Ухвала суду № 3297578, 08.12.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №22-а-7290/08 Головуючий суддя у суді 1-ї інстанції: Шабунін С.В.,

Суддя-доповідач: Дурицька О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

8 грудня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Дурицької О.М., суддів Зайцева М.П. та Глущенко Я.Б., при секретарі Мальцевій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 27 серпня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макси-Геймз» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання незаконними дій посадових осіб, встановлення відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду до суду з позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання незаконними дій посадових осіб, встановлення відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень та скасування рішення.

Постановою Господарського суду міста Києва від 27 серпня 2007 року позов задоволено частково. Рішення ДПІ у Деснянському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.02.2006 року №0001552304/0 скасовано.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва було проведено перевірку залу гральних автоматів Товариства з обмеженою відповідальністю "Макси-Геймз", що знаходиться к м. Києві по проспекту Лісовому, 25 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. Вказана перевірка проводилася на підставі направлення : №383/23 від 23.06.2005 р., виписаного на ім'я головного державного податкового інспектора ОСОБА_2 та старшого державного податкового інспектора Іванисько Т.І.

За наслідками перевірки було складено відповідний акт № 35886/23-3/31482206 від 24.06.2006 р., в якому відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, п. 1, 1 3, 5,13 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у .сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями.

Зокрема, актом перевірки від 24.06.2007 р. встановлено наступне: "В залі гральних ізтоматів встановлено та використовуються вісімнадцять гральних автоматів. На гральному автоматі "Число удачи" одночасно можуть приймати участь у грі три гравці... Гравець надав до грального автомату 10,00 грн. в монетах по 0,50 грн. та розпочав гру. Після закінчення гри гравець пішов. Реєстратор розрахункових операцій, книга обліку розрахункових операцій та розрахункова книжка при цьому не застосовувались. Сума готівки на місці проведення розрахунків 200 грн. - 50 "ко" отримана від гравців без застосування реєстратора розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки. Ці двісті грн. 00 коп. знаходилися на місці проведення розрахунків. На вимогу перевіряючи охоронець відмовився відкрити гральні автомати для перевірки готівки в них...".

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.07.2006 р. № 0001552304/0. в розмірі 1390,00 грн.

Розглядаючи даний спір, суд першої інстанції зауважив на тому, що в преамбулі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ зі змінами та доповненнями зазначено, що цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Згідно зі ст. Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної республіки Крим і Ради міністрів Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх компетенції.

У відповідності до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку передбаченому законодавством.

Згідно з ч. 7 ст. 11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.10.2005 р. № 441 стверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами орачів державної податкової служби України про організації документальних перевірок юридичних осіб, згідно з якими з метою налагодження дієвої взаємодії між підрозділами органів податкової служби щодо відбору платників для перевірок, підготовки та проведення документальних перевірок, реалізації матеріалів перевірок встановлюється єдиний порядок спільних дій стосовно виконання взаємопов'язаних завдань і функцій.

Пунктом 2.6 зазначених Методичних рекомендацій встановлено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

Такі перевірки проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них посвідчень та направлень на перевірку (п. 2.7).

У межах повноважень, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.

В ч. 1 ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу" встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Виходячи з аналізу ст. 11-2 вказаного Закону ненадання позивачу копій рішення керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки є підставою лише до недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Проте, матеріалами справи підтверджено, що позивач, хоча і зазначав про неповідомлення його у встановленому порядку про дату проведення повірки та ненадання копії рішення керівника відповідача про призначення перевірки, допустив посадових осіб в зал ігрових автоматів для її проведення.

З матеріалів справи слідує, що направлення керівника податкового органу на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Макси-Геймз" було отримане 24.06.2006 р. під розписку охоронцемОСОБА_1Посилання позивача на те, що вказана особа не є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Макси-Геймз» не може слугувати самостійною підставою для скасування прийнятого за наслідками перевірки рішення про застосування санкцій, оскільки відповідач не знав та не міг знати про вказані обставини, а крім того, факт отримання направлення громадянином ОСОБА_1 під розписку свідчить про те, що ця особа не повідомила податкових інспекторів про те, що не є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Макси-Геймз". При цьому, суд звернув увагу на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не є працівником підприємства позивача.

Зважаючи на те, що планова виїзна перевірка стосувалася порядку здійснення позивачем розрахункових операцій, а не дослідження правильності дотримання податкового та валютного законодавства, її територіальність була обумовлена місцем проведення розрахунків (господарююча одиниця). Отже, в даному разі, недоцільно пов'язувати місцезнаходження підприємства відповідно до реєстраційних документів, де знаходяться його керівні органи та мають фізично перебувати посадові особи, з місцем, де здійснюються розрахунки, тобто, місцем проведення перевірки.

Факт недопуску перевіряючи до проведення перевірки зафіксований не був.

Вищенаведеними обставинами спростовуються посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки, порушення законодавства при її проведенні та неправильність оформлення її наслідків.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що стверджуючи про допущені відповідачем порушення законодавства, які регламентують порядок проведення планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, позивач просить визнати незаконними дії посадових осіб ОСОБА_2 таОСОБА_3не визначаючи їх в якості відповідачів. Зважаючи на те, що позивачем не висунуто вимог про залучення ОСОБА_2 таОСОБА_3до участі у справі в якості відповідачів та не заявлено до них самостійних вимог, підстав для задоволення даної вимоги не вбачається.

Вирішуючи питання в частині встановлення відсутності компетенції відповідача щодо прийняття рішення про застосування штрафних санкцій до юридичних осіб, суд першої інстанції також правильно відмовив в задоволенні позову, оскельки відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Виходячи з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фінансові санкції за І порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) застосовуються, у відповідних розмірах, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України, тому відповідач компетентний щодо прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за наслідками проведених перевірок.

Задовольняючи позов в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.07.2006 року №0001552304/0 суд першої інстанції аргументував своє рішення тим, що згідно з поясненнями сторін, поданими позивачем актами встановлення ігрових :автоматів від 20.04.2005 р., 12.05.2005 р., 24.11.2005 р., 25.11.2005 р., 07.04.2006 р., 07.07.2006 р., а також даними акту перевірки належні позивачу ігрові автомати обладнані монето- та купюроприймачами, а надання гральних послуг проводиться після потрапляння грошових коштів безпосередньо до грального автомату.

Отже, розрахункові операції під час надання позивачем гральних послуг

здійснюються без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати послуг.

Таким чином, дані акту перевірки про знаходження у позивача готівкових коштів, отриманих від гравців без застосування реєстраторів розрахункових операцій є необгрунтованими, оскільки суперечать встановленим обставинам щодо порядку надання останнім послуг на гральних автоматах.

У відповідності з абз. 2 ст. Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до реєстраторів розрахункових операцій відносяться автомати з продажу товарів (послуг).

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", абз. 2 п. 1 постанови, абз. З п. 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 7 лютого 2001 р. "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій і безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" для суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють таку діяльність за допомогою гральних автоматів термін переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлений до 31 грудня 2006 р.

Таким чином, станом на час проведення перевірки позивач здійснював розрахункові операції в готівковій формі у відповідності до вимог ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а штрафні (фінансові) санкції за порушення цього Закону застосовані до нього безпідставно.

Враховуючи вище викладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів знаходить, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову в частині скасування рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не вбачається.

Тому, апеляційну скаргу ДПІ у Деснянському районі м.Києва по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макси-Геймз» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання незаконними дій посадових осіб, встановлення відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень та скасування рішення необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів  

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 27 серпня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: