Рішення № 32971221, 11.07.2013, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/249/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Дічакової Т.І.

при секретарі - Біловол Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.В.Олександрівка справу за позовом

Публічного акціонерного товариства в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в

Позивач Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що 29.03.06 р. акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали Договір кредиту Ф060231П, відповідно до якого з урахуванням Додаткової угоди №1 від 20.10.08 р., банк надав відповідачці кредит в сумі 13 109,00 євро з порядком повернення кредиту, передбаченим п.1.1 Договору кредиту, зі сплатою 11,5 відсотків річних, починаючи з 16.05.06 р., а з 20.10.08 р. - 13,5 відсотків річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за Договором кредиту до 28 березня 2009 року, або достроково у випадках, передбачених Договором кредиту.

Свої зобов'язання банк, згідно п.п.3.1 статті 3 Договору виконав належним чином в повному обсязі - відповідачу було відкрито позичковий рахунок в Херсонській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» та надано суму кредиту готівкою згідно заяви на видачу готівки №111 від 29.03.06 р.

Відповідач не виконав умови Договору кредиту - порушив строки повернення кредиту та сплати відсотків. Вимогу позивача від 17.11.10 р. терміново сплатити заборгованість не виконано.

Згідно з п.4.1 Договору кредиту, у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів, визначених п.2.5 Договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.1.1, 2.8.3, 3.2.2, 4.4, 5.4 Договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення від несвоєчасно виплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідач також зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 1% від суми кредиту, визначеного в п.1.1 Договору кредиту за кожний випадок у разі порушення вимог п.п.3.3.1 - 3.3.9 Договору кредиту, що передбачено п.4.1 Договору кредиту.

Станом на 31.12.10 р. розмір заборгованості складає 22 321, 57 гривен згідно зведеної таблиці заборгованості.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право одержання від позичальника процентів від суми позики розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позика повинна бути повернута у строк та в порядку, що встановлені договором - ст.1049 ЦК України.

Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повертати отриману позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась несплаченою та сплати процентів - ч.2 ст.1050 ЦК України.

В судовому засіданні представника позивача по довіреності підтримала вимоги позову згідно поданої позовної заяви в сумі 22 321, 57 грн. та судових витрат.

Суду пояснила, що кредит надавався ОСОБА_1 на споживчі потреби. Вона надала заяву на отримання кредиту, було виготовлено розпорядження про видачу суми готівкою і видано кредит. Отримання його підтверджує заява на видачу готівки, копія якої додана до позову. В 2010 році виникла заборгованість за кредитом і ОСОБА_1 направили письмову вимогу про усунення порушень за зобов'язанням і сплати боргу та відсотків. Вимога була отримана, але в зазначений строк порушення не було усунуто. Тому банк звернувся до суду з позовом про стягнення кредиту, що передбачено і умовами кредитного договору і ЦК України.

Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала і пояснила, що керівник МПП «Таврія» змусив її взяти кредит під загрозою звільнення з роботи. 29.03.06 р. вона в числі інших працівників «Таврії» приїхала до м.Херсона, де в приміщенні «Укрсоцбанку» їм дали на підпис якісь документи, показували, де ставити підпис. Кредитний договір вона підписувала, розуміла, що це кредит для потреб «Таврії», але ОСОБА_3 завірив, що кредит буде погашати ПП «Таврія», яке дає в заставу своє майно. Які ще документи підписувала, вона не бачила. Заяву на видачу готівки вона підписувала, підтверджує, що там її підпис, але грошей не отримувала, біля каси стояв керівник «Таврії» ОСОБА_3, який і отримав ці кошти. Хто і як погашав кредит вона не знає. Сама не платила за кредит жодного разу. Ніяке повідомлення від банку про заборгованість в листопаді 2010 року не отримувала. Про те, що у неї існує заборгованість перед банком, довідалась у 2011 році, коли отримала копію позову банку. Додаткову угоду до кредитного договору вона не підписувала, бо в 2008 році вже не працювала в «Таврії» і її ніхто до банку не запрошував. Просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши представника позивача, відповідачку, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувала той факт, що нею було підписано кредитний договір №Ф060231П 29.03.06 р., а також заяву на видачу готівки №111, копія якої знаходиться в матеріалах справи. Тобто, в даному випадку було погоджено всі істотні умови договору, дотримано форму укладення правочину, відбулась передача майна за правочином. Про отримання готівки свідчить заява від 29.03.2006 року на видачу готівки №111 (а.с.13), де за видачу кредиту на поточні потреби згідно кредитного договору №Ф060231П розписалась отримувач ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_1 вказувала на те, що правочин було вчинено проти її волі внаслідок психічного тиску з боку керівника МПП «Таврія».

Під насильством в розумінні ст.231 ЦК України є психічний або фізичний тиск на особу або його близьких з ціллю спонукання до укладення угоди (побиття, катування, погроза застосування таких дій в майбутньому). Тобто, психічне насилля виражається в застосуванні погроз до сторони правочину зі сторони контрагента або інших осіб та стосується життя та здоров'я контрагента або його близьких чи родичів. Погроза втрати роботи не відноситься до погрози позбавлення життя, спричинення шкоди здоров'ю позивача або його рідних та близьких.

До правоохоронних органів з 2006 року ОСОБА_1 з заявою про застосування до неї психологічного тиску з метою укладення кредитного договору не зверталась, хоча з 2008 року не працює в МПП «Таврія».

Наявність порушеної кримінальної справи за фактом шахрайських дій посадових осіб МПП «Таврія» та визнання ОСОБА_1 потерпілою по справі не може бути доказом застосування психічного тиску з боку керівництва МПП «Таврія», бо відсутня кримінальна справа за фактом застосування психічного тиску на відповідачку. Тому, в цій частині пояснення ОСОБА_1 не можуть бути взяті до уваги.

Разом з тим, до суду надійшла копія експертного висновку, зробленого в рамках кримінальної справи, де відповідачка є потерпілою. З даного документу вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1, розташований у розділі «Сторона 2.Позичальник» додаткової угоди №1 від 20 жовтня 2008 року про внесення змін до договору кредиту №Ф060231П від 29 березня 2006 року укладеної між АКБ СР «Укрсоцбанк» та гр.ОСОБА_1, виконаний не гр.ОСОБА_1, а іншою особою.

Виходячи з цього, суд не може повністю прийняти до уваги розрахунок суми кредитної заборгованості позивача, адже він зроблений з урахуванням підвищення відсотку за кредитним договором до 13.5 за додатковою угодою №1.

Розмір відсотків змінився з 20.10.08 року, строк повернення всієї заборгованості за кредитом до 28.03.2009 року.

Згідно вимоги, яка направлялась на адресу ОСОБА_1 банком від 17.11.10 року і яка була отримана відповідачкою, про що свідчать дані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14, 15), станом на вказану дату прострочена заборгованість за кредитом 1472,02 євро; прострочена заборгованість за відсотками 167,68 євро.

З наданого суду розрахунку суми заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість за кредитом ОСОБА_1 виникла з 2010 року і відповідно до умов договору та додаткової угоди нараховувалась пеня, штраф та прострочені відсотки за кредитом, виходячи із ставки 13,5%.

Нарахування штрафу згідно п.4.2 Договору кредиту пов'язане з сумою кредиту, визначеного в п.1.1 Договору, тобто, з отриманою сумою кредиту 13 109 євро; нараховується за порушення п.3.3.6 Договору. Згідно п.4.1 Договору кредиту у разі прострочення відповідачем строків сплати відсотків, визначених в п.2.5 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.1.1, 2.8.3, 3.2.2, 4.4, 5.4 цього Договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Тобто, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків визначається від несвоєчасно сплаченої суми відсотків. В 2010 році відсотки нараховувались виходячи зі ставки 13,5%.

Сума прострочених відсотків за кредитом також розраховується з вказаної ставки - 13,5%.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не підписувала додаткову угоду, на думку суду, суми, розраховані з вказаної відсоткової ставки не підлягають стягненню.

Представник позивача підтримав позов згідно поданого розрахунку. Суд розглядає позов в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів - ст.10, 60 ЦПК України.

Жодна із сторін не подала свого розрахунку суми заборгованості за кредитним договором з урахуванням того, що додаткова угода №1 від 20.10.08 року не була підписана ОСОБА_1

Згідно Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» п.1.2 він є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», тобто, має право вимоги за кредитними договорами, укладеними його попередником.

З урахуванням викладеного, стягненню підлягає сума простроченої заборгованості за кредитом 15 563, 81 грн. та пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 3 056,01 грн. і штраф - 1386,03 грн.

За умовами кредитного договору кредит отримувався в євро, однак позивач провів розрахунок і просить стягнути кредитну заборгованість в гривні, що не суперечить вимогам закону, положенням постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 28.12.09 р. «Про судове рішення у цивільній справі».

Керуючись ст.6, 10, 11 ЦПК України, в силу ст.525, 526, 1048, 1050 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту 20 005,85 грн. та судові витрати 320,06 грн.

На рішення може бути подано апеляцію до Херсонського апеляційного суду через місцевий суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Т.І.ДІЧАКОВА