Постанова № 32987157, 05.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2013 р. об 11:36 Справа №801/5561/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кириченко Д.А., за участі представників сторін:

від позивача - Брагін А.В.,

від третьої особи - Алекторська Х.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів- Центральний офіс з обслуговування великих платників, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кримська митниця Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000272310 від 18.05.2013 року.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Окружної державної податкової служби-центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000272310 від 18.05.2013 року.

Позов мотивовано необґрунтованістю висновків перевірки про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, внаслідок відсутності підтвердження сплати сум ПДВ до Державного бюджету України, невідповідністю рішення чинному законодавству оскільки наявні усі необхідні первинні документи на підтвердження правовідносин позивача з відповідним контрагентом, господарські операції з яким мали реальний характер, відповідна сума ПДВ перерахована на рахунок митного органу і позивач дотримався норм податкового та митного законодавства при формуванні податкового кредиту та отримав право на бюджетне відшкодування ПДВ у періоді, що перевірявся відповідачем.

Ухвалами суду від 27.05.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 17.06.2013 року допущено заміну Окружної державної податкової служби-Центральнього офісу з обслуговування великих платників податків ДПС України (відповідача) у справі його правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів- Центральним офісом з обслуговування великих платників (далі - відповідач)

Ухвалою суду від 08.07.2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Кримську митницю.

Ухвалою суду від 29.07.2013 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Кримську митницю її правонаступником Кримською митницею Міндоходів (далі - третя особа).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні, призначеному на 08.07.2013 року проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

У судове засідання, призначене на 05.08.2013 року представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, жодних заяв, клопотань не надіслав.

Представник третьої особи проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, при цьому пояснив, що інформація, яка була надана митному органу під час ввезення судна та під час надання вантажної митної декларації (далі ВМД) була достатньою для повноти опису в гр.31 ВМД товару та його ідентифікації; митними органами була проведена перевірка правильності нарахування митних та інших платежів, правильність заповнення графи 47, графи В та за ВМД з рахунку були списані кошти у розмірі (ПДВ) 618351533,42 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач являється суб'єктом владних повноважень та його неявка не перешкоджає розглядові справи по суті, враховуючи наявність в матеріалах справи заперечень відповідача, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" є юридичною особою, ідентифікаційний код 00153117, зареєстрований у якості платника ПДВ, перебуває на податковому обліку в Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників (а.с.80,85-86,160 т.1).

Видами діяльності позивача за КВЕД є добування сирої нафти, добування природного газу, таке інше (зв.бік а.с.85 т.1).

Судом встановлено, що позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року з додатками, в якій в рядку 23.1 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку", сформованого за рахунок залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме грудень 2012 року складає 600041388 грн., як і в рядку 3 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" додатку 3 до податкової декларації "розрахунок суми бюджетного відшкодування". Також, платник податку направив податковому органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на вказану суму (а.с. 44-52 т.1).

Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.04.2013 року №438/41-20/23-20/00153117 від 19.04.2013 року (далі - Акт) (а.с.10-40 т.1).

За висновками акту встановлено порушення позивачем п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, із змінами і доповненнями (далі - ПК України), що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року на суму 600 041 388 грн., яка підлягає зменшенню.

На підставі вказаного акту перевірки Окружною державною податковою службою-центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 року №0000272310 про зменшення Приватному акціонерному товариству "ДАТ"Чорноморнафтогаз" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 600041388 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 300020694 грн. за податковою декларацією за січень 2013 року, зареєстрованою в органах державної податкової служби 20.02.2013 року за №9008474537 (а.с.41 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В ході проведеної перевірки позивача, відповідачем було встановлено порушення позивачем законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року в сумі 600041388 грн., яке сформовано за рахунок залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме за грудень 2012 року (здійснення імпортних операцій).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

На підставі п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з п.201.12. ст.200 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Пунктами 200.1, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. "а" п.200.4. ст.200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Таким чином, згідно з Податковим кодексом України сума бюджетного відшкодування поточного періоду формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за попередні податкові періоди. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Судом встановлено, що між позивачем та JSC «RIGAS KUGU BUVETAVA» 02.11.2011 року було укладено договір купівлі - продажу №1219 самопідіймальної плавучої бурової установки в 1-му комплекті. Загальна вартість самопідіймальної плавучої бурової установки згідно контракту склала 399 800 000,00 доларів США (без врахування ПДВ) (а.с.53-68).

17.12.2012 року до договору від 02.11.2011 року №1219 укладено додаткову угоду №04, за якою ціна бурової установки складає 385 588 322 долара США. Додатком №1 до додаткової угоди визначено список устаткування самопідіймальної плавучої бурової установки пректу «В-319», що виключається (а.с.171-175 т.1).

Актом прийому-передачі від 21.12.2012 року, купчою, а також платіжними дорученнями підтверджується повне виконання сторонами зобов'язань за договором №1219 (а.с.69-70,74,178-179 т.1).

Зокрема, в акті прийому передачі зазначено, що контрагент поставив бурову установку: самопідіймальну плавучу бурову установку в 01 комплекті позивачу згідно положень договору №1219 від 02.11.2011 року. Ціна, відповідно до додаткової угоди №04 від 17.12.2012 року складає 385 588 322 дол.США.

Купчою (bill of sail) від 20.12.2012 року передбачено виконання та завершення угоди від 02.11.2011 року №1219 з продажу самопідіймальної плавучої бурової установки «UKRAIN» (а.с.178-179 т.1).

Також судом встановлено, що самопідіймальна плавуча бурова установка В-319 «UKRAIN» пройшла процедуру митного оформлення на Кримській митниці у відповідності з вимогами митного законодавства, що підтверджується вантажною митною декларацією №600020000/2012/003346 від 29.12.2012 року, у якій задекларовано вартіть товару в розмірі 3 091 757 667,12 грн., у т.ч. 618 351 533,42 грн. ПДВ (а.с.71-73 т.1).

Сплата передоплати за митне оформлення по митній декларації у складі якого, у тому числі, сплачена сума ПДВ з товарів, ввезених на територію України у сумі 618351533,42 грн. підтверджується платіжними дорученнями №25 від 28.12.2012 року, №26 від 28.12.2012 року та банківською випискою за 28.12.2012 року (а.с.74,193-195 т.1).

Крім того, зарахування коштів 29.12.2012 року на відповідний рахунок за кодом класифікації доходів бюджету 14010300 «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» у сумі 618 351 533,42 грн. підтверджується листом ГУ Державної казначейської служби України в АРК та платіжними дорученнями від 29.12.2012 року №2067, №2067 , №2067 (а.с.121 -124 т.1).

Суд не погоджується з висновками податкового органу про те, що під час митного оформлення Самопідіймальної плавучої бурової установки були сплачені послуги за митне оформлення товару за ВМД, а не суми ПДВ, які підлягають сплаті до Державного бюджету України під час імпортування товарів, яких відповідач дійшов на підставі того, що призначенням платежу в платіжних дорученнях вказано: "передплата за митне оформлення по ВМД" та зазначає наступне.

Згідно з нормами Порядку ведення митними органами оперативного обліку коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митних органів як передоплата (доплата), і сум митних та інших платежів, які сплачуються платниками податків під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №615, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за N1096/14363 (далі - Порядок №615) за допомогою програмного забезпечення митними органами, зокрема Кримською митницею, ведеться оперативний облік руху коштів передоплати та сплати сум митних та інших платежів, що виникають під час реалізації митної справи.

Відповідно п.3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24 січня 2006 року №25/44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 року за № 64/11938 кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету.

Відповідно до п.2 Розділу 2 Порядку №615, у платіжних дорученнях на сплату митних та інших платежів за вантажною митною декларацією (далі - ВМД), уніфікованою митною квитанцією МД-1 (далі - МД-1), у графі "Призначення платежів" має бути зазначено "Передоплата (доплата) за митне оформлення".

Кримська митниця на запит позивача повідомила листом №05-19/3471 від 29.05.2013 року, що на підставі реєстру №2 від 28.12.2012 року належних до перерахування сум митних та інших платежів, сплачених суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності за оформленими ВМД, відділом Кримської митниці надана до перерахування до Державного бюджету сума ПДВ у розмірі 618351533,42 грн. та платіжними дорученнями від 29.12.2012 року №2067 в розмірі 206000000,00 грн., №2067 в розмірі 206000000,00 грн., №2067 в розмірі 206351533,42 грн. сума ПДВ у повному обсязі перерахована до Державного бюджету України (а.с.125, а.с.196-200 т.1).

Крім того, судом встановлено, що Кримська митниця Міндоходів на запит позивача повідомила листом від 19.07.2013 року за вих.№12/1095, що товар, вказаний у графі «31» ВМД №600020000/2012/003346 від 29.12.2012 року (самопідіймальна плавуча бурова установка В-319 «UKRAIN») є товаром, переданим «RIGAS KUGU BUVETAVA» позивачу на підставі договору від 02.11.2011 року №1219 за актом прийому-передачі від 21.12.2012 року (а.с.190 т.1).

Таким чином, вказаними вище первинними документами повністю підтверджується можливість ідентифікації товару, ввезеного на митну територію України, реальність здійснення господарської операції з придбання позивачем у JSC «RIGAS KUGU BUVETAVA» самопідіймальної плавучої бурової установки В-319 «UKRAIN» в 1-му комплекті, факт сплати позивачем суми ПДВ у розмірі 618351533,42 грн. у грудні 2012 року.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення товару діяв у рамках податкового та митного законодавства України, повністю виконав вимоги ст.198 ПК України та, з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме за грудень 2012 року, отримав право на бюджетне відшкодування в сумі 600 041 388 грн. у січні 2013 року відповідно до положень ст. 200 ПК України.

На підставі п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Відповідачем не надано суду доказів порушення позивачем вимог вищевказаних положень податкового та митного законодавства України.

Відповідно, висновки відповідача щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року на суму 600 041 388 грн. є необґрунтованими, безпідставними та суперечать приписам діючого законодавства України, тому зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 600041388 грн. за податковою декларацією за січень 2013, зареєстрованою в органах державної податкової служби 20.02.2013 року за №9008474537, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 18.05.2013 року №0000272310 суперечить матеріалам справи та діючому законодавству.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 300020694 грн. у спірному податковому повідомленні-рішенні від 18.05.2013 року №0000272310 обумовлено тому зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тож позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 року №0000272310 визнається протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, суд звертає увагу, що під час винесення спірного рішення податковими органами взагалі невірно зазначено назву позивача (Приватне акціонерне товариство "ДАТ"Чорноморнафтогаз") замість (Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз").

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Відповідно до пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 05.08.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 12.08.2013 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружною державною податковою службою-центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 18.05.2013 року №0000272310 про зменшення Приватному акціонерному товариству "ДАТ"Чорноморнафтогаз" (ідентифікаційний код 00153117) суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за податковою декларацією за січень 2013 року, зареєстрованою в органах державної податкової служби 20.02.2013 року за №9008474537.

3.Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (ідентифікаційний код 00153117) судовий збір у розмірі 2294 грн. (Дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання з рахунків Міжрегіонального головного управління Міндоходів- Центральний офіс з обслуговування великих платників).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.