Постанова № 32977738, 13.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України

13 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/7119/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Покусай С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Імідж» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та рішень, зобов'язання утриматись від дій,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Техно-Імідж» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:

- визнання протиправними дій ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська по проведенню виїзної позапланової документальної перевірки;

- визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0000922302 від 18.06.2012р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - у сумі 370'472грн. 00коп.;

- визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0000932302 від 18.06.2012р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - у сумі 146'432грн. 00коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 25'499грн. 00коп.;

- зобов'язання ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська утриматися від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам Акту перевірки №947/232/35807156 від 31.05.2012р.

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, у судовому засіданні не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (а.с.152). Проти позову заперечував, виклавши обґрунтування письмово.

З урахуванням приписів ч.6 ст.128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Імідж» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровська 06.03.2008р. та перебуває на обліку ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська з 06.03.2008р. за №6869.

Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють сплату податків в Україні.

Так, на підставі направлення №000175 від 16.05.2012р. та наказу №260 від 16.05.2012р. працівниками ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська проведено виїзну позапланову документальну перевірку документальну перевірку ТОВ «Техно-Імідж» (код ЄДРПОУ 35807156) з питань взаємовідносин з підприємствами: ТОВ «Югресурспостач» (код ЄДРПОУ 35568653) у період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р., ПП «Діардхімсервісторг» (код ЄДРПОУ 37232639) у період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. Перевірка проводилась з 16.05.2012р. по 24.05.2012р. (термін проведення продовжено згідно наказу №295 від 22.05.2012р. на 2 робочих дня (а.с.86).

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Техно-Імідж», а саме:

- п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 370'472грн. 00коп., в т.ч. в 2 кварталі 2011р. - у сумі 112'433грн.00коп., в 4 кварталі 2011р. - у сумі 258'039грн. 00коп.;

- п.п.198.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 146'432 грн. 00коп., в т.ч. в червні 2011р. - у сумі 44'440 грн.00коп., в жовтні 2011р. - у сумі 101'992грн. 00коп.

За результатами перевірки складено акт №947/232/35807156 від 31.05.2012р.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 18.06.2012р., а саме: №0000922302, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - на суму 370' 472грн. 00коп.; №0000932302, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - на суму 146'432грн. 00коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 25'499грн. 00коп.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.

Так, позивач вважає необґрунтованими та протиправними посилання відповідача на нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «Техно-Імідж» з його контрагентами в акті перевірки №947/232/35807156 від 31.05.2012р. та зазначає, що 30.05.2012. за скаргою директора ТОВ «Югресурспостач» Суворівський районних суд м.Херсона виніс постанову, якою скасував постанову про порушення кримінальної справи за фактом службового підроблення особами TOB «Югресурспостач» за ст.366 ч.2 КК України.

Крім того, позивач зазначає, що 07.02.2012р. постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду за позовом ПП «Діардхімсервсісторг» до Дніпропетровської МДПІ визнано протиправними дії останнього щодо встановлення правопорушення з боку ПП «Діархімсервісторг», викладені в акті перевірки № 908/234/37232639 від 26.12.2011р.

Також, позивач вважає незаконною виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Техно-Імідж» проведену працівниками ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська посилаючись на наступне.

19.04.2012р. на адресу позивача надійшов запит ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська №4860/10/23-2 від 05.04.2012р. щодо надання пояснення та їх документального підтвердження, в якому запитувалась вся інформація щодо відносин ТОВ «Техно-Імідж» з TOB «Югресурспостач» у період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. та ПП «Діардхімсервісторг» - з 01.10.2011р. по 31.10.2011р.

Як пояснює позивач, всі необхідні документи за зазначені періоди направлені відповідачу з відповідним супровідним листом №27/04 від 27.04.2012р.

Також, позивач зазначає, що жодних документів про недостатність чи/або неповноту цієї інформації від відповідача до нього не надходило.

Проте, на підставі наказу №260 від 16.05.2012р. призначено виїзну позапланову документальну перевірку документальну перевірку ТОВ «Техно-Імідж» (код ЄДРПОУ 35807156) з питань взаємовідносин з підприємствами: ТОВ «Югресурспостач» (код ЄДРПОУ 35568653) у період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р., ПП «Діардхімсервісторг» (код ЄДРПОУ 37232639) у період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. та згідно наказу №295 від 22.05.2012р. термін проведення продовжено.

Таким чином, позивач вважає дії відповідача щодо проведення перевірки, за результатами якої складено Акт №947/232/35807156 від 31.05.2012р., та винесені оспорюванні податкові рішення-повідомлення протиправними та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне.

Перевіркою позивача встановлено, що TOB «Югресурспостач» (Продавець) реалізовував, згідно договору купівлі-продажу №11 від 11.05.2011р., підприємству TOB «Техно-Імідж» (Покупець) товар (запасні частини). Транспортування товару здійснювалось транспортом постачальника та за його рахунок. Документи які б підтверджували транспортування товару до перевірки не надані. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

До складу валових витрат вищезазначені витрати ТОВ «Техно-Імідж» віднесені в 2 кварталі 2011 року у сумі 505'063грн. 00коп., ПДВ до складу податкового кредиту включена у червні 2011 року - у сумі 102'013грн. 00коп.

Також, відповідач посилається на акт ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби №300/23-2/35568653 від 29.09.2011р., складений за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Югресурспостач» (код ЄДРПОУ 35568653), щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями за червень, липень 2011 року, на підставі чого робить висновок, що здійснені між підприємствами-контрагентами операції вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження ТМЦ, нормування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди.

Відповідач вважає, що TOB «Техно-Імідж» не мало права на включення вартості товарів (робіт, послуг) придбаних у постачальника TOB «Югресурспостач» до складу валових витрат. А оскільки придбаний товар позивач використав у власній господарській діяльності, валовий дохід останнього має бути збільшений в 2 кварталі 2011 року на загальну суму 266' 640грн. 00коп. - вартість отриманих товарів (з ПДВ), отриманої безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

У зв'язку з чим, відповідач зробив висновок, про те, що позивачем порушено:

- п.п.135.5.4 п135.5 ст.135 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого TOB «Техно-Імідж» занижено валовий дохід в 2 кварталі 2011 року у сумі 266' 640грн. 00коп.;

- п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого TOB «Техно-Імідж» завищені валові витрати в 2 кварталі 2011 року в сумі 222'200грн. 00коп.;

- п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого TOB «Техно-Імідж» завищено податковий кредит у червні 2011 року на суму 44'440грн. 00коп.

Щодо перевірки взаємовідносин TOB «Техно-Імідж» з ПП «Діардхімсервісторг» (код ЄДРПОУ 37232639) у періоді з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. відповідач посилається на наступне.

ПП «Діардхімсервісторг» (Продавець) реалізовував, згідно договору купівлі-продажу №010910 від 01.09.2011р., підприємству TOB «Техно-Імідж» (Покупець) товар (запасні частини). Транспортування товару здійснювалось транспортом постачальника та за його рахунок. Документи які б підтверджували транспортування товару до перевірки не надані. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

До складу валових витрат вищезазначені витрати підприємством TOB «Техно-Імідж» віднесені в 4 кварталі 2011 року у сумі 509' 958грн. 00коп., ПДВ - у сумі 101'992грн. 00коп. до складу податкового кредиту включена в жовтні 2011 року. TOB «Техно-Імідж» (вигодонабувач) використало придбаний товар у власній господарській діяльності.

Крім того, в обґрунтування заперечень на адміністративний позов відповідач посилається на акт Дніпропетровської МДПІ №908/234/37232639 від 26.12.2011р., складений за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Діардхімсервісторг» (ЄДРПОУ 37232639) з питання дотримання вимог податкового законодавства України за період з 02.08.2010р. по 20.11.2011р., на підставі чого робить висновок, що вся податкова звітність, яка надавалася ПП «Діардхімсервісторг» до Дніпропетровської МДПІ є недійсною та ПП «Діардхімсервіс» не могло здійснювати господарську діяльність у розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), а могло здійснювати лише операції, пов'язані з наданням податкової вигоди для третіх осіб з метою прикриття власної незаконної діяльності шляхом складання дефектних первинних документів без реальності здійснення господарських операцій.

У зв'язку з чим, відповідач зробив висновок, про те, що позивачем порушено:

- п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого TOB «Техно-Імідж» занижено валовий дохід в 4 кварталі 2011 року у сумі 611'950грн. 00коп.;

- п.138.2 ст.138 ПК України (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого TOB «Техно-Імідж» завищені валові витрати в 4 кварталі 2011 року у сумі 509' 958грн. 00коп.;

- п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого TOB «Техно-Імідж» завищено податковий кредит у жовтні 2011 року на суму 101'992 грн. 00коп.

Тому, відповідач вважає винесені податкові повідомлення-рішення №0000922302 та №0000932302 від 18.06.2012р., на підставі акту перевірки №947/232/35807156 від 31.05.2012р. - правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, надані представниками сторін докази, суд виходить з наступного.

Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі Кодексу), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (пп.78.1.11); органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (пп.78.1.12).

Так, відповідно до п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог п.73.3. ст.73 ПК України позивачем надана відповідь №27/04 від 27.04.2012р. на запит відповідача №4860/10/23-2 від 05.04.2012р. «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» з переліком документів на підтвердження здійснення взаємовідносин ТОВ «Техно-Імідж» з ПП «Діардхімсервісторг» та ТОВ «Югресурспостач» (а.с.35).

Крім того, порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового; валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984 (далі Порядок №984) визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.5.2. Розділу II Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Щодо виявлених в ході перевірки ТОВ «Техно-Імідж» порушень податкового законодавства слід зазначити наступне.

Так, згідно стор.4-5 Акту перевірки №947/232/35807156 від 31.05.2012р. при перевірці взаємовідносин ТОВ «Техно-Імідж» з ТОВ «Югресурспостач» (код ЄДРПОУ 35568653) у період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. відповідач посилається на акт ДПІ у м.Херсоні №300/23-2/35568653 від 29.09.2011р., складений за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Югресурспостач» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за червень, липень 2011р. Відповідач зазначає, що ТОВ «Югресурспостач» не знаходиться за фактичним містом реєстрації, на підприємстві працює одна особа ОСОБА_2, що формально виконує обов'язки директора та СГД використовуються для незаконного формування податкового кредиту реально діючим підприємствам з метою ухилення від сплати податків шляхом відображення в податковій звітності «безтоварних» операцій.

Наведене спростовується постановою Суворовського районного суду м.Херсона від 30.05.2012р. по справі №2120/5588/12 (а.с.36-37), якою скаргу ОСОБА_2 задоволено та постанову слідчого СВ ПМ ДПА у Херсонській області Ріманова О.С. від 16.01.2012р. про порушення кримінальної справи за фактом службового підроблення особами ТОВ «Югресурспостач», що була прийнята на підставі рапорту старшого оперуповноваженого УДСБЕЗ УМВС України в Херсонській області Кумейського А.В. та матеріалів перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Югресурспостач» фахівцями ДПА у Херсонській області - скасовано.

Крім того, згідно стор.9, 12 Акту перевірки відповідач, посилаючись на ст.228 ЦК України, дійшов висновку про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Югресурспостач» та зазначає про відсутність факту придбання товарів, послуг та нереальності здійснення господарських операцій між останніми.

Наведене спростовується видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт позивача та договорами, укладених між позивачем та ТОВ «Югресурспостач» на виконання робіт та купівлі-продажу, наявними в матеріалах справи (а.с.170-182).

Щодо перевірки взаємовідносин ТОВ «Техно-Імідж» з ПП «Діардхімсервісторг» (код ЄДРПОУ 37232639) у період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., відповідач на стор. 13-14 Акту перевірки №947/232/35807156 від 31.05.2012р. посилається на акт перевірки Дніпропетровської МДПІ №908/234/37232639 від 26.12.2011р., складений за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Діардхімсервісторг» з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 02.08.2010р. по 20.11.2011р. У зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку про нікчемність правочинів ПП «Діардхімсервісторг», в особі директора ОСОБА_3, який не мав на меті брати участь та здійснювати фінансово-господарську та підприємницьку діяльність, у зв'язку з чим податкова звітність, яка надавалась ПП «Діардхімсервісторг» до Дніпропетвроської МДПІ, є недійсною.

Наведене спростовується постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. по справі №2а/0470/18044/11, якою визнано дії Дніпропетровської МДПІ щодо встановлення правопорушення з боку ПП «Діардхімсервісторг», викладені в акті перевірки №908/234/37232639 від 26.12.2011р., - протиправними та зобов'язано Дніпропетровську МДПІ утриматися від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам, зазначеного акту перевірки. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012р. по справі №2а/0470/18044/11, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, як вбачається з акту №947/232/35807156 від 31.05.2012р. перевіркою встановлена «нереальність» проведення господарських операцій між ТОВ «Техно-Імідж» та ПП «Діардхімсервісторг».

Наведене спростовується податковими та видатковими накладними позивача, наявними в матеріалах справи (а.с.160-169).

Згідно ч.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язані, і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проваляться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Відповідно до п.139.1.9 ч.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім того, щодо висновків податкового органу про нікчемність правочинів позивача (визнання їх такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними), суд зазначає наступне.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Матеріалами справи (первинними документами) спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, реального настання наслідків за результатами вчинення правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Правочин, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто, презумпція правомірності правочину.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним, є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими, є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження, або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу, або обмежених в обігу об'єктів цивільного права, тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини, може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Крім того, з 01 січня 2011 року, набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу ст.203, у новій редакції та доповнено ст.228 частиною третьою.

З набуттям чинності зазначеними змінами, податкові органи не повинні посилатись на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків, відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.228 ЦК України, як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.

З урахуванням вище вказаного, можна зробить висновок, що законодавець з 01.01.2011року, виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства з кола нікчемних і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними, виключно судом.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України, саме на контролюючи органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання та достовірності первинних документів.

Таким чином, висновки, викладені в Акті перевірки №947/232/35807156 від 31.05.2012р., не відповідають обставинам справи. Викладені в Акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження умовиводів про нікчемність правочинів, а відповідно є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірні висновки відповідача не відповідають нормам податкового законодавства.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська по проведенню виїзної позапланової документальної перевірки, суд виходить з наступного.

Як вже зазначено вище, у відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, враховуючи вищевикладене, дії відповідача по проведенню виїзної позапланової документальної перевірки позивача вчинені згідно порядку, визначеному податковим законодавством.

При розгляді вимоги позивача щодо зобов'язання ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська утриматися від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам Акту перевірки №947/232/35807156 від 31.05.2012р., суд виходить з наступного.

Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Суд звертає увагу, що акт перевірки не може бути предметом судового оскарження, оскільки це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків та має лише інформаційний характер.

При цьому, судом враховано, що захисту підлягають порушені або оспорювані права особи, між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи.

Отже, враховуючи вищевикладене, проведення перевірки платника податків, з подальшим складанням акту або довідки за її результатом, є обов'язком податкового органу згідно норм діючого законодавства України.

Формально, відповідачем було дотримано приписи ст.ст.75, 78, 86 ПК України. Проте, щодо суперечливості висновків за результатами проведеної перевірки, судом відповідні обґрунтування наведені вище та свідчать про протиправність висновків податкового органу за результатами такої перевірки.

Таким чином, податковий орган не має права використовувати у подальшому акт перевірки №947/232/35807156 від 31.05.2012р.

Крім того, захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси позивача, щодо порушення яких суд дійшов відповідного висновку та це підтверджується відповідними доказами. При цьому, суд не має повноважень вирішувати на майбутнє.

За викладених обставин, у задоволенні позову у визначений позивачем спосіб в частині визнання протиправними дій ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська по проведенню виїзної позапланової документальної перевірки та зобов'язань останнього утриматися від використання у своїй діяльності акту перевірки №947/232/35807156 від 31.05.2012р. належить відмовити.

Також, у відповідності до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення відповідача №0000922302 та №0000932302 від 18.06.2012р.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

При цьому, суд враховує те, що визнання акта суб'єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Скасування ж акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.

Крім того, відповідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.162 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в цій частині, шляхом скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська №0000922302 та №0000932302 від 18.06.2012р.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність рішень та відповідність їх нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в частині:

- скасування податкового повідомлення-рішення №0000922302 від 18.06.2012р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - у сумі 370'472грн. 00коп.;

- скасування податкового повідомлення-рішення №0000932302 від 18.06.2012р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - у сумі 146'432грн. 00коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 25'499грн. 00коп.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, необхідно повернути з Державного бюджету позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Техно-Імідж», судові витрати в частині задоволення позовних вимог майнового характеру у розмірі 2' 146грн. 00коп., згідно платіжного доручення №1067 від 31.08.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Імідж» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та рішень, зобов'язання утриматись від дій - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000922302 від 18.06.2012р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - у сумі 370'472грн. 00коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000932302 від 18.06.2012р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - у сумі 146'432грн. 00коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 25'499грн. 00коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Імідж» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Радистів, 5-А; код ЄДРПОУ 35807156) 2' 146грн. 00коп. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова

..