Ухвала суду № 32964621, 19.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-775/6450/13 Головуючий в 1 інстанції Леонов О.С.

Категорія 27 Доповідач Канурна О.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого Бугрим Л.М.

суддів Канурної О.Д., Прокопчук Л.М.

при секретарі Козак І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 14 травня 2013 року і додаткове рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 14 травня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_2) заборгованість за договором позики від 28.10.2010 року в сумі 15500 доларів США, яка включає прострочену заборгованість за сплатою процентів у розмірі 10500 доларів США, суму позики у розмірі 5000 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 15.06.2010 року в сумі 13300 доларів США, яка включає прострочену заборгованість за сплатою процентів у розмірі 9800 доларів США, суму позики у розмірі 3500 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_2) заборгованість за договором позики від 14.07.2010 року в сумі 5700 доларів США, яка включає прострочену заборгованість за сплатою процентів у розмірі 4200 доларів США, суму позики у розмірі 1500 доларів США.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на користь ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_2) суму судового збору у розмірі 1135 грн. 53 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2013 року встановлено, що стягнута солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_2) заборгованість за договором позики від 28.10.2010 року в сумі 15500 доларів США, еквівалентна на день винесення рішення 123845 грн. та включає прострочену заборгованість за сплатою процентів у розмірі 10500 доларів США, що еквівалентно на день винесення рішення 83895 грн. і суму позиви у розмірі 5000 доларів США, що еквівалентно на день винесення рішення 39950 грн.

Встановлено, що стягнута з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_2) заборгованість договором позики від 15.06.2010 року в сумі 13300 доларів США, що еквівалентно на день винесення рішення 106267 грн. та включає прострочену заборгованість за сплатою процентів у розмірі 9800 грн. США, що еквівалентно на день винесення рішення 78302 грн. і суму позики у розмірі 3500 доларів США, що еквівалентно на день винесення рішення 27965 грн.

Встановлено, що стягнута з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_2) заборгованість договором позики від 14.07.2010 року в сумі 5700 доларів США, що еквівалентно на день винесення рішення 45543 грн. та включає прострочену заборгованість за сплатою процентів у розмірі 4200 доларів США, що еквівалентно на день винесення рішення 33558 грн. і суму позики у розмірі 1500 доларів США, що еквівалентно на день винесення рішення 11985 грн.

З вказаним рішенням суду від 14 травня 2013 року і додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2013 року не погодилися відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і оскаржили їх в апеляційному порядку. В обгрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення із порушенням і неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Просять суд апеляційної інстанції рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 14.05.2013 року змінити, стягнувши солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 28.10.2010 року в сумі 6875 доларів США (5000 доларів США - сума позики; 1875 доларів США - проценти за договором позики), що еквівалентно 54951,88 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 15.06.2010 року в сумі 4200 доларів США (3500 доларів США - сума позики; 700 доларів США - проценти за договором позики), що еквівалентно 33570,6 грн.; в іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 14 травня 2013 року залишити без змін. Додаткове рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2013 року змінити, виключити із резолютивної частини абзац перший та другий.

В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, надав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_3 не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що за письмовою борговою розпискою від 15 червня 2010 року ОСОБА_3 позичив відповідачу ОСОБА_1 3500 доларів США строком на 2 місяці зі сплатою 10 відсотків за один місяць.

14 липня 2010 року ОСОБА_3 знову позичив ОСОБА_1 1500 доларів США без зазначення строку повернення зі сплатою 10 відсотків за один місяць та отримав від неї розписку.

28 жовтня 2010 року ОСОБА_1 та її чоловік - ОСОБА_2 позичили у ОСОБА_3 5000 доларів США строком повернення до 28.02.2011 року зі сплатою 7,5 відсотків за один місяць, про що вони склали відповідну розписку.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

06.04.2012 року ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимогу про повернення йому позичених грошових коштів з процентами на протязі місяця.

Частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Виходячи із встановлених судом обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги відповідачів про те, що подані позивачем і прийняті судом першої інстанції розрахунків процентів за двома розписками не відповідають змісту зобов'язань, що існують між учасниками спору, а саме розписки від 15.06.2010 року на суму 3500 дол. США і розписки від 28.10.2010 року на суму 5000 дол. США; розмір та порядок сплати відсотків за користування позикою прямо визначений умовами договорів і поза межами цього строку розмір відсотків не був встановлений умовами договору та був помилково стягнутий, не заслуговують на увагу, оскільки частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачі своєчасно позику не повернули. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Апеляційний суд також не приймає до уваги інші доводи апеляційної скарги відповідачів, оскільки суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які уклалися між сторонами і дав їм належну правову оцінку.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального закону, тому апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 14 травня 2013 року і додаткове рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2013 року залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 14 травня 2013 року і додаткове рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 21 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: