.04 р., у разі невиконання однією із сторін своїх грошових зобов'язань, вона повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі 0,03 % від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення, при умові не перевищення подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується штрафна санкція.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені, судом було встановлено, що позивач нарахував пеню за період більший, ніж шість місяців, у зв'язку з чим судом було виконано власний розрахунок пені, який підлягає стягненню з відповідача за період з 01.06.12 р. до 30.11.12 р. за договорами № 7/2004 від 14.05.04 р. та № 8/2004 від 14.05.04 р., наведений в таблиці нижче.

Розрахунок розміру пені

Сума Заборгованості, грн.Розмір пені за деньПеріод простроченняКількість днів простроченняСума пені, грн.5 986,66 (за договором № 7/2004 від 14.05.2004 р.) 0,03 % 01.06.12 р.- 30.11.12 р. 183 328,672 146,56 (за договором № 8/2004 від 14.05.2004 р.) 0,03 % 01.06.12 р.- 30.11.12 р. 183 117,85ВСЬОГО:446,52Таким чином, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 446,52 грн. пені за порушення грошових зобов'язань за період з 01.06.12 р. до 30.11.12 р. за договорами № 7/2004 від 14.05.04 р. та № 8/2004 від 14.05.04 р.

Враховуючи наведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Публічного акціонерного товариства «Екостандарт» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 546, 551, 611, 614, 625, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Екостандарт» (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код ЄДРПОУ 21661022) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 8 133 (вісім тисяч сто тридцять три) грн. 22 коп. основного боргу, 201 (двісті одну) грн. 22 коп. трьох відсотків річних, 446 (чотириста сорок шість) грн. 52 коп. пені та 1 665 (одна тисяча шістсот шістдесят п'ять) грн. 88 коп. витрат на сплату судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 07.08..2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.