Рішення № 32988412, 06.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.2013 Справа № 905/3994/13

за позовом: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь

про стягнення 44 371,56 грн.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» м. Лозова

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Ігнатова Н.О - за довіреністю

Від відповідача: Плотнікова К.О., Пасечнік І.В. - за довіреностями

Від третьої особи: Діжечко О.Ю. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, державне підприємство "Донецька залізниця" м. Донецьк, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь , 44 971,56 грн. плати за користування вагонами.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- передання ним відповідачу, відповідно до умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 1/27 від 14.06.1999 р. вагонів №№ 67133215, № 66237256, 67146225, 66205634, 68751221, 67860320, 66765322 (всі вагони ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів») та вагону № 26019893 (належить позивачу) для вивантаження;

- пошкодження вищезазначених вагонів під час їх вивантаження, яке було зафіксовано у актах про пошкодження вагонів форми ВУ 25М;

- пам'ятки про подавання вагонів та відомості плати за користування вагонами, номери яких поіменовані у позові, (ці документи підписані відповідачем з зауваженнями);

- п.п. 3, 4, 11, 12 Правил користування вагонами і контейнерами (далі - Правила користування), ст.ст. 73, 119 Статуту залізниць України (далі - Статут).

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: умови договору 1/27 від 14.06.1999 р. не регулюють порядок розрахунків між сторонами, в т.ч. і щодо порядку стягнення плати за користування вагонами - зобов'язання сторін щодо плати користування вмесними вагонами врегульовано договором № 27а/211 від 29.12.2011р.; § 13 договору № 1/27 від 14.06.1999 р. передбачає оплату плати за користування вагонами лише за нормативний час знаходження пошкодженого вагона деповському капітальному ремонті або за час технічного обслуговування вагона; власником вагона № 66237256 є ДП «Дарницький вагоноремонтний завод», а не ДП «Укрспецвагон»; позивач безпідставно здійснив нарахування плати за користування вагоном № 26019893, який належить Маріупольській фабриці «Рошен»; відомості плати за користування вагонами виконані з багато чисельними виправленнями; п.3.1 договору № 27а/211 від 29.12.2011р. встановлено обов'язок комбіната щодо оплати послуг за весь час користування вагонами залізниці на під'їзних коліях у відповідності з відомостями плати за користування вагонами і пам'яток про подавання/повернення вагонів підписаних сторонами без зауважень; позивач безпідставно посилається на норми ст.ст. 73 та 119 Статуту; п.15 Правил користування вагонами і контейнерами (далі - Правила) не передбачає можливість нарахування плати за користування власними вагонами, коли вони знаходяться на під'їзних коліях; п. 11 Правил не відноситься до спірних правовідносин сторін.

З ініціативи суду до участі у справі у якості 3- ї особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору було залучено державне підприємство «Український державний центра центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» м.Лозове, ( далі - ДП «Укрспецвагон»), про що винесена ухвала суду від 26.06.2013р.

Третя особа пояснила суду, що: вагони №№ 67133215, 66237256, 67146225, 66205634, 68751221, 67860320 та 66765322 з початку 2012 р. знаходяться на балансі ДП «Укрспецвагон»; між позивачем та 3-ю особою укладено агентський договір від 27.12.2011р. № Д/М-11013/НЮ-ДОХ/ЦВСВ (ВП-11.673) і 3-ю особою видано довіреність позивачу, за якою залізниці надано право укладати від імені ДП «Укрспецвагон» договори із клієнтами про надання послуг з проведення розрахунків за користування власними вагонами та нараховувати плату за користування власними вагонами - у зв'язку з цим сторонами був укладений договір № 1/27а/211 від 29.12.2011; підтримує вимоги позивача щодо стягнення на користь залізниці плати за користування вагонами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:

Дорожній центр управління перевезеннями Донецької залізниці (позивач є правонаступником цього Центру) та ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» уклали договір № 1/27 на експлуатацію під'їзної колії ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» по станції Сартана Донецької залізниці від 14.06.1999р. (далі - договір № 1/27) згідно якого на умовах цього договору здійснюється експлуатація під'їзної колії, яка належить комбінату, і примикає до станції Сартана Донецької залізниці через стрілки №№ 75 і 77 з'єднувальною колією № 49 і № 51, які обслуговуються власними локомотивами (§ 1 договору). Цей договір був укладений строком на 5 років з 01.07.1999р. по 30.06.2004р. (§ 14 договору).

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2004р. у справі № 21/270 пд в умови договору № 1/27 було внесені зміни в т.ч.: в § 14 строком закінчення дії договору вважати 01.09.2006р.; § 13 договору був доповнений п. 11 - «час знаходження вагонів на під'їзній колії визначається з моменту закінчення приймально - здавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці».

Сторони 23.08.2006р. уклали додаткову угоду до договору № 1/27 у якій:

- § 14 виклали в редакції «строк дії договору продовжується до затвердження Єдиного технологічного процесу і вступу в силу нового договору»;

- § 13 доповнили п. 12 наступного змісту «за час затримки вагонів на станції Сартана і на підходах до неї в очікуванні подачі їх під вивантаження з причин, які залежать від власника колії, останній сплачує Залізниці плату за користування вагонами у відповідності до ст. 119 Статуту залізниць України (далі - Статут)».

Сторони 09.09.2008р. уклали додаткову угоду до договору № 1/27 у якій § 13 договору був доповнений у т.ч. і таким абзацем - «за пошкодження вантажних вагонів власник колії відшкодовує залізниці збитки, сума яких у відповідності з вимогами п. 22 розділу 6 Правил користування вагонами складається з... плати за користування вагонами за нормативний час знаходження пошкодженого вагону в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відцепкою, визначеною згідно ставок плати за користування вагонами, у відповідності з п. 14 Правил користування вагонами і контейнерами».

Згідно зі статутом ДП «Донецька залізниця» та ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» вони є правонаступниками сторін договору № 1/27.

Сторони уклали між собою договір № 27а/211 про надання послуг з проведення розрахунків за користування власними вагонами на під'їзних коліях від 29.12.2011р. (далі договір № 27а/211), який регулює взаємовідносини сторін стосовно оплати комбінатом послуг за весь час користування власними вантажними вагонами (п. 1.1 договору). Сторони, за умовами цього договору, зокрема домовились, що:

- Виконавець зобов'язаний нараховувати плату за користування ними (власними вагонами) на під'їзних коліях; сторони погодили нараховувати плату за користування власними вагонами за ставками, наведеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво № 1 як для вантажних вагонів залізниць з урахуванням оголошених Укрзалізницею коефіцієнтів підвищення...(п.2.1);

- Клієнт зобов'язаний оплачувати послуги за весь час користування вагонами Виконавця на під'їзних коліях відповідно до відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46 на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ - 45 (п.3.1);

- Клієнт зобов'язується здійснювати попередню оплату за користування вагонами на умовах цього договору шляхом перерахування коштів у сумах відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на поточний рахунок Виконавця з особливим режимом використання в ЄТехПД Ясинувата...(п.4.1);

- розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається Клієнтом виходячи із очікуваного обсягу вагонообігу на під'їзній колії (п.4.2);

- договір вважається укладеним і набирає силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р. (п. 7.2);

- після набрання чинності цим договором всі...попередні договори... письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього договору (п. 10.3).

Сторони не надали суду доказів того, що хтось із них звернувся до іншої сторони з заявою про припинення дії цього договору. Тому згідно з п. 7.2 договору № 27а/211, строк його дії вважається продовженим на 2013 рік.

На станцію Сартана ДП «Донецька залізниця» на адресу відповідача надходили вантажі у вагонах державної вагонної компанії ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»:

11.01.2013 - вантаж «руда залізна» у вагоні №67133215 за залізничною накладною № 45886017,

27.01.2013 - вантаж «руда залізна» у вагоні № 66237256 за залізничною накладною № 46414884,

09.02.2013 - вантаж «брухт чорних металів» у вагоні № 67146225 за залізничною накладною № 41937608,

12.02.2013 - вантаж «флюси» у вагоні № 66205634 за залізничною накладною № 41984667,

15.02.2013 - вантаж «брухт чорних металів» у вагоні № 68751221 за залізничною накладною № 42003087,

19.02.2013 - вантаж «руда залізна мартенівська» у вагоні № 67860320 за залізничною накладною № 47208616,

25.03.2013 - вантаж «концентрат вугільний» у вагоні № 66765322 ЗА ЗАЛІЗНИЧНОЮ НАКЛАДНОЮ № 49285026;

а також 01.02.2013 - у вагоні інвентарного парку № 26019893 вантаж «цукор-пісок» за залізничною накладною № 33550120 для контрагента відповідача за договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії №1/27 - ПАТ «Маріупольська кондитерська фабрика «РОШЕН»,

Відповідно до умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 1/27 зазначені вагони передавалися відповідачу на під'їзну колію під вивантаження. Однак у процесі проведення робіт, пов'язаних із вивантаженням вантажу, зазначені вагони були пошкоджені, що засвідчено актами про пошкодження вагонів ВУ-25М №3 від 14.01.2013 , №16 від 29.01.2013, № 17 від 06.02.2013, № 18 від 11.02.2013, № 19 від 14.02.2013, № 20 від 17.02.2013, № 21 від 21.02.2013, № 34 від 26.03.2013. Подавання вагонів на залізничну під'їзну колію і прийняття їх залізницею з під'їзної колії здійснювалося за пам'ятками про подавання вагонів.

Облік часу знаходження вагонів №№67133215, 66237256, 67146225, 6751221,67860320, 26019893, 66205634, 66765322 на залізничній під'їзній колії відповідача та нарахування плати за користування ними здійснювалися станцією Сартана за відомостями плати за користування вагонами №№4010575, 06020906, 21021246, 28021385, 25032026, 25032027, 04042257. Зазначені відомості підписані відповідачем із запереченнями, із загальної нарахованої плати сума 44 371,56 грн. відповідачем не визнана та до цього часу залізниці не оплачена.

Закінчення приймально-здавальних операцій при пред'явленні залізниці відповідачем вагонів №№ 67133215, 66237256, 67146225, 68751221, 67860320, 26019893, 66205634, 66765322, до перевезення в ремонт засвідчено пам'ятками про забирання вагонів №№ 991, 1530, 2097, 2340, 3384, 3385, 3823.

Діюче транспортне законодавство розмежовує залізничні вагони не тільки за їхніми технічними характеристиками та - можливостями перевезення відповідних вантажів (напіввагони, контейнеровози, обкотишовози тощо), але й - за їх "юридичним" статусом, а саме: на вагони "інвентарного парку залізниць" та "власні (орендовані) вагони".

Усі зазначені у позові вагони окрім вагону № 26019893 за своїм статусом є "власними вагонами" третьої особи - ДП «Укрспецвагон».

Укладаючи з відповідачем договір № 27а/211, позивач повинен був діяти на підставі укладеного 27.12.11р. позивачем з третьою особою агентського договору № Д\М-11013/НЮ та довіреності від 28.12.11р. №1/9685.

За умовами зазначеного агентського договору Позивач (Комерційний агент), діючи від імені та за рахунок Третьої особи (п. 1.1. Агентських договорів), зобов'язався вчинити наступні юридичні дії:

- укласти з вантажовласниками договори про надання послуг із проведення розрахунків за користування власними вагонами Третіх осіб під час їх перебування на під'їзних коліях вантажовластників;

- нараховувати плату за користування цими вагонами.

Права на отримання позивачем зазначеної плати від вантажовласників та її примусового стягнення зазначені агентські договори не передбачали.

Більш того, з аналізу змісту п. 3.2. агентського договору випливає, що плата за користування вагонами має надходити безпосередньо Третім особам, після чого 20% від отриманої Третіми особами плати у вигляді комісійної винагороди має сплачуватись останніми Позивачу.

Згідно ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу ("ГК") України Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Однак ч.3 ст.295 ГК встановлено, що не є комерційними агентами підприємці (див. ст.ст. 43, 47 ГК), що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Договір №27а/211 позивач уклав від свого імені. Тому суд не приймає до уваги агентський договір № Д/М-11013/НЮ-ДОХ/ЦСВС, який відповідачем не укладався. За умовами договору №27а/211 (п.3.1) відповідач оплачує послуги за користування вагонами позивача на під'їзних коліях. Однак майже всі перелічені позивачем у позові вагони належать 3-й особі, а не позивачу. Тому права на стягнення плати за користування вагонами, які належать 3-й особі, на умовах договору № 27а/211 у позивача не має.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на норми п.3 Правил користування вагонами і контейнерами, оскільки аналогічні права (які є у залізниць) на стягнення плати за користування вагонами виникають саме у державних вагонних компаній. Тобто, плату за користування вагонами повинні вимагати до сплати саме ці компанії, а не залізниця. Це розуміння цієї норми і знайшло відображення в укладенні позивачем і 3-ю особою агентського договору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, так і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 20 ГК України, яка кореспондується зі ст.16 ЦК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів/кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Вимагаючи стягнути з Відповідача спірну суму, Позивач належними доказами не довів підстави для стягнення цієї суми саме на його користь. По суті, останній звернувся до господарського суду за захистом прав Третіх осіб, на що уповноважений не був (іншого суду не доведено).

З дати підписання сторонами актів про пошкодження вагонів, позивач знав, що надалі відповідач не може користуватися спірними вагонами, і у зв'язку з цим повинен був направити ці вагони в ремонт, про що зазначено в цих актах. Позивач цього не здійснив. За час знаходження власних вагонів та вагону № 26019893на під'їзних коліях відповідача, останній не міг ними користуватися і не користувався. Тому і з цієї підстави нарахувати плату за користування вагоном № 26019893 та власними вагонами на під'їзних коліях комбіната підстав у позивача не було.

Пунктом 16 підпункт «в» встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі з причин, що залежать від залізниці. Після складення актів про пошкодження вагонів позивач знав, що відповідач не може користуватися цими вагонами. За умовами цих актів, підписаних уповноваженими представниками сторін, сторони визначились, що ремонтувати їх буде позивач, вартість цього ремонту сторони теж визначили. Тож позивач був зобов'язаний з моменту складання актів, здійснити заходи з ремонту цих вагонів. Твердження позивача, що вартість ремонту вагонів повинна була бути оплачена до початку ремонту не підтверджена посиланням на чинне законодавство чи правочини.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не огрунтовані і задоволенню не підлягають.

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визначений ст.38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 306-308, 311 Господарського кодексу України, ст.ст. 73, 119 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Позивачу у позові відмовити.

Суддя М.І. Забарющий

В судовому засіданні 06.08.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 12 .08.2013р.

Надруковано 1 прим.

у справу -1