Ухвала суду № 32968630, 08.08.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2208/13 08.08.2013 08.08.2013 08.08.2013

Провадження №22-ц/784/1932/13 Суддя першої інстанції: Безпрозванний В.В.

Категорія 50 Суддя-доповідач апеляційної інстанції: Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 серпня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І,

суддів: Самчишиної Н.В., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Яценко Л.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_2, представника відповідачки - ОСОБА_3, прокурора - Савченко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 4 квітня 2013 року по справі за

за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_5 за участю третьої особи - органу опіки та піклування Миколаївської міської ради

про

визначення місця проживання дитини

та за зустрічним позовом

ОСОБА_4

до

ОСОБА_2

про

позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини.

Позивач зазначав, що з 2008 року по 2011 рік проживав у цивільному шлюбі з відповідачкою від якого у них народився син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час дитина разом з матір'ю проживають окремо.

Посилаючись на те, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином та його вихованні, не надає дитину для побачень, позивач просив визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним.

В січні 2013 року ОСОБА_4 звернулась із зустрічним позовом в якому посилаючись на те, що відповідач не приймає участі у вихованні та майновому забезпеченні сина, просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 4 квітня 2013 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_4 посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду в частині відмови у задоволені її позову скасувати та ухвалити нове, яким її позов задовольнити.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просив апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача, представника відповідачки, прокурора, дослідивши матеріали справи, докази в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 150 СК України встановлені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема вони зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, свої Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку піклування щодо неї.

Водночас статтею 164 СК України визначені підстави позбавлення батьківських прав. Зокрема, якщо вона чи він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракуванню та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Права на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).

У роз'ясненнях, що містяться пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року (з подальшими змінами) передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

На теперішній час відповідачка разом з сином проживають окремо в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.78).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23 березня 2012 року №220 та заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва віл 20 липня 2012 року було визначено участь ОСОБА_2 у виховані сина ОСОБА_6, шляхом надання йому можливості побачень з дитиною кожного першого та третього тижня місяця з вівторка по суботу з 11год. до 12 год. та з 16 год. до 18 год. без права вивозу неповнолітнього за межі м. Миколаєва. Батькам надано право змінювати порядок побачень з малолітнім ОСОБА_6 за їх власною згодою (а.с.9, 22).

Починаючи з дати прийняття відповідних рішень, ОСОБА_2 вживає заходи щодо спілкування з дитиною, про що свідчать акти, складені за участю прокурора Корабельного району м. Миколаєва та представника служби у справах дітей адміністрації Корабельного рай ону Миколаївської міської ради (а.с 24-26).

Висновком Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 28 лютого 2013 року за № 01-24/33/2 визнано недоцільно позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_6 (а.с.61).

До того ж, як пояснив ОСОБА_2 в судовому засіданні під час апеляційного розгляду, крім сплати аліментів, він намагається в добровільному порядку матеріально забезпечувати дитину, проте відповідачка відмовляється отримувати цю допомогу.

Згідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши про це докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Доказів, на підтвердження ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків матеріали справи не містять.

Враховуючи обставини справи та положення вказаних вище норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 та обґрунтовано відмовив в задоволенні зустрічного позову.

Посилання в апеляційній скарзі на невиконання відповідачем рішення суду, яким визначена участь останнього у спілкуванні та вихованні з дитиною, а саме побачення в конкретний період часу не заслуговують на увагу, оскільки ні є тією підставою, для позбавлення батьківських прав, які передбачені СК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалося, а тому не було предметом апеляційного розгляду.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 4 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: