Постанова № 32987437, 15.08.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року Справа № 811/2352/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області (далі - Управління), відділу Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області (далі - Відділ) про визнання неправомірними дій, скасування вимоги про сплату боргу і постанов державного виконавця та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до відповідачів про визнання неправомірними дій, скасування вимоги Управління від 10 травня 2013 року про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194,03 грн. і постанов Відділу від 27 червня, 05 липня 2013 року про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.

Також, позивач просив стягнути з відповідачів у рівних частках моральну шкоду, визначення розміру якої поклав на суд.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що у встановленому законом порядку визнаний пенсіонером (за вислугою років), а тому відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) може бути платником єдиного внеску виключно за умови добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Разом з тим, вважає, що постанови державного виконавця Відділу про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору є протиправними, оскільки прийняті на підставі незаконної вимоги Управління.

У письмових запереченнях представник Управління просить відмовити у задоволенні позову стосовно скасування вимоги з тієї підстави, що ОСОБА_1 призначено пенсію не за віком, а за вислугою років (а.с.34-38) .

На думку Управління, це не може бути підставою для звільнення позивача від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відділ подав заперечення, в котрих просить суд відмовити у задоволенні позову в частині вимог щодо оскарження постанов держаного виконавця (а.с.45-46).

Зазначає, що виконавче провадження відкрито на підставі вимоги Управління, яка є виконавчим документом та не скасована в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 09 серпня 2013 року прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.68).

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, 29 грудня 2002 року позивач звільнений в запас з військової служби та йому довічно призначено пенсію за вислугу років у МВС України (а.с.14-16).

Пенсія призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон 2) (а.с.14, 74).

Відповідно до статті 12 Закону 2 умовами призначення пенсії за вислугою років є військова служба у строк, визначений цим Законом, та досягнення певного віку.

Водночас позивач з 01 січня 2012 року обрав спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку) за видом діяльності - адвокатська діяльність (а.с.8).

У свідоцтві платника єдиного податку зазначено, що місцем провадження діяльності є АДРЕСА_1

Саме з цією адресою ОСОБА_1 одержує поштову кореспонденцію (а.с.4-5).

10 травня 2013 року Управління прийняло вимогу за формою №671 про сплату ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194,03 грн. (а.с.7).

Управління направило вимогу за адресою АДРЕСА_2 (а.с.49).

Позивач у заяві зазначає, що вимогу Управління одержав лише 01 липня 2013 року за адресою провадження адвокатської діяльності (а.с.4-5).

25 червня 2013 року Управління направило вимогу до Відділу (а.с.48).

Постановою Відділу від 27 червня того ж року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості (а.с.53).

05 липня 2013 року постановою Відділу стягнуто з позивача виконавчий збір в сумі 119,40 грн. (а.с.56).

Постанови Відділу направлялись позивачу за адресою АДРЕСА_2, де вручалися сусідам (а.с.50, 54).

12 липня 2013 року постановою Відділу закінчено виконавче провадження у зв'язку із направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (а.с.63-64).

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, позивач звернувся до суду з позовом в межах строку, визначеного частиною 5 статті 99 КАС України та пункту 1 частини 2 статті 181 КАС України, оскільки оскаржувані рішення двох суб'єктів владних повноважень направлялись не на адресу, за якою він проводив адвокатську діяльність.

Із змісту ж позову суд вбачає, що про згадані рішення ОСОБА_1 дізнався на початку липня 2013 року, а до суду звернувся 15 числа того ж місяця і року (а.с.4-5, 17).

Вимога Управління про сплату недоїмки є виконавчим документом відповідно до приписів статті 25 Закону.

Пунктом 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон 3) визначено вичерпний перелік виконавчих документів, серед яких є рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Отже, вимога Управління про сплату боргу є рішенням суб'єкта владних повноважень.

ОСОБА_1 зареєстрований приватним підприємцем з 2003 року (а.с.8).

01 червня 2012 року одержав свідоцтво платника єдиного податку (адвокатська діяльність) за ІІІ групою (а.с.8).

Відповідно до приписів статті 291 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку можуть отримати лише фізичні особи-підприємці.

Таким чином, ОСОБА_1 є приватним підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування і займається адвокатською діяльністю.

Аналізуючи пункти 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є платником єдиного внеску як фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

Однак, частина 4 цієї ж норми права передбачає, що особи, зазначені у пункті 4 частини 1 тієї ж статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 4) визначено умови призначення пенсії за віком.

Так, особи мають право для призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Водночас статтею 12 Закону 2 передбачено умови призначення пенсії за вислугою років.

Такими умовами є: досягнення певного віку та визначений термін проходження військової служби.

Аналізуючи положення Закону 2 та Закону 4, які не містять жодних протиріч, суд дійшов висновку, що діючим законодавством передбачено дві форми пенсії за віком (за загальним та зниженим віком).

Положення частини 4 статті 4 Закону не містять жодних обмежень щодо застосування її приписів до фізичних осіб-підприємців, яким призначена пенсія за зниженим віком.

Отже, позивач може бути платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виключно за умови його добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, вимога Управління про сплату боргу є протиправною та її належить скасувати.

Виконавче провадження носить похідний характер і його законність, в першу чергу, визначається правомірністю виконавчого документа.

Якщо виконавчий документ є протиправним, то таким є і все виконавче провадження.

З огляду на це протиправними є і постанови Відділу про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.

Однак, на час розгляду справи немає потреби скасовувати постанову Відділу про відкриття виконавчого провадження, так як останнє закінчене у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, який і буде вирішувати питання про відкриття виконавчого провадження.

Постанову ж Відділу про стягнення виконавчого збору належить скасувати, оскільки вона направлена до іншого відділу державної виконавчої служби для стягнення коштів (а.с.63-64).

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди з відповідачів, суд враховує такі обставини.

Перш за все, ОСОБА_1 не визначив суму моральної шкоди.

До компетенції ж суду відноситься питання оцінки заявленої до відшкодування моральної шкоди, а не її первинне визначення.

Судом встановлено, що Відділ не стягнув з позивача жодних коштів з пенсійної виплати, а тому не позбавив умов існування.

Таким чином, не настала подія, яка могла спричинити йому не тільки матеріальну, а й моральну шкоду.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області №Ф-671 від 10 травня 2013 року про сплату ОСОБА_1 боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194,03 грн.

Визнати протиправною постанову відділу Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області від 27 червня 2013 року про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194,03 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області від 05 липня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 119,40 грн.

В іншій частині позову відмовити у задоволенні.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 149,11 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей