Постанова № 32968330, 08.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2013 року № 826/10740/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві

до

Приватного акціонерного товариства «Укрспецконструкція»

про

стягнення податкового боргу розмірі 221 265,57 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укрспецконструкція» про стягнення податкового боргу у розмірі 221 265,57 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач не сплатив до державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 221 265,57 грн. Зазначена заборгованість виникла на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість за грудень 2012 року та січень 2013 року, самостійно поданих платником податків, а також на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення. Згідно з вимогами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України ДПІ на адресу позивача направлено податкову вимогу № 1703 від 09.11.2012 року, однак вжиті податковим органом заходи не призвели до позитивного результату - погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду.

25 липня 2013 року представник відповідача в судове засідання не з’явився та подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 05 серпня 2013 року.

У судовому засіданні 05 серпня 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 05 серпня 2013 року у судове засідання повторно не з’явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений відповідно до ч.1 ст.38 КАС України.

На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Приватне акціонерне товариство «Укрспецконструкція» (далі – відповідач, ПрАТ «Укрспецконструкція») зареєстроване як юридична особа Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 26 липня 2000 року, включено до ЄДРПОУ за номером 31030585.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду спору у відповідача обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 221 267,57 грн., яка виникла на підставі:

1. самостійно поданих уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість:

- уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 9,00 грн.(а.с.15-18);

- уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2013 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 198,00 грн. (а.с.19-22).

2. винесеного податковим органом податкового повідомлення – рішення:

- №0003322220 від 29.08.2012 р., яким відповідачу донараховані податкові зобов’язання з податку на додану вартість за наслідками порушень, встановлених в акті про результати позапланової виїзної документальної перевірки від 17.08.2012р. №314/22-205/31030585, на загальну суму 222 000,00 грн. (а.с.10).

Вказані податкові зобов’язання виникли після 01 січня 2011 року, коли набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПКУ), тому правовідносини щодо стягнення суми боргу регулюються нормами даного Кодексу.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним податковим періодом щодо податку на додану вартість є один календарний місяць.

Пп. 49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що податкові зобов’язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов’язань в уточнюючих розрахунках податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року та січень 2013 року, відповідно до положень п.54.1 ст. 54, п. 56.11 ст. 56 ПК України вважаються узгодженими у день подання відповідних розрахунків та оскарженню не підлягають.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість відповідачем сплачені не були.

Відповідно до п. 58.1 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України податкові зобов’язання, визначені контролюючими органами, вважаються узгодженими у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПКУ передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва №0003322220 від 29.08.2012, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 222 000,00 грн. (у тому числі 148 000,00 грн. за основним платежем та 74 000,00 грн. штрафними санкціями) оскаржувалось відповідачем у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2013 року по справі №2а-16557/12/2670 за позовом Приватного акціонерного товариства «Укрспецконструкція» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003322220 від 29.08.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року зазначена постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відтак, податкове повідомлення-рішення №0003322220 від 29.08.2012 вважається узгодженим з 16 травня 2013 року, а визначене ним податкове зобов’язання підлягає сплаті.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно ч. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Доказів погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, відповідач суду не надав.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов’язання, які фактично узгоджені у встановленому законом порядку, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПКУ визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

При цьому, надсилання окремої податкової вимоги на суму консолідованого податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога №1703 від 09.11.2012 р. на суму наявного на той час податкового боргу у розмірі 221 058,57 грн. була направлена відповідачу в порядку, визначеному ПК України, та вручена повноважному представнику відповідача 29.11.2012 р. (а.с. 23).

Оскільки у відповідача обліковувалась переплата з податку на додану вартість в сумі 941,43грн., зазначена сума була списана позивачем у рахунок погашення податкового боргу.

При цьому, як наголошено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 № 1044/11/13-12, орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

В даному випадку орган державної податкової служби надав суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Після проведених податковим органом заходів сума податкового боргу відповідачем в повному обсязі сплачена не була та залишається непогашеною у розмірі 221 265, 57 грн.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 221 265,57 грн., суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укрспецконструкція» (адреса 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 33, код ЄДРПОУ 31030585) на користь Державного бюджету України (р/р 34129999700008, одержувач: УДК у Подільському районі м. Києва, банк ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2607793) суму заборгованості у розмірі 221 265,57 гривень (двісті двадцять одна тисяча двісті шістдесят п’ять грн. 57 коп).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій