Рішення № 32965503, 07.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2013 р.Справа № 916/1526/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Зубачова Ю.В. за довіреністю від 28.12.2012р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2;

про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 9303,03 грн., -

у с т а н о в и в :

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" ( далі - позивач) звернулось до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( далі - відповідач ) із позовом про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 9303,03 грн., посилаючись на наступне.

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. за № 101-V, шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго» та КП «Одестеплокомуненерго».

Згідно п. 2.1.1. Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією .

Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються ст. 275-277 ГК України, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою КМУ № 1198 від 03.10.07 p., Законом України „ Про житлово-комунальні послуги" № 1875 - IV від 24.06.04 p., Законом України „Про теплопостачання" від 02.06.05 р.

Одеська міська рада, на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», прийняла рішення № 1173-v від 05.04.2007 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг в м. Одеса», яким визначила КП «Теплопостачання міста Одеси» виконавцем послуг з постачання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання.

Згідно договору купівлі - продажу приватне підприємство фірма «Локон» продало а гр. ОСОБА_3 купив нежилі приміщення першого поверху, що знаходяться в будинку під АДРЕСА_1, загальною пл.82,5 кв.м. В свою чергу ОСОБА_3 на підставі вищезазначеного договору здав в оренду ОСОБА_2 нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площа якого становить 60 кв.м для розміщення магазину.

До інженерних споруд вказаного житлового будинку, у тому числі і розташованих в них нежитлових приміщень, входять системи централізованого опалення та постачання гарячої води. Облаштування індивідуальної системи опалення та постачання гарячої води у вищевказаному нежитловому приміщення, у передбаченому законодавством порядку проведено не було і тому, відповідно до п.п. 20, 23 «Правил користування теплової енергії», затв. Постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198, облік переданої на опалення теплової енергії відбувається розрахунковим способом.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно норм ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія -товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу, також вказаним Законом передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (п. 4 ст. 19 Закону).

На підставі ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача є своєчасне укладення договору з організацією що здійснює постачання теплової енергії та щомісячна оплата за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 4 «Правил користування тепловою енергією», користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією. Пунктом 14 Правил передбачений обов'язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Згідно п. 40 Правил, споживач теплової енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог частини 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

23.01.2013 р. комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» на адресу ФОП ОСОБА_2 було направлено два екземпляри проекту договору на постачання теплової енергії з пропозицією підписати, завірити печаткою та повернути на адресу позивача один екземпляр договору.

Як зазначає позивач у позові, на сьогоднішній день підписаний договір на постачання теплової енергії від відповідача до КП «ТМО» не надходив.

Також, КП «ТМО» були виданий акт-припис від 12.11.12 року про підписання договору на теплопостачання, але він виконаний не був.

Позивач у позові зазначає, що від ФОП ОСОБА_2 надходила заява з проханням укласти договір про теплопостачання, але договір відповідачем підписано так і не було, отже має місце бездоговірне теплоспоживання.

Наявність опалення в приміщенні підтверджується актом, складеним контролером експлуатаційно-ремонтного району КП «ТМО» та майстром ЖКС «Хмельницький», де вказано, що теплоносій на житловий будинок по АДРЕСА_1 почав подаватися з 25.10.12 р.

За період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року включно, відповідач споживав теплову енергію і не оплачував її в повному обсязі, за умови відсутності договору про постачання теплової енергії. Тим самим, на думку позивача, ФОП ОСОБА_2 завдав КП «ТМО» збитків на суму вартості спожитої теплової енергії в розмірі 9303,03 грн.

Позивач вважає, що бездоговірне споживання теплової енергії не є правовою підставою для звільнення споживача (у даному спорі - відповідача) від її оплати, а заборгованість, що виникла, підлягає стягненню як вартість безпідставно набутого майна, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. За правилами ч. 2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки відповідач, отримавши теплову енергію на опалення займаного приміщення, не здійснив її оплати, він безпідставно зберіг кошти, які повинен був витратити на оплату теплової енергії.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 387, 509, 525, 1212, 1213 Цивільного Кодексу України, ст. 277 ГК України, «Правилами користування тепловою енергією», затверджених постановою KM України № 1198 від 3.10.2007р., Позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь вартість безпідставно набутої теплової енергії у сумі 9 303,03 грн. та судовий збір у сумі 1720,50 грн.

Представник відповідача з позовом незгоден, про що зазначив у відзиві на позов.

В засіданні суду оголошено перерва з 10.07.2013 р. до 07.08.2013 р., згідно правил ст. 77 ГПК України.

Після оголошеної перерви в засідання суду 07.08.2013 р. представник відповідач не з'явився, хоча був повідомлений належним чином під розписку.

07.08.0213 р. представник відповідача надав два клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з проходженням відповідачем комісії про встановлення інвалідності.

Розглянувши вказані клопотання суд відхиляє їх, оскільки строк вирішення спору витікає 10.08.2013 р., а заяви або клопотання про продовження строку розгляду справи від сторін не поступало.

Клопотання відповідача подане 10.07.2013 р. в порядку ст.22 ГПК України, про направлення судового запиту до дільниці № 2 КП ЖКС „Хмельницький" для проведення комісійного обстеження нежитлового приміщення на предмет наявності батареї гарячого водовідведення суд відхиляє, оскільки це клопотання на думку суду є фактично клопотанням про витребування доказів, яке оформляється згідно ст. 38 ГПК України, а не по ст. 22 ГПК України.

Таким чином, суд розглядає справу за правилами ст. 75 ГПК України, тобто за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи приведені Позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами.

Так позивач зазначає про те, що по сьогоднішній день підписаний договір на постачання теплової енергії від відповідача до КП «ТМО» не надходив.

Відповідачем були виданий акт-припис від 12.11.12 року про підписання договору на теплопостачання, але він виконаний не був.

При цьому від відповідача надходила заява з проханням укласти договір про теплопостачання, але договір відповідачем підписано так і не було. Таким чином, має місце бездоговірне теплоспоживання.

Наявність опалення в приміщенні підтверджується актом № 478 від 08.05.2013 р., складеним контролером експлуатаційно-ремонтного району КП «Теплопостачання міста Одеси" та майстром ЖКС «Хмельницький», в якому зазначено, що теплоносій на житловий будинок по АДРЕСА_1 почав подаватися з 25.10.12 р.

Зміст вказаного акту не оспорений відповідачем і тому суд приймає його до уваги як доказ наявності у вказаному приміщенні опалення, так як у даному житловому будинку ( АДРЕСА_1 ) знаходиться магазин „Продукти", який орендується відповідачем, та у вказаному магазині та дому загальна система опалення.

За приведених обставин суд відхиляє заперечення відповідача про відсутність у вказаному магазині опалювальної батареї, оскільки вони не підтверджені жодним доказом.

За період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року включно, відповідач споживав теплову енергію і не оплачував її в повному обсязі, за умови відсутності договору про постачання теплової енергії. Тим самим, Відповідач фактично споживав теплову енергію та завдав Позивачеві збитків на суму вартості спожитої теплової енергії в розмірі 9303,03 грн.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно норм ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія -товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу, також вказаним Законом передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (п. 4 ст. 19 Закону).

На підставі ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача є своєчасне укладення договору з організацією, що здійснює постачання теплової енергії та щомісячна оплата за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 4 «Правил користування тепловою енергією», користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією. Пунктом 14 Правил передбачений обов'язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Згідно п. 40 Правил, споживач теплової енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог частини 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Бездоговірне споживання теплової енергії не є правовою підставою для звільнення споживача (у даному спорі - відповідача) від її оплати, а заборгованість, що виникла, підлягає стягненню як вартість безпідставно набутого майна, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання Позивача на вищеприведені ним норми ЦК України та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК України та ГК України регулюються правовідносини по даному спору.

Дотепер Відповідач вказану суму боргу не сплатив.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми боргу суд погоджується з ним, та вважає правильним.

Підсумовуючи викладене суд вважає вимоги Позивача законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси" - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1, р/р - НОМЕР_2 у від. № 7 філії АКБ «Імексбанк» в м. Одесі, МФО 388584 ) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (65110, м.Одеса, вул. Балківська, 1-Б, розподільчий рахунок 26038300416451 в філії Одеське ОУ АТ «Ощадбанк» МФО 328845, код ЄДРПОУ 34674102) вартість безпідставно набутої теплової енергії у сумі 9 303 (дев'ять тисяч триста три) грн. 03 коп. та судовий збір у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2013 р.

Суддя Никифорчук М.І.