Ухвала суду № 32978210, 06.08.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:106/2546/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Ружицька Т.В. № провадження:22-ц/190/4655/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Куриленко О.С. суддів:Онищенко Т.С.,Даніла Н.М., при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну формулювання підстав звільнення, дати звільнення, запису про звільнення в трудовій книжці та стягнення вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його часткової доведеності та обґрунтованості.

Правовідносини сторін склалися на ґрунті трудових відносин між сторонами, відповідно до ст. 21 КЗпП України.

Строки розрахунку при звільненні визначені ст. 116 КЗпП України.

Ст. 117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди визначено ст. 237-1 КЗпП України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 01.02.2012 року прийнятий на роботу монтажником телекомунікаційних мереж, за трудовим договором від 01.02.2012 року №01051200154, зареєстрованим у встановленому законом порядку.

11 березня 2013 року позивача було звільнено за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України.

Згідно з довідок про доходи позивача, виданих відповідачем та Державною податковою інспекцією у м. Євпаторія, відомості у яких не співпадають, позивач фактично отримував заробітну плату менше, ніж зазначено у вищевказаних довідках, у зв'язку з чим заборгованість по заробітній платі за 2012 рік склала 741 грн., що не оспорюється сторонами.

Згідно довідки про доходи від 24 травня 2013 року, заробітна плата позивача за березень місяць 2013 року складає 1127 грн. 02 коп., проте в матеріалах справи відсутні докази про отримання позивачем заробітної плати за березень місяць 2013 року, таким чином, відповідно до ст. 117 КЗпП України, з відповідача підлягає стягненню також сума заробітної плати за березень місяць 2013 року у розмірі 1127 грн. 02 коп.

Враховуючи зміст трудового договору, трудової книжки та заяв позивача на звільнення, відповідачем законно було звільнено позивача по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Листок непрацездатності з 26.02.2013 року по 01.03.2013 року був представлений позивачем відповідачу після звільнення, що підтверджується матеріалами справи, тому суд правомірно відмовив у задоволенні заяви про зобов'язання відповідача прийняти листок непрацездатності.

Розрахунки позивача щодо стягнення на його користь вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку не підтверджені документально, у відповідності до вимог ст.ст. 57, 59 ЦПК України, тому суд їх не приймає до уваги.

Також з відповідача правомірно стягнута моральна шкода у розмірі 1000 грн., що відповідає вимогам ст. 237-1 КЗпП України , принципам розумності і справедливості, та буде достатньою компенсацією за відновлення порушеного права.

Статтею 49 КЗпП України визначено обов'язок власника підприємства видати довідку про роботу та заробітну плату, тому позовна вимога в цій частині правомірно підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 84, 86 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оголошення у пресі у розмірі 866 грн., що підтверджено матеріалами справи.

При наведених обставинах правова позиція суду першої інстанції по справі є правильною.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують і не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

З урахуванням наведеного, апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення, прийняте судом, залишенню без змін.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: